Постанова 4801 № 138/1506/19

Справа № 138/1506/19 Провадження № 22-ц/801/547/2020 Категорія: 39 Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю. Доповідач:Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 03 березня 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача), суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В., з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» адвоката Ліфанової Людмили Миколаївни на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Холодової Т.Ю. повний текст якої складено 11 листопада 2019 року в справі № 138/1506/19 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» звернулось до суду із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого посилалось на те, що 08.05.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ ««УКРГАЗБАНК», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №91-Ф/08, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у сумі 62100 дол. США терміном по 07.05.2038, зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 12,6 % річних. Оскільки позичальник належним чином не виконує умови договору щодо повернення кредитних коштів, станом на 28.12.2018 утворилась заборгованість у розмірі 74192,05 дол. США, яку позивач просив стягнути із відповідача ОСОБА_1 як поручителя. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 грудня 2019 року позовну заяву ПАТ АБ ««УКРГАЗБАНК» залишено без розгляду. Не погодившись із зазначеною ухвалою, ПАТ АБ ««УКРГАЗБАНК», через свого представника - адвоката Ліфанову Л.М., подано апеляційну скаргу, в якій банк просив ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що постановляючи оскаржувану ухвалу з підстав повторної неявки позивача судом першої інстанції не враховано поважність причин такої неявки та факт направлення на адресу заяви про відкладення розгляду справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача Ліфанова Л. М. зазначає, що судом було передчасно залишено позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених в п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки 27.12.2019 вона, як представник позивача не змогла прийняти участі в судовому засіданні у зв`язку з перебуванням у відпустці, про що повідомила суд шляхом направлення відповідної заяви. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, вважає судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права. Представник позивача, повідомленого в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦП України не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Представник відповідача - адвокат Сауляк Є.В. проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити в силі ухвалу суду першої інстанції як законну і обґрунтовану. Апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін, з таких підстав. Залишаючи позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин, або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача. З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності. Судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження у справі за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відкрито ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року. Зазначеною ухвалою призначено підготовче судове засідання на 23 жовтня 2029 року. Копію ухвали направлено сторонам, й позивачем її отримано 30 вересня 2019 року. У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання 23 жовтня 2019 року підготовче судове засідання відкладено на 15 листопада 2019 року. З протоколу судового засідання 15 листопада 2019 року вбачається, що представник позивача Приходько Д.С. , відповідно до виданої йому довіреності (а.с. 107), був присутнім у підготовчому судовому засіданні та повідомлений про призначення справи на 12 грудня 2019 року (а.с. 109, 110). 11 грудня 2019 року від представника позивача Приходько Д .С . суду найшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату - 20.12.2019 у зв`язку з його участю в судовому засіданні апеляційного суду. На підтвердження зазначеного представником позивача Приходько Д.С. не надано жодного доказу, але клопотання судом було задоволене, підготовче засідання у справі відкладено на 27 грудня 2019 року. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що представник ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» - особа за довіреністю 17 грудня 2019 року отримав судову повістку на 27 грудня 2019 року. Однак в підготовче судове засідання на призначену судом дату - 27 грудня 2019 року представник позивача не з`явився, будь-яких його повідомлень про неможливість з`явитись в судове засідання з поважних причин справи на час вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду матеріали не містять. Таким чином, про час та місце судових засідань, призначених на 12 грудня 2019 року та на 27 грудня 2019 року, позивача було повідомлено належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У відповідності до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Згідно з частиною п`ятою статті 223 цього Кодексу у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. На підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не вказують на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є сукупність певних установлених законом умов: одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Матеріали справи не містять заяви (клопотання) представника позивача про розгляд справи у його відсутність. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. Так, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, N 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Встановивши, що позивач двічі поспіль не з`явився в підготовче судове засідання та не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» без розгляду. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах: від 02.12.2019 в справі № 608/1935/18 (провадження № 61-17993св19), від 29.11.2019 в справі № 333/3655/17 (провадження № 61-44994св18). Доводи апеляційної скарги про те, що представник позивач адвокат Ліфанова Л.М. не мала можливості прийняти участь у розгляді справи 27 грудня 2019 року у зв`язку з перебуванням у відпустці, у зв`язку з чим направила суду відповідну заяву є безпідставними, оскільки суд не повинен з`ясовувати та враховувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і такі причини правового значення не мають. Крім того, за правилами пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи через першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. На підтвердження своїх доводів представник позивача Ліфанова Л.М. додає копію заяви про відкладення справи з копією наказу про відпустку, які вона нібито направляла суду та фіскальний чек від 21.12.2019 про направлення рекомендованого листа Могилів-Подільському міськрайонному суду. Разом з тим, вказані докази направлено суду першої інстанції рекомендованим листом без опису вкладення, що виключає можливість перевірки вмісту поштового відправлення. Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами та доповненнями), зокрема п. п. 59, 61, встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. З огляду на наведене, належним доказом відправлення відповідачеві заяви про відкладення судового засідання і доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання (наказу про відпустку) є опис вкладень у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі. Апеляційному суду надано лише копію фіскального чека (а.с. 130), а відповідно до сервісу відстеження поштових відправлень, відправлення з ідентифікатором 2100903208106 було прийняте 21.12.2019 й доставлене адресату 27.12.2019 о 16.29, тобто після судового засідання, яке було призначено на 15.30 цього дня. Доказів подання органу зв`язку й своєчасного отримання судом першої інстанції саме тих документів, які додані до апеляційної скарги, апеляційному суду не надано. Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивач є банком, юридичною особою і його інтереси в даній конкретній цивільній справі уповноважена представляти не лише Ліфанова Л.М. , а й Приходько Д.С. , який також брав участь в судовому засіданні в ній. За таких обставин ухвала Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 грудня 2019 року постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд, постановив: Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» адвоката Ліфанової Людмили Миколаївни залишити без задоволення, а ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 грудня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий І.М. Стадник Судді Ю.Б. Войтко І.В. Міхасішин