Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 824/731/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/731/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір В. О. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 02 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Чернівці, повний текст складено - 16 вересня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : у червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Чернівецькій області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0046845206 від 22 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 2340,08 грн та нараховано пеню в розмірі 1404,88 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що оскаржуване рішенням відповідачем прийняте у зв`язку з несплатою позивачем недоїмки на підставі вимоги податкового органу про сплату єдиного внеску № Ф 134-23 від 22 березня 2019 року в сумі 9739,71 грн. Вказану вимогу він оскаржив в судовому порядку, в результаті чого вона скасована рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі № 824/482/19-а. З таких підстав, позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав приймати оскаржуване рішення, оскільки, на його думку, для прийняття такого рішення необхідна наявність факту несплати або ж несвоєчасної сплати єдиного внеску платником. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області № 0046845206 від 22 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 2340,08грн та нараховано пеню в розмірі 1404,88грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області судовий збір у розмірі 768 грн 40коп. Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив про те, що відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, а також Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, податковий орган застосовує штрафні санкції та нараховує пеню на підставі даних інформаційної картки системи фіскального органу. У зв`язку з несплатою позивачем суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області № Ф 134-23 від 22 березня 2019 року в сумі 9739, 71 грн у строк, встановлений Законом № 2464-VI відповідач прийняв рішення про застосування щодо нього штрафу та нарахування пені. Крім того, апелянт зазначає, що позивачем пропущено строк на подання позову до суду про оскарження вимоги про сплату недоїмки від 22 березня 2019 року, а відтак, така вимога вважається узгодженою, тому відповідач правомірно застосував штрафні санкції та пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року було зупинено провадження у справі № 824/731/19-а за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 824/482/19-а. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 поновлено провадження у даній справі. В силу положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Як встановлено з матеріалів справи, згідно з вимогою Головного управлінням ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ф134-23 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повідомлено, що станом на 31 січня 2019 року заборгованість зі сплати ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 9739, 71 грн. На підставі вказаної вимоги позивача зобов`язано сплатити суму недоїмки у строк, встановлений Законом № 2464-VI (а.с.16). Позивач, вважаючи вимогу № Ф-134-23 від 22 березня 2019 року протиправною звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив її скасувати (а.с.17). 03 травня 2019 року позивач проінформував відповідача про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ф134-23 оскаржується в судовому порядку (а.с.20). Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі № 824/482/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Чернівецькій області № Ф-134-23 від 22 березня 2019 року (а.с.12-14). 22 травня 2019 року відповідачем прийнято рішення № 0046845206, яким до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) застосовано штраф в розмірі 2340,08 грн за період з 20 січня 2018 року по 19 квітня 2019 року та нараховано пеню в сумі 1404,88 грн (а.с.10). Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати і повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI). Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з статтею 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Порядок узгодження вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску також закріплено в Інструкції №

449. Так, у пункті 5 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що у разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу. У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Отже, платник єдиного внеску в разі незгоди з вимогою про сплату недоїмки може оскаржити її, зокрема, в судовому порядку протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів, про що повідомляє письмово орган доходів і зборів, який направив вимогу. В свою чергу, враховуючи наведені вище положення Закону №2464-V та Інструкції №449 така вимога не може вважатися узгодженою до набрання законної сили рішенням суду. Колегією суддів встановлено, що позивач оскаржив вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску № Ф-134-23 від 22 березня 2019 року в судовому порядку, про що письмово повідомив орган доходів і зборів 03 травня 2019 року (а.с.20). Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі № 824/482/19-а вимогу Головного управління ДФС у Чернівецькій області № Ф-134-23 від 22 березня 2019 року скасовано (а.с.12-14). Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 824/482/19-а апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року - без змін. Отже, за умови оскарження позивачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) з 08 травня 2019 року, зупиняється й нарахування пені за несплату такого боргу. Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Крім того, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення в частині накладення штрафу за несплату недоїмки та нарахування до сплати позивачу пені. Твердження апелянта про те, що позивач пропустив строк на оскарження вимоги, а відтак вона є узгодженою та є підставою для нарахування штрафних санкцій та пені, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ні положення Закону №2464-VI, ні Інструкція №449 не містять застережень, за яких вимога вважається узгодженою у зв`язку з недотриманням строку звернення з позовом до суду про оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що дотримання строку на оскарження вимоги № Ф-134-23 від 22 березня 2019 року не може бути предметом розгляду у даній справі, оскільки такі обставин мали бути встановлені під час розгляду справи № 824/482/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування вимоги. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.