Ухвала КЦС ВС № 357/256/19

Ухвала 13 січня 2020 року м. Київ справа № 357/256/19 провадження № 61-39ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Корнійчук Антоніна Валеріївна, ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору дарування частки квартири, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 26 грудня 2019 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 грудня 2019 року, повний текст якої складено 4 грудня 2019 року. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , який не є учасником даної справи. За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, надавши копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», однак не додає документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону. Таким чином заявнику необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 грудня 2019 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко