Постанова 4808 № 344/14460/19

Справа № 344/14460/19 Провадження № 33/4808/28/20 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду області Васильєв О.П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., а також стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.,- в с т а н о в и в : ОСОБА_1 07.08.2019 року, о 13 год. 45 хв., в м.Івано-Франківську, по вул. Сахарова, 15, керуючи транспортним засобом OPEL VECTRA SIGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП. На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати порушення норм процесуального права Івано-Франківським міським судом та у відповідності до п.3 ч.3 ст.317 КАСУ скасувати судове рішення. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не спростовує правильність встановлених судом фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, доведеність його вини у вчиненні правопорушення, правильність правової кваліфікації його дій та застосованого до нього стягнення у виді штрафу, однак вважає, що суд першої інстанції, не повідомивши його належним чином про розгляд справи, безпідставно розглянув справу без його участі, чим позбавив його права надати пояснення та призвело до прийняття необґрунтованого рішення. Зокрема, звертає увагу на те, що суд першої інстанції послався на те, що він повідомлявся про розгляд справи в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення, хоча він не давав своєї згоди на повідомлення. Вважає, що порушення судом норм процесуального права свідчить про те, що суд не забезпечив гарантоване йому Конституцією України та положенням міжнародного права право на доступ до правосуддя. В судове засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, однак надіслав клопотання, в якому просив розглянути справу 03.03.2020р. без його участі. Судом апеляційної інстанції неодноразово приймались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його апеляційної скарги в апеляційній інстанції, однак останній не з`являвся в судові засідання призначені на 03.01.2020р., 22.01.2020р., 06.02.2020р. та 21.02.2020р. Враховуючи наведене, приймаючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 без його участі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав. Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції за відсутності даних про те, що він належним чином повідомлений про розгляд справи, безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист. Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді. Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства. Апеляційний суд звертає увагу на те, що встановлення діючим законом скороченого строку щодо можливості накладення адміністративного стягнення провокує осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності на зловживання своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції та навмисне затягування розгляду справ з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Зокрема, зі змісту матеріалів справи та доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вбачається, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про розгляд справи у суді та безпідставно послався на те, що він повідомлявся про розгляд справи в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення, хоча він не давав своєї згоди на такий порядок повідомлення про розгляд справи. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово, за вказаною у матеріалах справи адресою правопорушника ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку направляв судові повістки. Зокрема, суд приймав заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 17.09.2019 року, 16.10.2019року та 06.11 2019року на направляв судові повістки за адресою: АДРЕСА_1 . Правильність даних щодо місця проживання було підтверджено власним підписом особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення та у письмових поясненнях. Судові повістки направлялись судом у відповідності до вимог п.17 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені Постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270, та відповідно до якого рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення. Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що на теперішній час ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Апеляційний суд вважає, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо зазначення неправдивих даних про адресу свого місця проживання, носять деструктивний характер та створюють перешкоди щодо можливості повідомити її про розгляд справи у суді. Зокрема, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно послався на те, що він повідомлявся про розгляд справи в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення, оскільки він не давав своєї згоди на такий спосіб повідомлення. Разом з тим, з змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 самостійно, за власним розсудом, зазначив дані про свій мобільний номер телефону, у зв`язку з чим суд першої інстанції, використовуючи всі передбачені законом можливості з метою забезпечення права особи , яка притягається до адміністративної відповідальності на доступ до суду, окрім направлення судових повісток рекомендованим повідомленням, додатково приймав заходи про повідомлення правопорушника про розгляд справи шляхом надіслання йому смс-повідомлень на вказаний останнім номер мобільного телефону. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до судової практики Європейського Суду зловживання процесуальними правами має місце, коли дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виглядають як дії, спрямовані на захист порушеного права, хоча по суті спрямовані на затягування судового розгляду з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за її власним бажанням. Зокрема, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував нате, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 став проявляти зацікавленість щодо подальшої долі складених, стосовно нього матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, тільки після спливу трьох місяців та звернувся з відповідною скаргою на судове рішення суду першої інстанції тільки після закінчення встановлених законом строків притягнення до адміністративної відповідальності та дії виданого йому тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом. Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про те, що в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають на розгляді матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, враховуючи його процесуальну поведінку під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та протягом розгляду справи у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що останній мав об`єктивну реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні суду першої інстанції та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд вважає, що зазначення в ухвалі суду першої інстанції речення про те, що ОСОБА_1 з`явився у судове засідання суду першої інстанції, не відповідає дійсності, оскільки не узгоджується із сенсом мотивувальної частини рішення суду та свідчить про наявність описки, яка має суто технічний характер, може бути виправлена судом першої інстанції самостійно і не може бути підставою для скасування судового рішення. Апеляційний суд, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності та з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження рішення суду, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.01.2020 року поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. Апеляційним судом було встановлено, що вищевказані висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є обґрунтованими, підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, які були досліджені судом першої інстанції і не заперечуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності в апеляційній скарзі. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №314750 від 07.08.2019 року, схемою місця ДТП від 07.08.2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також іншими матеріалами справи в їх сукупності. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №314750 від 07.08.2019 року ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме в тому, що 07.08.2019 року, о 13 год. 45 хв., в м. Івано-Франківську, по вул. Сахарова, 15, керуючи транспортним засобом OPEL VECTRA SIGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження. А саме: транспортний засіб OPEL VECTRA SIGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 отримав пошкодження переднього бампера, передньої лівої фари, крило капота та радіатора; транспортний засіб HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , отримав пошкодження заднього бамперу (царапини та відійшло кріплення, вм`ятини задньої кришки багажнику). Згідно із п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до вимог ст.124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В своїх письмових поясненнях, написаних власноручно 07.08.2019 р., безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 (а.с.3) вказував, що 07.08.2019 року близько 13 год. 45 хв. керував транспортним засобом по вул. Сахарова в м. Івано-Франківську та перед пішохідним переходом його «підрізав» інший транспортний засіб, він продовжив рух в стані душевного хвилювання та допустив зіткнення з іншим транспортним засобом марки HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_2 . Зі змісту вказаних пояснень, вбачається, ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини вчиненого правопорушення, однак вважав, що вчинив його перебуваючи у стані душевного хвилювання. Відповідно до ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або була в стані неосудності, не підлягає відповідальності. Апеляційний суд вважає, що відсутні обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_1 перебував у стані, який виключає його відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення. З письмових пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_2 (а.с.4) вбачається, що 07.08.2019 року о 13 год. 45 хв. керуючи транспортним засобом HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_2 , зупинився перед пішохідним переходом по вул. Сахарова в м. Івано-Франківську і відчув удар в задню частину автомобіля. Відбулась ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для скасування судового рішення, яким особу обґрунтовано визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення та яка погоджується з правильністю встановлених судом першої інстанції обставин. Апеляційний суд звертає увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Апеляційний суд вважає, що неявка ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, додатково свідчить про правильність висновків суду про те, що його процесуальна поведінка спрямована на деструктивність судового розгляду. Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. При накладенні стягнення судом першої інстанції було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника та обставини, вчиненого адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 в мінімальних межах санкції ст.124 КУпАП. З огляду на наведене, підстав для скасування постанови не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв