LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4823739/85/20

від 02.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року скасувати в частині відмови у відкритті провадження про стягнення середнього …

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 березня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 739/85/20 Головуючий у першій інстанції Чепурко В. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/428/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Вінгаль В.М., суддів: Бобрової І.О., Губар В.С., за участю секретаря судового засідання: Бивалькевич Т.В., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський сирзавод», особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, прізвище судді: Чепурко В.В.; місце постановлення ухвали: м. Новогород-Сіверський, дата складання повного тексту ухвали: 28 січня 2020 року, УСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» (далі ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод»), в якому просив стягнути з ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» на свою користь заробітну плату за 1 клас водія 25% в сумі 2326,45 грн, та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 травня 2011 року по 22 січня 2020 року у сумі 396151,44 грн. Ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції в повному обсязі та передати справу судді Чепурко В.В. для повного вирішення позовних вимог, посилаючись на те, що відсутні підстави приймати до уваги рішення, ухвалені іншими судами, у кожній справі різні позовні вимоги. У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року залишити без змін. Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що передшкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши голову судового засідання, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали даної справи та матеріали справи №2519/1091/2012, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстанції, керуючись п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України, виходив з того, що наявне рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне. Частина 1 ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України). Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. У даній справі №739/85/20, позивач просив стягнути з ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» на свою користь заробітну плату за 1 клас водія 25% в сумі 2326,45 грн, та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 травня 2011 року по 22 січня 2020 року у сумі 396151,44 грн. Із цивільної справи №2519/1091/2012 вбачається, що у листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», в якому просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за вихідні та святкові дні у сумі 24286,79 грн. за період з 29.04.2010 року по 04.01.2011 року, за роботу у надурочний та нічний час в сумі 22345,80 грн. за період з 29.04.2010 року по 04.01.2011 року, заробітну плату 25% за 1 клас водія в сумі 11658,13 грн. за період з 29.04.2010 року по 04.01.2011 року, заробітну плату в сумі 163 грн. за зміни тарифної ставки з 01.10.2010 року, заробітну плату в сумі 3426,61 грн. (премія) за період з 29.04.2010 по 04.01.2011 року, незаконно утриману заробітну плату в сумі 4601,39 грн. за період з 29.04.2010 року по 04.01.2011 року, середньоденний заробіток в сумі 297,50 грн. за час вимушеного прогулу з 05.01.2011 року по фактичний день розрахунку, заробітну плату в сумі 5950 грн. за 20 днів відпустки за період з 29.04.2010 по 04.01.2011 року, а також моральну шкоду в сумі 250000 грн. за незаконне звільнення його з роботи з 04.01.2011 року, за невиплату заробітної плати за вихідні та святкові дні, за надурочний та нічний час в період з 29.04.2010 по 04.01.2011 року. Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2012 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» на користь ОСОБА_1 106,00 грн недоплаченої заробітної плати за зміну тарифної ставки, в решті позову відмовлено. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за 1 клас водія 25% були предметом розгляду у справі №2519/1091/2012, за результатами розгляду якої ухвалено 07 грудня 2012 року Семенівським районним судом Чернігівської області рішення, яке набрало законної сили, а тому суддя суду першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження в цій частині вимог. Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя суду першої інстанції не врахував, що позовні вимоги в частині відмови у відкритті провадження про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 травня 2011 року по день фактичного розрахунку заявлені з інших підстав, ніж у справі №2519/1091/2012, а тому дійшов до неправильного висновку про наявність такого рішення суду, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З врахуванням вищевикладеного, оскаржувана ухвала в частині відмови у відкритті провадження про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 травня 2011 року по день фактичного розрахунку підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження про стягнення заробітної плати у розмірі 25% за перший клас водія за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року підлягає залишенню без змін з вищенаведених підстав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року скасувати в частині відмови у відкритті провадження про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 травня 2011 року по день фактичного розрахунку і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу суду про відмову у відкритті провадження про стягнення заробітної плати у розмірі 25% за перший клас водія за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Голова судового засідання Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»