LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС438/1289/13-ц

від 28.02.2020 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 08 жовтня 2018 року та постанову Львів…

Ухвала 28 лютого 2020 року м. Київ справа № 438/1289/13-ц провадження № 61-845ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 08 жовтня 2018 року у складі судді Слиш А. Т. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів Савуляув Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі № 438/1289/13. Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 08 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі №438/1289/13 залишено без розгляду. Постановою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без задоволення, а ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 08 жовтня 2018 року залишено без мін. У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 08 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 07 лютого 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, для зазначення поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та підстав для його поновлення, а також сплати судового збору. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. З огляду на зазначене розгляд касаційної скарги ТОВ «Кредитні ініціативи» на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 08 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Кредитні ініціативи» про поновлення строку на касаційне оскарження та квитанція про сплату судового збору. Клопотання мотивоване тим, що у зв`язку з об`єднанням ТОВ «Кредитні ініціативи» з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») відбулися зміни у структурі товариств. Копію оскаржуваних судових рішень заявник не отримав, оскільки наказом ТОВ «Кредитні ініціативи» від 31 січня 2019 року № 26/19 відкликано довіреності всіх уповноважених осіб ТОВ «Кредитні ініціативи» на отримання вхідної кореспонденції від АТ «Укрпошта» з 01 лютого 2019 року. Відповідно до внутрішнього розподілу справ, цивільна справа № 438/1289/13-ц, була закріплена за відповідальним працівником лише у січні 2020 року, про наявність оскаржуваних судових рішень йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Перевіривши наведені у клопотанні доводи, вважаю, що викладені у ньому обставини не можуть бути визнані як поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке. Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»). У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (Рішення ЄСПЛвід 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (Рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), пункт 52). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Зазначені заявником обставини не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки організаційні зміни, що відбулися у ТОВ «Кредитні ініціативи» є виключно питанням організації внутрішньої роботи товариства, та не свідчать про об`єктивну неможливість вчинення необхідних процесуальних дій у передбачені законом строки, ураховуючи, що строк на касаційне оскарження пропущено на понад дев`ять місяців. Посилання заявника на те, що копію оскаржуваного судового рішення він не отримав, оскільки наказом ТОВ «Кредитні ініціативи» від 31 січня 2019 року № 26/19 відкликано довіреності всіх уповноважених осіб на отримання вхідної кореспонденції від АТ «Укрпошта» з 01 лютого 2019 року є неспроможними, з огляду на те, що довіреності відкликано самим заявником під час розгляду апеляційної скарги, поданої ТОВ «Кредитні ініціативи», а тому зазначені обставини, як недоліки у організації його роботи, не свідчать про порушення апеляційним судом положень процесуального закону щодо направлення заявнику копії оскаржуваного судового рішення. За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Поновлення процесуального строку, пропущеного у зв`язку зі спливом тривалого періоду (понад дев`ять місяців), та за підстав, які не можуть бути визнані переконливими, свідчитиме про порушення судом принципу юридичної визначеності, ураховуючи, шо саме ТОВ «Кредитні ініціативи» подавало апеляційну скаргу. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. За змістом пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 08 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. І. Усик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»