LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854484/1066/16-а

від 19.02.2020 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 484/1066/16-а Головуючий в 1 інстанції: Паньков Денис Анатолійович Дата і місце ухвалення: 17.06.2016 р., м. Первомайськ П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді : Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., за участю секретаря: Шепель О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Богополь» на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2016 року по справі за позовом приватного підприємства «Богополь» до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: В березні 2016 року приватне підприємство «Богополь» звернулося до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 11 березня 2016 року №111 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) до топкової №1 по вулиці Радянській, будинок №9-б». Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 29.06.2016 року приватне підприємство «Богополь» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на не повне з`ясування судом обставин справи, що призвело до не правильного вирішення справи, а також не правильне застосування судом норм матеріального права. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача, що кіоск (в спірному рішенні зазначено як тимчасова споруда) встановлений на прибудинковій території багатоповерхового 46-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , до придбання позивачем нежитлового приміщення за вказаною адресою, у зв`язку з чим ПП «Богополь» не може нести відповідальності за порушення, якого воно не вчиняло. Факт встановлення кіоску до 1995 року на прибудинковій території колишнім власником магазину підтверджено належними доказами, які судом першої інстанції не враховано. Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовано до спірних правовідносин положення Тимчасового порядку демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм у місті Первомайську, затвердженого рішенням виконкому від 20.05.2010 року №261, який не був чинним на час встановлення кіоску на прибудинковій території багатоповерхового 46-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2016 року та прийняття нової постанови про задоволення позову. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПП «Богополь» задоволено, постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2016 року скасовано та прийнято по справі нову постанову, яким визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Первомайськової міської ради Миколаївської області від 11 березня 2016 року №111 «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) до топкової №1 по вулиці Радянській, будинок №9-б». Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, а справу за позовом ПП «Богополь» направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При направленні справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції зазначив про необхідність з`ясувати щодо якого конкретно об`єкту йдеться в оскаржуваному рішенні, в т.ч., витребувати у КП «Первомайське бюро технічної інвентаризації» матеріали інвентаризаційної справи, згідно яких, як зазначає виконком, спірний об`єкт обліковується як тамбур та внесений в технічну документацію по факту забудови. Після скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 року та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, справу за № 484/1066/16-а ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 року прийнято до провадження колегією суддів під головуванням судді Бойка А.В. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до акта обстеження місця порушення законодавства у сфері благоустрою від 19.02.2016 року, комісією, створеною відповідно до розпорядження міського голови від 11.02.2016 року № 57-р, встановлено, що ПП «Богополь» на земельній ділянці загального користування, не відведеній для зазначених цілей, самовільно встановлено тимчасову споруду до топкової №1 по АДРЕСА_2 . Радянській, 9-б без оформлення відповідних дозвільних документів. Листом №6366/03-1-21 від 03.11.2015 року Управління містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань міської ради запропоновано ПП «Богополь» виконати демонтаж тимчасової споруди з території загального користування до 25.11.2015 року, втім вимоги позивачем у добровільному порядку на момент обстеження місця порушення не виконані. У зв`язку з цим, Комісією рекомендовано Управлінню містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань міської ради відповідно до технічної документації визначити ідеальну частку прибудинкової території ПП «Богополь»; Управлінню житлово-комунального господарства міської ради підготувати рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди до топкової №1 по вул. Радянській, 9-б», яка порушує правила благоустрою. 11.03.2016 року виконавчим комітетом Первомайської міської ради прийнято рішення № 111 "Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) до топкової № 1 по вулиці Радянській, будинок № 9-б". Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Богополь" оскаржило його до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість. В поданому позові позивач посилався на те, що зазначена в рішенні тимчасова споруда є кіоском, встановленим на прибудинковій території багатоповерхового 46 квартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що вказаний кіоск існував до придбання нежитлового приміщення магазину приватним підприємством «Богополь», а тому підприємство не може нести відповідальність за правопорушення якого не скоювало. Кіоск був встановлений колишнім власником магазину (до 1995 року) на прибудинковій території вказаного будинку і перейшов в наступному на праві приватної власності приватному підприємству «Богополь». Позивач зазначив, що приватне підприємство «Богополь» набуло право власності на кіоск під час покупки вбудованого нежитлового приміщення у вказаному багатоповерховому будинку. Так, зокрема, товариством покупців орендного підприємства №35 «Промінь» (реорганізоване з 04.12.1995 року в закрите акціонерне товариство «Богополь», а з 16.03.2010 року зареєстровано як приватне підприємство «Богополь»), згідно договору купівлі-продажу №40 від 24.11.1995 року через Представництво Фонду державного майна у м. Первомайськ було придбано на праві колективної власності вбудоване нежитлове приміщення в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На підставі вказаного договору купівлі-продажу видано свідоцтво про право власності від 31.05.1996 року, реєстраційний №30. Вказаним свідоцтвом підтверджується, що ЗАТ «Богополь» є власником обладнання та майна переліченого в Акті передачі від 4 січня 1996 року, в тому числі і кіоску, яке в рішенні міськвиконкому вказано як тимчасова споруда. Позивач зазначив, що при приватизації громадянами одно - або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з п.5 ст.10, Закону України "Про приватизацію житлового фонду" №2482 -Х11 від 19 червня 1992 року здійснюється в порядку та на умовах, передбачених ч.3 ст.42 ЗК України, якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками. Якщо в житловому будинку приватизовано частину квартир, питання про користування прибудинковою територією вирішується відповідно до положень ч.3 ст. 88 ЗК України, тобто шляхом отримання в користування її частини, що відповідає частці приватизованих квартир та інших приміщень у вартості будинку і споруд. Частка прибудинкової території для ЗАТ Богополь складає 200 кв.м і підтверджується рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 06.08.1997 року №205 про надання земельної ділянки в оренду ЗАТ Богополь для обслуговування магазину та листа виконавчого комітету Первомайської міської ради від 27.06.2001 року №552. З огляду на зазначене позивач вважає, що станом на травень 1996 року ЗАТ «Богополь» є співвласником частини майна в цьому будинку поряд з ЖЕО Первомайського міськвиконкому, у зв`язку з цим ПП «Богополь» має похідне право і на спільне користування земельною ділянкою. В договорі купівлі-продажу №40 від 24.11.1995 року зазначено, що приміщення магазину знаходиться на земельній ділянці 0,02 га виділеній магазину Первомайською міською радою народних депутатів м. Первомайськ рішенням від 18.08.1995 року №35. З часу придбання магазину земельна ділянка розміром 0,02 га знаходилася в оренді згідно укладених належним чином договорів, при чому, на думку позивача, виділення ідеальної частки земельної ділянки (сервітутного землекористування), не потягло втрату ЗАТ «Богополь» права користування земельною ділянкою, наданої для обслуговування магазину Первомайською міською радою народних депутатів м. Первомайськ рішенням від 18.08.1995 року №35, так як кіоск знаходився і знаходиться на земельній ділянці 0,02 га без визначення меж в натурі. Прзивач вважає, що у випадку виконання рішення виконкому Первомайської міської ради від 11.03.2016року №111, приватне підприємство втрачає право власності та кіоск, який на законних підставах придбаний згідно договору купівлі-продажу №40 від 24.11.1995 року. Таким чином, предметом спору у даній справі є законність рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №111 від 11.03.2016 року «Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) до топкової №1 по вул. Радянській , 9-б», а його підставами - відсутність факту самочинного розміщення об`єкту. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що виконавчим комітетом Первомайської міської ради не заперечується право власності позивача та правомірність встановлення кіоску, про який йде мова у позові, проте спірним у цій справі є не кіоск, а інша споруда (мала архітектурна форма), що прибудована до топкової №1 з правої стіни магазину. Відповідач посилався на те, що кіоск розміщувався тодішнім ЗАТ "Богополь" на виділеній під обслуговування магазину земельній ділянці біля входу в сам магазин, тоді як згідно оскаржуваного рішення вирішено демонтувати тимчасову споруду, прибудовану до топкової № 1 з правої стіни магазину. Згідно матеріалів КП «Первомайське бюро технічної інвентаризації", цей об`єкт обліковується як тамбур та внесений в технічну документацію по факту забудови. Відповідач посилається на те, що кіоск та тимчасова споруда є двома різними об`єктами, а надані позивачем докази наявності права власності на кіоск не є належними доказами, оскільки не містять відомостей щодо предмету доказування. Колегія суддів зазначає наступне: Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2807-IV) прибудинкові території належать до об`єктів благоустрою населених пунктів. За змістом статті 21 Закону №2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є малі архітектурні форми та інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил. Статтею 28 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону №2807-IV. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений у Порядку, затвердженому наказом Мінрегіонбуду №244 від 21.10.2011 року. Відповідно до положень пунктів 2.1, 2.10 - 2.12, 2.20 Порядку № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки. Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку. Паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Пунктом 2.31 цього Порядку визначено, що розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється, а пунктом 2.30 передбачено, що у разі самовільного встановлення тимчасової споруди, вона підлягає демонтажу. Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. На виконання постанови Верховного Суду від 21.11.2019 року у даній справі, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування всіх обставин по справі, судом апеляційної інстанції було витребувано у відповідача письмові пояснення стосовно того, чи є кіоск, про який зазначає позивач в своїй позовній заяві, тією самою тимчасовою спорудою (малою архітектурною формою) до топкової № 1 по АДРЕСА_2 . Радянській, АДРЕСА_3 9б у м АДРЕСА_4 Первомайську, про яку йдеться мова в оскаржуваному рішенні; на підставі чого ґрунтується висновок виконавчого комітету Первомайської міської ради про саме самовільне встановлення тимчасової споруди (МАФ) до топкової № 1 по вул. Радянській, будинок № 9б у м. Первомайську; на підставі яких доказів відповідач дійшов висновку, що встановлення тимчасової споруди (МАФ) до топкової № 1 по вул. Радянській, будинок № 9б у м. Первомайську здійснено саме приватним підприємством "Богополь". Крім того, було витребувано від КП «Первомайське бюро технічної інвентаризації» матеріали інвентаризаційної справи щодо об`єкту (ів), розміщених по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 9б у м АДРЕСА_4 Первомайську. На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019 року відповідачем були надані письмові пояснення, а комунальним підприємством «Первомайське бюро технічної інвентаризації» надано матеріали інвентаризаційної справи щодо об`єкту (ів), розміщених по вул. Радянській, АДРЕСА_3 9б у м АДРЕСА_4 Первомайську. З наявних в матеріалах справи доказів та матеріалів технічної інвентаризації судом встановлено, що дійсно, ЗАТ "Богополь", яке в подальшому було зареєстровано як ПП "Богополь", згідно свідоцтва про право власності від 31.05.1996 року належить обладнання та майно, перелік якого вказано в акті передачі майна державного підприємства від 04.01.1996 року. У цьому акті зазначено про передачу будівлі, обладнання, обчислювальної техніки, іншого господарського інвентаря. Згідно інвентарних відомостей, на балансі торгово-комерційного підприємства "Промінь", структурному підрозділу якого (магазин № 35) було передано майно згідно акту передачі майна від 04.01.1996 року, перебував торговий кіоск " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Відповідач посилався на те, що спірний об`єкт - тимчасова споруда (мала архітектурна форма) обліковується як тамбур та внесений в технічну документацію по факту забудови. Відповідно до наданої позивачем схеми обміру магазину АДРЕСА_5 б, який було придбано згідно договору купівлі-продажу № 40 від 24.11.1995 року, складеної відділом по земельних ресурсах міськвиконкому Первомайської міської ради народних депутатів Миколаївської області 18.08.1995 року, а також плану тимчасового землекористування, будь-які прибудови до магазину не відображено. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що кіоск, про який йде мова в позові, розміщено під магазином, оскільки для обслуговування даного магазину використовуються з двох сторін вхідні площадки та добудовано топочну. Вказані відомості містяться і в листі виконавчого комітету Первомайської міської ради від 27.06.2001 року №

552. В свою чергу, відповідач в обгрунтування правомірності прийнятого рішення посилався на те, що тимчасова споруда (мала архітектурна форма), яку згідно оскаржуваного рішення вирішено демонтувати, прибудована до топкової № 1 з правої стіни магазину. У наданих матеріалах технічної інвентаризації містяться відомості щодо будівництва топочної, а саме, наявні витяг з рішення виконкому Первомайської міської ради від 03.03.2000 року № 122 "Про попереднє погодження місць для розташування об`єктів" про погодження та винесення на затвердження ради місця для розміщення ЗАТ "Богополь" топочної магазину по АДРЕСА_2 . Радянській, 9б, архітектурно-планувальне завдання від 03.07.2000 року на проектування тпочної до магазину, акт вибору та обслідування земельної ділянки для будівництва топочної та ін. У листі ПП "Богополь", адресованому першому заступнику міського голови Первомайської міської ради від 10.11.2015 року, позивач зазначає, що забудова земельної ділянки (будівництво топочної) відбулось у 2000-2001 роках. З наданих матеріалів технічної інвентаризації, а саме, з технічного паспорту, складеного 06.08.2013 року за наслідками поточної інвентаризації маазину, встановлено розміщення біля топкової до магазину прибудови - "тамбуру" літ. "а1". У вказаному технічному паспорті міститься відмітка про те, що "тамбур" є самочинно побудованим. При цьому, з вказаних матеріалів інвентарної справи встановлено, що споруда під назвою "тамбур" дійсно добудована саме до топкової, яка була побудована лише у 2000-2001 роках, а не до магазину; вказана споруда до магазину не примикає. Відомості щодо самочинно збудованої тимчасової споруди були внесені до технічної документації у серпні 2013 року. В подальшому, під час виготовлення у жовтні 2015 року нового технічного паспорту, відомості щодо топкової та прибудови до неї (тамбуру) до технічної документації внесені не були. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що споруда, яка в технічному паспорті зазначена як "тамбур", є кіоском, який побудовано ще у 1995 році є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах доказами, зокрема, матеріалами технічної інвентаризації об`єкта за адресою: вул. Радянська, 9б у м. Первомайську Миколаївської області. В свою чергу, доказів отримання паспорту прив`язки для розміщення вказаної споруди, а також узгодження з виконавчими органами міської ради розміщення вказаного об`єкту, позивачем не надано. Зважаючи на відсутність вказаних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що розміщення тимчасової споруди до топкової № 1 у м. Первомайську по вул. Радянська, 96, а саме, обєкта "тамбуру" літ. "а1", відбулось з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, Закону України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду №244 від 21.10.2011 року та існуючих Правил благоустрою м Первомайська, затверджених рішенням сесії Первомайської міської ради № 1 від 25.06.2009 року. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідачем в даному випадку належними та допустиими доказами доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області № 111 від 11.03.2016 року «Про демонтаж самовільно встановленої споруди (малої архітектурної форми) до топкової №1 по вул. Радянській, 96 у м. Первомайськ Миколаївської області» є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 31, 315, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу приватного підприємства «Богополь» залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2016 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 02.03.2020 року. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»