Постанова 4855 № 620/2959/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2959/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «С», «ПС», - В С Т А Н О В И В: Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав. Відповідачем проведено фактичну перевірку Позивача, про що складено Акт фактичної перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 30 травня 2019 року №0191/25/07/РРО/ 2585216871 (надалі - Акт перевірки), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.19-20). Як вбачається з Акта перевірки, Позивачем здійснено реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими за мінімально встановлені роздрібні ціни, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957, зокрема 06.10.2018 о 15:19 год. продано горілку «Немиров особлива» 40% 0,7 л. за ціною 118,00 грн., тоді як мінімальна ціна станом на 06.10.2018 згідно Постанови №957 становила 125,16 грн. ФОП ОСОБА_1 мав ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв серії НОМЕР_1 зі строком дії з 11.07.2016 по 10.07.2017 та серії НОМЕР_2 зі строком дії з 01.08.2017 по 31.07.2018 на магазин, що перевірявся. Проте, згідно даних АІС «Податковий блок» Позивачем 12.07.2017 об 11:13 згідно чеку 12074 реалізовано пиво « Гараж » з лимоном 0,44 л. за ціною 17,00 грн., тобто здійснено реалізацію алкогольних напоїв за відсутності відповідної ліцензії. Крім того, ФОП ОСОБА_1 мав ліцензії на реалізацію тютюнових виробів серії НОМЕР_3 зі строком дії з 11.07.2016 по 10.07.2017 та НОМЕР_4 зі строком дії з 01.08.2017 по 31.07.2018 на магазин, що перевірявся. Проте, згідно даних АІС «Податковий блок» Позивачем 11.07.2017 об 08:28 згідно чеку 12059 реалізовано сигарети «ЛМ лофт блу» за ціною 25,20 грн., тобто здійснено реалізацію тютюнових виробів за відсутності відповідної ліцензії. Перевіркою встановлено порушення Позивачем статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статті 44 Податкового кодексу України та вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957. На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм «ПС», «С» від 21.06.2019 року №№00002531405, 00002541405, 00002551405, 00002561405, якими до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн., 10000,00 грн., 17000,00 грн. та 17000,00 грн. відповідно. Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено у Постанові Верховного суду від 27 лютого 2018 року у справі №813/2451/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1). Згідно з пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Статтею 80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичної перевірки. Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п.80.2 Податкового кодексу України. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1). Згідно з п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України). Із системного аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем визначена чітка процедура оформлення результатів перевірок, яка передбачає, що у випадку виявлення уповноваженим контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки порушення суб`єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог законодавства з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатом її проведення складається акт, який повинен бути оформлений відповідно до встановлених чинним законодавством вимог щодо його форми та змісту. Належним чином оформлений акт фактичної перевірки є документом, який відображає результати проведеної перевірки та підтверджує факт виявлених в ході перевірки порушень. Встановлення за результатом перевірки фактів порушення платником законодавства, що регулює питання проведення розрахунків за товари (послуги), обігу готівки, наявність торгових патентів і ліцензій, підтверджених належним чином оформленим актом перевірки, є передбаченою законом підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань. За змістом позовної заяви, протиправність оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень позивач аргументує тим, що вони прийняті на підставі неналежним чином оформленого акта перевірки, оскільки на акті відсутні підписи окремих посадових осіб, які фактично проводили перевірку, що свідчить про порушення контролюючим органом належної правової процедури під час оформлення результатів проведеної перевірки. У свою чергу, однією з основних вимог до оформлення акта перевірки, визначених законодавцем, зокрема положеннями п.86.5 Податкового кодексу України, є вимога, що акт фактичної перевірки підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку. Жодних положень, які б передбачали випадки відступлення від виконання цього правила та допускали можливість не підписання посадовими особами контролюючого органу акта перевірки, Податковий кодекс України не містить. Разом з тим, суд звертає увагу, що акт перевірки - це службовий документ, а отже він повинен відповідати і загальним вимогам до оформлення організаційно-розпорядчих документів, одним із видів яких він є. З аналізу наведених положень вбачається, що акт перевірки, як службовий документ, повинен мати такий обов`язковий реквізит як підписи посадових осіб, відповідальних за його зміст, з наявністю якого законодавець пов`язує набуття цим документом юридичної сили. Відсутність на акті перевірки хоча б одного підпису посадової особи, яка проводила перевірку та відповідальна за його зміст, свідчить про те, що такий акт перевірки є неналежно оформленим, не набуває юридичної сили і відповідно не може бути законною підставою для прийняття контролюючим органом податкових-повідомлень рішень про нарахування платнику податків грошових зобов`язань. Як вбачається з Акта перевірки у даній справі, він не підписаний однією з посадових осіб, які зазначені у вступній частині акта як такі, що проводили перевірку, а саме ОСОБА_2 , отже є неналежно оформленим, а тому не може вважатись законною підставою для прийняття оскаржених у даній справі податкових повідомлень-рішень, прийнятих на його основі. Крім того, в Акті перевірки зазначено номери пломб РРО серії В-1 №499510 та №499511, проте як зазначено в Довідці про опломбування від 28.03.2019 №118, наявний у Позивача реєстратор розрахункових операцій має номери: ЕВ 328737 та ЕВ 328738 (а.с. 36). У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню. Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Постанову складено в повному обсязі 03.03.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Єгорова Н.М. Федотов І.В.