LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС462/74/19

від 02.03.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 07 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року залишити без руху.

Ухвала 02 березня 2020 року м. Київ справа № 462/74/19 провадження № 61-3237ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 07 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у справі за позовомОСОБА_1 , заінтересовані особи: Залізнична районна адміністрації Львівської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 про призначення опікуна недієздатній особі, ВСТАНОВИВ: 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 07 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у вказаній справі з пропуском встановленого статтею 390 ЦПК України тридцятиденного строку касаційного оскарження, який обраховується з дня складення повного тексту постанови апеляційного суду, оскільки повний текст постанови апеляційного суду складено 18 листопада 2019 року та оприлюднено на сайті ЄДРСР 02 грудня 2019 року. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання, у якому просить поновити строк на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що пропущений строк через відмову центру надання безоплатної правової допомоги підготувати касаційну скаргу. Наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, а тому позивачу необхідно навести інші підстави для поновлення строку, надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Залізничного районного суду міста Львова від 07 червня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року. Крім того, за своїм змістом касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки в ній заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Михайловій М. В . необхідно подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин пропуску цього строку, доказів на їх підтвердження та доказів щодо дати отримання постанови апеляційного суду, подати уточнену (оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України вимог) касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 07 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Русинчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»