Ухвала КАС ВС № 160/4784/19

УХВАЛА 02 березня 2020 року Київ справа №160/4784/19 адміністративне провадження №К/9901/1928/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 160/4784/19 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просило: - визнати протиправними та скасувати постанови відповідача №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 про накладення штрафних санкцій на загальну суму 2382783,00. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року в задоволені позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і К" задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволені позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 07 травня 2019 року № ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429, та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 07 травня 2019 року №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" накладено штраф у розмірі 2378610,00 грн. 11 січня 2020 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 160/4784/19. Ухвалою від 20 січня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у зв`язку її невідповідності вимогам ч. 4 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору. 15 лютого 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, в обґрунтування якого зазначено, що на даний час відсутні кошти на сплату судового збору . При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне. Частиною 2 ст.132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його клопотання про відстрочення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. За правилами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що необхідно продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно виправити недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду документа про сплату судового збору. У випадку неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п.1 ч. 4 ст.169 та ч. 2 ст. 332 КАС України. Керуючись ст.ст. 121, 329, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору. Продовжити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги. Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення. Суддя Верховного Суду І.В. Желєзний