Постанова 4855 № 640/21016/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21016/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., при секретарі судового засідання Гужві К.М., за участю учасників судового процесу: від позивача (апелянта): ОСОБА_1 , від відповідача 1: не з`явились, від відповідача 2: не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року, роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 826/17907/18 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог до Управління Служби безпеки України в Харківській області:до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області. 09 грудня 2019 року позивачем було подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру позовних вимог та залишено її без розгляду. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою відповідно до змісту якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду його заяви про збільшення позовних вимог посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Також, 27 лютого 2020 року позивачем було подано до суду додаткові пояснення до апеляційної скарги. Зі змісту апеляційної скарги та вказаних пояснень вбачається, що на думку апелянта, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону, оскільки відповідно до приписів КАС України він (позивач) має право має право збільшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання. При цьому, апелянт акцентує увагу, що суд першої інстанції не встановив, що у заяві від 09 грудня 2009 року він збільшив розмір позовних вимог до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та дійшов помилкового висновку, що звернувшись до суду із заявою про збільшення позовних вимог він в такий спосіб намагався привести позовну заяву у відповідність до попередньої редакції, що перебувала на розгляді до винесення ухвали суду від 22 жовтня 2019 року. За наведених обставин, позивач стверджує, що висновок суду про зловживання ним процесуальними правами безпідставним та необґрунтованим. Також, позивач вказує про незаконність висновку суду першої інстанції про залишення без розгляду його заяви про збільшення позовних вимог, оскільки такий висновок суду суперечить положенням ч. 1 ст. 47 КАС України. 27 лютого 2020 року Управління Служби безпеки України в Харківській області було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 12 грудня 2019 року в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов правильного висновку, що позивач звертаючись із заявою про збільшення позовних вимог фактично намагається привести позовну заяву у відповідність до попередньої редакції, що перебувала на розгляді до винесення ухвали суду від 22 жовтня 2019 року, збільшивши позовні вимоги до Кабінету Міністрів України, що становлять предмет розгляду в адміністративній справі № 826/17907/18, що є неприпустимим. За наведених обставин, відповідач вважає, що оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 04 липня 2018 року у справі № 814/2002/17. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. У судове засідання відповідачі, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку уповноважених представників до суду не забезпечили та про причини неявки суду не повідомили. За наведених обставин та керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України судова колегія вирішила здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Позивач у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги викладені, зокрема, у письмових поясненнях до апеляційної скарги та просив суд скасувати Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття п. 1, п. 2, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пп. 2 п. 1 , п. 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Ухвалою Окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17907/19 за вказаною позовною заявою ОСОБА_1 18 грудня 2018 року позивачем було подано заяву про зміну предмету позову та залучення до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду та залучено до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області. Водночас, ухвалою Окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №826/17907/18 було вирішено, зокрема, роз`єднати в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог: 1) до Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо зобов`язання останнього надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 ; 2) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо: - зобов`язання вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 у сумі 54456 грн 92 коп. з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92299 грн 86 коп.; - стягнення на користь ОСОБА_1 недоплаченої за період березень - грудень 2018 року пенсії у загальній сумі 479483, 00 грн., а також недоплаченої за період січень-жовтень 2019 року пенсії у сумі 471004,80 грн., а всього у загальній сумі 950487,80 грн. Вказана ухвала суду набрала законної сили 18 лютого 2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року справу № 640/21016/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії було прийнято до провадження. 09 грудня 2019 року позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в адміністративній справі № 640/21016/19 відповідно до змісту якої позивач просив суд: 1. визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття п. 1, п. 2, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а також пп. 2 п. 1 та п. 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"; 2. визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»; 3. зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 із зазначенням складових та загальної суми грошового забезпечення, які зазначені ним в цій заяві; 4. зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 у сумі 54456 грн 92 коп. з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92299 грн 86 коп.; 5. стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої за період березень - грудень 2018 року пенсії у загальній сумі 479483, 00 грн., а також недоплаченої за період січень-грудень 2019 року пенсії у сумі 565205,76 грн., а всього у загальній сумі 1044688,00 грн. Суд першої інстанції визнаючи зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру позовних вимог та залишаючи вказану заяву без розгляду виходив з того, що звертаючись із заявою про збільшення позовних вимог у справі №640/21016/19 позивач намагається привести позовну заяву у відповідність до попередньої редакції, що перебувала на розгляді до винесення ухвали від 22.10.2019 року у справі №826/17907/18. За таких обставин, Окружний адміністративний суд м.