Ухвала КЦС ВС № 461/1635/17

УХВАЛА 25 лютого 2020 року м. Київ справа № 461/1635/17-ц провадження № 61-21121св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Костишин Богдана Тарасівна, про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків, розстрочення сплати боргу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., ВСТАНОВИВ: У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ВіЕс Банк» про визнання недійсним договорів, застосування наслідків недійсності правочину, розстрочення сплати боргу, відшкодування збитків та моральної шкоди. Вимоги обґрунтовував тим, що при підписанні кредитного договору банком порушено його законні права як споживача. Позивач зазначає, що банк не повідомив його у письмовій формі про умови надання кредиту, не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування, як того вимагає частина друга статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». На його думку, умови кредитного договору є несправедливими, в тому числі непропорційно велика сума компенсації за користування кредитними коштами. Вважає, що суб`єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Вказує, що банк здійснював нечесну підприємницьку практику, відтак всі правочини є недійсними. Просив визнати кредитний, іпотечні договори, договори поруки, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, додаткові угоди, договір про внесення змін до іпотечного договору, недійсними, застосувати правові наслідки недійсності правочину шляхом зарахування всіх сплачених платежів до сум повернення грошових коштів, стягнути з відповідача збитки, зарахувати ці збитки в суму погашення боргу, розстрочити сплату боргу позивача на користь відповідача та стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «ВіЕс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Костишин Б. Т., про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину, розстрочення сплати боргу, відшкодування збитків та моральної шкоди. Постановою Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року залишено без змін. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у виді заборони АТ «ТАСКОМБАНК» вчиняти будь які дії щодо оформлення права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,0867 га, що розташована за тією ж адресою, кадастровий номер 4622155400:01:008:0096. У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, заявник просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 461/1635/17-ц з Галицького районного суду м. Львова. Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права. Підстави для виклику сторін відсутні. За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Костишин Богдана Тарасівна, про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків, розстрочення сплати боргу та відшкодування моральної шкоди призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська