Постанова 4855 № 759/11610/19
від 02.03.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/11610/19 Суддя (судді) першої інстанції: ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. 28 лютого 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , в якому вона просить залишити апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте в судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області було проведено планову перевірку державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»» з приводу дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування у період з 27 травня по 07 червня 2019 року. За результатами даної перевірки складено акт № 3 від 07.06.2019 року. Наказом управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 30.05.2019 року № 181 було продовжено термін проведення планової перевірки державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»» на 5 робочих днів до 07 червня 2019 року. В акті перевірки встановлено наступні порушення: 1) ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХIV від 23.09.1999 року, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004 року, п.п. 3.1, 3.8, 3.10, 3.11, 3.12 п. 3, п.п. 4.5 п. 4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян № 455 від 13 листопада 2001 року ( опис порушень - допомога по листкам непрацездатності виданих з порушеннями: назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я не підтверджується штампом та печаткою закладу охорони здоров`я; внесено виправлення і не завірено початковою закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності»; три виправлення на листку непрацездатності; звільнення від роботи більше 5 днів здійснюється з обов`язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення та голови лікарсько-консультативної комісії, засвідчується їх підписами та печатками; дні порушення режиму оплаті не підлягають); 2) ст.ст. 20, 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХIV від 23.09.1999 року, п.2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, п. 8 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальних захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 936 від 20.09.2005 року ( опис порушень - у звіті Ф4-ФСС за 2018 рік в таблиці ІІ «Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів Фонду», колонках 5, 6 «У тому числі пільги по допомозі постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» не було відображено, що санаторно-курортне лікування (І категорія) по листку непрацездатності АДІ № 636461, виданого ОСОБА_2 на період непрацездатності з 01.11.2017 року по 20.11.2017 на період 20 днів, відносяться до таких за якими сума у розмірі 6 848,55 грн. підлягає відшкодування Фондом). На підставі акту перевірки відповідачем складено протокол у справі про адміністративне правопорушення від 07 червня 2019 року № 3, в якому встановлено оплату неналежним чином оформлених листків непрацездатності, безпідставно завищені витрати, невірне визначення розміру середньоденної допомоги, що є порушеннями ст. 24, ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХIV від 23.09.1999 року. Дані порушення тягнуть за собою відповідальність відповідно до ст. 165-4, ч. 1 ст. 165-5, ст. 188-23 КУпАП. Постановою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області № 118 від 13 червня 2019 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 255 грн., що становить 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Констутиції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відповідно до с. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з даними акту перевірки ( а.с.15-34) на підставі наказу від 14.03.2019 року №93 період виявлених порушень з боку ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" встановлений за період 01.10.2017 року по 31.03.2019 року, у тому числі, заповнення листків непрацездатності гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інші правопорушення, які наведені в акті та виявлені під час проведення перевірки з боку позивача у справі, відповідачем у порядку ст. 77 КАС України суду не доведені. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на підставі доказів, поданих позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, наявні підстави для задоволення позову та закриття провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Єгорова Н.М. Сорочко Є.О.