Києва дійшов висновку, що зазначені дії позивача спрямовані на створення ситуації при якій у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуватиме дві справи, які дублюють одна одну. При цьому, про виникнення даних обставин позивач не міг не знати враховуючи його обізнаність про хід справи та з усіма процесуальними рішеннями, тому суд вважає, що свідоме вчинення позивачем зазначених дій є зловживанням процесуальними правами. Переглядаючи матеріали справи, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Вказані приписи законодавства узгоджуються з положеннями ст 55 Конституції України, приписами якої гарантовано право кожному на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Разом з цим, судова колегія зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право, зокрема, збільшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання. Так, судовою колегією встановлено, що позивач реалізуючи надані йому законодавством права до закінчення підготовчого засідання звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, зокрема, заявлених до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а саме в частині стягнення з цього суб`єкта владних повноважень суми пенсії недоплаченої за період листопад-грудень 2019 року пенсії у сумі 94200,96 грн., та відповідно збільшивши і загальну суму недоплаченої пенсії, що підлягає стягненню на його користь. Водночас, судом першої інстанції не було враховано вказаних обставин та відповідно вказана частина заяви позивача про збільшення позовних вимог взагалі не була розглянута судом першої інстанції. Аналогічно, судом не було встановлено та надано правової оцінки вимогам позивача, вказаних у заяві про збільшення позовних вимог заявлених до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що судом першої інстанції було неповно досліджено його заяву про збільшення позовних вимог від 09 грудня 2019 року у даній справі, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що звертаючись до суду з даною заявою позивач фактично намагається привести позовну заяву у відповідність до попередньої редакції, що перебувала на розгляді до винесення ухвали від 22.10.2019 року у справі № 826/17907/18. З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає і про помилковість висновків суду першої інстанції, що зазначені дії позивача спрямовані на створення ситуації при якій у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуватиме дві справи, які дублюють одна одну, оскільки вимоги позивача заявлені до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області не є предметом іншої адміністративної справи. Водночас, щодо вимог позивача (вказаних у заяві про збільшення позовних вимог від 09 грудня 2019 року) про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття п. 1, п. 2, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а також пп. 2 п. 1 та п. 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані вимоги становлять предмет іншої адміністративної справи. Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявляючи вказані позовні вимоги до Кабінету Міністрів України позивач дійсно намагається привести позовну заяву у відповідність до попередньої редакції, що перебувала на розгляді до винесення ухвали від 22 жовтня 2019 року у справі №826/17907/18, що у свою чергу відповідно до положень ст. 45 КАС України є зловживанням процесуальними правами з боку позивача, оскільки судом вже було вирішено питання про те, що вимоги позивача до Кабінету Міністрів України та Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області не можуть бути вирішені в одному провадженні. При цьому, колегія суддів зазначає, що вказане судове рішення про роз`єдання позовних вимог, що перебували на розгляді Окружного адміністративного суду до винесення ухвали від 22 жовтня 2019 року у справі № 826/17907/18 є таким, що набрало законної сили. З урахуванням викладеного, судова колегія не надає правової оцінки доводам щодо незаконності прийнятого Окружним адміністративним судом рішення (ухвали) про роз`єднання позовних вимог від 22 жовтня 2019 року у справі № 826/17907/18. Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки позовні вимоги до Кабінету Міністрів України є предметом розгляду в адміністративній справі № 826/17907/18, то відповідно і із заявою про збільшення позовних вимог до вказаного відповідача, а саме про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивач може звернутись в межах вказаної справи. Таким чином, на підставі встановлених обставин справи та норм чинного законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі. У свою чергу, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Проте, колегією суддів встановлено, що під час прийняття ухвали про визнання зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру позовних вимог та залишаючи цю заяву без розгляду, судом першої інстанції не було дотримано вказаних вимог. Враховуючи викладені обставини та докази у їх сукупності, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України. Прийняте судом першої інстанції оскаржуване рішення не відповідає також і завданню адміністративного судочинства, оскільки заява позивача про збільшення позовних вимог до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області була безпідставно залишена судом першої інстанції без розгляду. Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, з урахуванням того, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2019 року, колегія суддів вважає за необхідне таку ухвалу скасувати в частині з урахуванням викладених у цій постанові висновків та направити справу у відповідній частині до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 308, 312-313, 320-322, 325, 328-329 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року про визнання зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру позовних вимог та залишення її без розгляду в частині позовних вимог про стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за березень-грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479483,00 грн. та недоплачену за січень - грудень 2019 року пенсію у сумі 565205,00, а всього у загальній сумі 1044688,76 грн. скасувати та в цій частині заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі № 640/21016/19 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович