Постанова 4806 № 309/518/13-ц

Справа № 309/518/13-ц П О С Т А Н О В А Іменем України 24 лютого 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі головуючого судді КОНДОРА Р.Ю. суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю. при секретарі БАЛАЖ Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 309/518/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент»» про заміну стягувача з виконання виконавчого листа зі стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»» боргу солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент»» на ухвалу Хустського районного суду від 23 вересня 2019 року, повний текст якої складено 23 вересня 2019 року, головуючий суддя Кемінь В.Д., - встановив: ТОВ ФК «Інвент» 11.06.2019 звернулося до суду із зазначеною заявою мотивуючи таким. Рішенням Хустського районного суду від 10.06.2013 у справі № 309/518/13-ц задоволено позов ПАТ «Банк Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , стягнуто з останніх солідарно на користь банку борг у сумі 635611,34 грн, а також судові витрати в сумі 3441,00 грн. На виконання цього рішення видано виконавчий лист № 309/518/13-ц. Протоколом електронних торгів від 15.03.2019 № UA-EA-2019-02-13-000019-b, договором про відступлення прав вимоги від 12.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. за реєстровим № 423, та договором про відступлення прав вимоги від 12.04.2019 підтверджується факт набуття ТОВ ФК «Інвент» прав кредитора за кредитним договором від 07.05.2007 № 13.310/153. Відповідно до ст. 512 ч. 1, ст. 514 ЦК України, новий кредитор набуває прав і обов`язків первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення відповідних прав, якщо інше не передбачено договором або законом. У разі заміни кредитора у зобов`язанні суд залучає до участі в справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу (ст. 55 ч. 1 ЦПК України). У разі вибуття однієї зі сторін у виконавчому провадженні суд за заявою сторони або заінтересованої особи замінює таку сторону правонаступником (ст. 15 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ч. 1 ЦПК України). Посилаючись на ці обставини, заявник просив замінити сторону стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит»» (ідентифікаційний код 09807856) з виконання виконавчого листа у справі № 309/518/13-ц, виданого на підставі рішення Хустського районного суду від 10.06.2013, яким задоволено позов ПАТ «Банк Фінанси та Кредит»», стягнуто на користь банку солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 635611,34 грн боргу за кредитним договором та відсотками за користування кредитом, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3441,00 грн, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент»» (ідентифікаційний код 41361814, адреса місцезнаходження: вул. Московська, 8-Б, м. Київ, 01010). Ухвалою Хустського районного суду від 23.09.2019 у задоволенні заяви відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що в справі відсутні належні докази відступлення прав вимоги за договором іпотеки, заява про заміну сторони правонаступником подана особою, повноваження якої належно не підтверджені, а також відсутні належні дані про місцезнаходження заявника. Заявник ТОВ ФК «Інвент» оскаржив ухвалу суду першої інстанції як постановлену з порушенням вимог закону. У скарзі наводить такі доводи. ТОВ ФК «Інвент» набуло прав вимоги до ОСОБА_1 як за кредитним, так і за іпотечним договорами, а звертаючись до суду із заявою про заміну сторони правонаступником, заявник надав суду копії відповідних договорів про відступлення прав вимоги з додатками до них, у яких зафіксовані кредитний та іпотечний договори, укладені з ОСОБА_1 . Суд не врахував основний доказ заміни кредитора у зобов`язанні, а саме - копію договору про відступлення прав вимоги від 12.04.2019 із додатком № 1, де зазначено інформацію про кредитний договір від 07.05.2007 № 13.310/153. Суду була надана копія довіреності заявника, видана 20.05.2019 на ім`я представника ОСОБА_3 , яка відповідає необхідним вимогам закону. У разі ж невідповідності довіреності вимогам закону суду належало залишити заяву без руху з метою виправлення заявником відповідних недоліків або, зрештою, залишити заяву без розгляду (ст. 177 ч. 7, ст. 185 ч. 1, ст. 257 ч. 1 п. 2 ЦПК України), чого зроблено не було. Місцезнаходженням заявника на момент подання заяви була адреса: вул. Московська, 8-Б, м. Київ, 01010. У подальшому 14.06.2019 ТОВ ФК «Інвент» змінило місцезнаходження на адресу: вул. Велика Васильківська, 555-Г, м. Київ, 03150 і відповідна інформація була суду відома. Тому ці аргументи суду не відповідають обставинам справи та не можуть вважатися обґрунтованими. Заявник просить ухвалу суду скасувати, заяву - задовольнити. У відзиві на апеляцію ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Хулинець В.П., вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Вказує, зокрема, на відсутність на час розгляду справи судом першої інстанції доказів, які б давали підстави для задоволення заяви. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Худинця В.П., який апеляцію не визнав, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України у відсутність інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого. У разі набуття новим кредитором відповідних цивільних прав внаслідок передання йому прав іншою особою за правочином (відступлення права вимоги) (ст. 512 ч. 1 п. 1, ст. 514, ст. 517 ч. 1 ЦК України), реалізувати ці права він може не в будь який спосіб, а в той, що передбачений законом та/або договором. Новий кредитор у відповідних правовідносинах діє на власний ризик і повинен діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки (ст.ст. 11-14, 202, 509, ст. 517 ч. 1, ст.ст. 519, 626-628 ЦК України). Особа, на власний розсуд здійснюючи право на захист і розпоряджаючись цивільними та процесуальними правами, повинна обрати належний спосіб захисту права або вирішення відповідного питання, належно обґрунтовувати заяву та надати докази, які підтверджують відповідні доводи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 12 ч.ч. 2, 3, ст. 13 ч.ч. 1, 3, ст.ст. 76-81 ЦПК України). Ці вимоги не можна визнати дотриманими заявником. Звертаючись до суду із заявою, ТОВ ФК «Інвент» посилалося на те, що на підставі протоколу електронних торгів від 15.03.2019 № UA-EA-2019-02-13-000019-b, договору про відступлення прав вимоги від 12.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. за реєстровим № 423, та договору про відступлення прав вимоги від 12.04.2019 стало новим кредитором за кредитним договором від 07.05.2007 № 13.310/153 із усім обсягом прав і обов`язків первісного кредитора, що існували на момент відступлення відповідних прав (ст. 512 ч. 1, ст. 514 ЦК України). На підтвердження цих обставин заявник додав до своєї заяви копії: протоколу електронних торгів від 15.03.2019 № UA-EA-2019-02-13-000019-b, яким зафіксовано придбання у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» кредитного портфелю за 57 кредитними договорами (а.с. 5); договору про відступлення прав вимоги від 12.04.2019, укладеного з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», із додатком № 1 (реєстром кредитних договорів, за якими відступаються права вимоги), в якому зазначений кредитний договір від 07.05.2007 № 13.310/153, що укладався банком із позичальником ОСОБА_1 (а.с. 8-10); договору про відступлення прав вимоги від 12.04.2019, укладеного з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. за реєстровим № 423, із додатком № 1 (реєстром іпотечних договорів, за якими відступаються права вимоги), в якому відсутні дані про іпотечний договір, яким забезпечувалося виконання зобов`язань позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.05.2007 № 13.310/153 (а.с. 6-7). Будь-яких інших документів і доказів на підтвердження викладених у заяві обставин і доводів ТОВ ФК «Інвент» суду не надало. Пунктом 1 договору про відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор набуває права вимоги до позичальників та поручителів, зазначених у додатках №№ 1, 2 до договору. Додаток № 2 до цього договору відсутній, доказів наявності у заявника права вимоги до ОСОБА_2 , наявності договору поруки, укладеного з цією особою, зрештою, доказів будь-якого стосунку ОСОБА_2 до зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.05.2007 № 13.310/153 у справі немає. Згідно зі ст. 368 ч. 2 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017, і ст. 431 ч.ч. 1, 5 редакції цього Кодексу, чинної з 15.12.2017, на виконання рішення суду, що набрало законної сили, один раз видається виконавчий лист, який пред`являється до виконання, при цьому, якщо судове рішення прийнято проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Поставивши питання про заміну стягувача зі стягнення солідарно боргу з двох боржників, новий кредитор не надав суду ані копії рішення суду про стягнення боргу на користь первісного кредитора, на наявність якого послався в заяві, ані виконавчого листа (листів), виданого (виданих) у відповідний час щодо відповідних боржників, ані доказів наявності відповідного виконавчого провадження (проваджень), ані кредитного договору ОСОБА_1 , ані доказу відступлення прав вимоги щодо ОСОБА_1 за іпотечним договором, ані доказів відступлення (набуття) прав вимоги боргу з ОСОБА_2 . Тобто, відповідні підстави заяви, які підлягають доведенню щодо всіх фактів, обставин, складових тощо, не були підтверджені в належний процесуальний спосіб шляхом виконання заявником обов`язку щодо подання суду першої інстанції доказів, як це передбачено, зокрема, ст. 43 ч. 1 п. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, ст. 83 ч.ч. 1, 2, 4, 5, ст. 177 ч. 5 ЦПК України, а відповідні доводи заявника є недопустимими в доказуванні припущеннями (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Іпотечний договір, що був укладений ТОВ «Банк «Фінансти та Кредит»» із ОСОБА_1 09.05.2007 на забезпечення виконання його зобов`язань за кредитним договором від 07.05.2007 № 13.310/153 (а.с. 19-24) був наданий суду першої інстанції представником ОСОБА_1 , що, однак, не усувало відсутності доказів відступлення прав за цим договором новому кредитору ТОВ ФК «Інвент». Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч. 1); заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч. 2); положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5). За змістом положень ст.ст. 1-4, 23, 184, 187, 258, 273 та інших норм ЦПК України, яким регулюється порядок провадження в цивільних справах (цивільний процес), цивільне судочинство полягає в розгляді судом цивільних справ, розгляд справ покладається на суд першої інстанції, рух справи в суді розпочинається з моменту подання та реєстрації відповідної заяви і закінчується ухваленням остаточного судового рішення, після набрання яким законної сили правові підстави для провадження в справі перестають існувати. Питання заміни сторони в справі в порядку правонаступництва вирішуються під час провадження в справі (ст. 55 ЦПК України). Тож будь-які процесуальні дії в справі, провадження в якій закінчено, не ґрунтуються на законі, суперечать смислу цивільного процесу і як такі недопустимі. Сам по собі перехід прав первісного кредитора до нового кредитора, якщо такий відбувся, не звільняє останнього від обов`язку дотримання відповідних правил, установлених для примусового виконання рішення суду. Після закінчення провадження в цивільній справі законодавством не передбачено можливості заміни сторони в такій справі, натомість передбачена заміна сторони (стягувача) саме у виконавчому провадженні або заміна стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За наведених вище обставин і зважаючи на вимогу про заміну стягувача щодо двох солідарних боржників, суд першої інстанції не мав передбачених законом підстав для задоволення заяви ТОВ ФК «Інвент» через її необґрунтованість та бездоказовість стосовно підстав набуття відповідних прав власне щодо стягнення з таких солідарних боржників, вимоги щодо яких відповідно до заяви повинні вирішуватися одночасно. Відмова суду в задоволенні заяви правильна як така. Окрім цього, заява ТОВ ФК «Інвент», беручи до уваги її обґрунтування по суті та формулювання прохальної частини, не відповідає вимогам щодо правової визначеності стосовно її предмета: йдеться про заміну сторони виконавчого провадження чи заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Тим часом, залежно від конкретного предмета заяви така підлягає відповідному доказуванню щодо підстав для її задоволення. До апеляційної скарги ТОВ ФК «Інвент» приєднало копію додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 12.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Деделюк С.Ю. за реєстровим № 423, де під № 33 вказаний іпотечний договір, що був укладений банком із ОСОБА_1 10.05.2007 на забезпечення кредитного договору № 13.310/153 (а.с. 46), тоді як наданий представником ОСОБА_1 договір містить дату його укладення і нотаріального посвідчення «09.05.2007». Інші документи щодо обставин, які мають значення стосовно солідарних боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідно до позиції заявника) та щодо підстав стягнення, до апеляційної скарги не додавалися, до апеляційного суду не надходили. Поза тим, що подання вищевказаного доказу щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 83 ч.ч. 4, 8, ст. 367 ч. 3 ЦПК України, цей додатковий доказ теж не заповнює прогалин у доказуванні обставин, що мають ключове значення в справі, та не дає підстав для задоволення скарги. У справі є доказ щодо правонаступництва ТОВ ФК «Інвент» як кредитора за кредитним договором від 07.05.2007 № 13.310/153, проте, наразі відсутні будь-які докази того, що ТОВ ФК «Інвент» управі ставити питання про заміну його саме як стягувача солідарного боргу з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за результатом певного судового процесу та у зв`язку з виконанням рішення суду. З огляду на встановлене, посилання на правові позиції Верховного Суду, висловлені в справах щодо заміни сторони у виконавчому провадженні чи у виконавчому листі за доведеності підстав для такої заміни, не впливає на висновок про необґрунтованість та недоведеність заяви по суті. Відтак, на підставі ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд - постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент»» залишити без задоволення, а ухвалу Хустського районного суду від 23 вересня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 29 лютого 2020 року. Судді