LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС758/8097/18

від 02.03.2020 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим примі…

Ухвала 02 березня 2020 року м. Київ справа № 758/8097/18-ц провадження № 61-7885св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року у складі судді Васильченка О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Позов мотивовано тим, що на підставі ордеру від 1988 року вона є користувачем квартири АДРЕСА_1 . Зазначений ордер отримано на неї, її чоловіка та двох дітей, одним із яких є ОСОБА_2 . У подальшому ОСОБА_3 також зареєстровано за цією адресою. Ще у 2005 році ОСОБА_2 разом із сім`єю добровільно виїхав з квартири та проживає за іншою адресою, побудувавши із своєю дружиною у м. Гостомелі власний будинок. Оскільки відповідачі тривалий час не проживають у спірній квартирі, просила визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт непроживання відповідачів у спірній квартирі понад 6 місяців, тобто такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року залишено без змін. Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи У квітні 2019 року ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не є власником спірної квартири, вона користується квартирою на праві договору найму, як і відповідачі, тому не є належним позивачем, у якого є право звертатися до суду та вимагати визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартири, оскільки таким правом користується тільки власник житла, а саме Подільська районна у місті Києві державна адміністрація. Крім того, неможливо позбавити неповнолітню дитину права користування квартирою з тих підстав, що остання не може самостійно обирати місце проживання, тому факт її непроживання у спірній квартирі обумовлений поважними причинами, і не є підставою для позбавлення її права користування житлом. У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. У серпні 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла до суду заява про компенсацію судових витрат. У лютому 2020 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Крім того, у лютому 2020 року від ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року призначити до судового розгляду на 18 березня2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»