Постанова 4876 № 904/2882/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2882/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач) суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., секретар судового засідання: Вітко Г.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №908/2882/19 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання недійсним договору У справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", м. Одеса до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", м. Павлоград Дніпропетровської області відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Гамма", м. Дніпро відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро відповідача-4: ОСОБА_3 , м. Дніпро про стягнення заборгованості у розмірі 14 154 384,80 грн. ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути в солідарному порядку із Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Гамма", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №BL2017-04348 від 30.10.2017 у розмірі 14 154 384,80 грн., з яких: - 11 974 819,46 грн. - залишок заборгованості за кредитом; - 1 118 903,31 грн. - заборгованість за процентами; - 1 060 662,03 грн. - пеня. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору №BL2017-04348 від 30.10.2017 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів. Вимога про стягнення з відповідачів-2, 3, 4 обґрунтована посиланням на договори поруки №1/BL2017-04348 від 30.10.2017, №2/BL2017-04348 від 30.10.2017, №3/BL2017-04348 від 30.10.2017, відповідно до умов яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Гамма", Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" та ОСОБА_3 прийняли на себе зобов`язання відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором. 02 жовтня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 , відповідно до якого просив: - визнати недійсним кредитний договір №ВЬ2017-04348 від 30.10.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 жовтня 2017 року між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Спецдоррембуд" був укладений кредитний договір №ВL2017-04348. Станом на дату укладення договору директором ТОВ "Спецдоррембуд" був ОСОБА_2 . Відповідно до статуту товариства вищим органом є загальні збори учасників, до яких віднесено питання щодо прийняття рішення про укладання договорів. Статутом ТОВ "Спецдоррембуд", що діяв на момент отримання кредиту, передбачені обмеження для правочинів, які вчиняються директором. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №908/2882/19 зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору №BL2017-04348 від 30.10.2017 повернуто без розгляду. Ухвала обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не є відповідачем у справі №904/2882/19, тому, в силу наведених вище приписів ч. 1 ст. 180 ГПК України та ст. 46 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що права на пред`явлення зустрічного позову у цій справі не має. За вказаних обставин суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 . Суд першої інстанції зазначив, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. 2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №908/2882/19, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 року по справі №904/2882/19 про повернення зустрічної позовної заяви. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу ОСОБА_1 можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права. Скаржник вважає, то винесена ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про повернення зустрічної позовної заяви від 02.10.2019 року по справі № 904/2882/19 є протиправною, прийнятою з порушеннями норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції. Скаржник вважає, що суд не врахував тієї обставини, що скаржник не є відповідачем, так-як є третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню також у зв`язку з тим, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги, щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін, а ч.1 ст.180 ГІІК України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Таким чином, за твердженням скаржника, обмеження в часі для пред`явлення зустрічного позову встановлено лише для відповідача, а скаржник у справі не є відповідачем, у зв`язку з чим скаржник наполягає, що господарський суд повинен був застосувати ст.49 ГПК України та прийняти до розгляду позовну заяву скаржника, оскільки на дату подання нього позову підготовче провадження не було закінчене, що свідчить про незаконність ухвалення оскаржуваної ухвали. Скаржник звергає увагу, що до закінчення підготовчого провадження ним як третьою особою було подано до суду першої інстанції зустрічний позов, в якому заявлялись самостійні вимоги на предмет спору, тобто повністю дотримано приписи частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник просить суд звернути увагу на позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року, в якій встановлено, що «...акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав». Враховуючи зазначені обставини скаржник вважає, що зустрічний позов є безпосередньо та прямо взаємопов`язаним з первісним позовом та повинен бути прийнятим судом до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 904/2882/19, згідно частини 2 статті 180 ПІК України. 3.Узагальнені доводи інших учасників справи. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" надав пояснення, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, погоджуючись з висновками суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №908/2882/19 Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та призначено розгляд справи на 16.12.2019 року. 16.12.2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.01.2020 року. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.02.2020 року у зв`язку з відрядженням судді Білецької Л.М. - 30.01.2020 року. 26.02.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Інші учасники справи не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, про що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №908/2882/19 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути в солідарному порядку із Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Гамма", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №BL2017-04348 від 30.10.2017 у розмірі 14 154 384,80 грн., з яких: - 11 974 819,46 грн. - залишок заборгованості за кредитом; - 1 118 903,31 грн. - заборгованість за процентами; - 1 060 662,03 грн. - пеня. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору №BL2017-04348 від 30.10.2017 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів. Вимога про стягнення з відповідачів-2, 3, 4 обґрунтована посиланням на договори поруки №1/BL2017-04348 від 30.10.2017, №2/BL2017-04348 від 30.10.2017, №3/BL2017-04348 від 30.10.2017, відповідно до умов яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Гамма", Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" та ОСОБА_3 прийняли на себе зобов`язання відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором. 02 жовтня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 , відповідно до якого просив: - визнати недійсним кредитний договір №ВЬ2017-04348 від 30.10.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 жовтня 2017 року між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Спецдоррембуд" був укладений кредитний договір №ВL2017-04348. Станом на дату укладення договору директором ТОВ "Спецдоррембуд" був ОСОБА_2 . Відповідно до статуту товариства вищим органом є загальні збори учасників, до яких віднесено питання щодо прийняття рішення про укладання договорів. Статутом ТОВ "Спецдоррембуд", що діяв на момент отримання кредиту, передбачені обмеження для правочинів, які вчиняються директором. ОСОБА_1 зазначає, що є засновником ТОВ "Спецдоррембуд" із часткою у статутному капіталі - 33,3 %, однак не приймав участі у зборах учасників товариства по питанню укладання кредитного договору №ВL2017-04348. Підписання кредитного договору на таку значну суму директором, без згоди засновників порушує положення зазначені у статуті товариства. Відтак, директором ТОВ "Спецдоррембуд" ОСОБА_2 було вчинено правочин, що виходить за межи наданих повноважень, тобто є недійсним. Із поданого зустрічного позову вбачається, що позовні вимоги спрямовані до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", який фактично є відповідачем-1 за даним позовом та фізичної особи ОСОБА_2 , який у справі №904/2882/19 не має статусу ані позивача, ані відповідача.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Отже, норми господарського процесуального законодавства закріплюють право фізичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах. Згідно зі статтею 10 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства. Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Як корпоративні відносини мають на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Тобто, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги щодо оспорення договору, укладеного товариством, порушенням останнім у ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів. Разом з тим, звернутися із зустрічною позовною заявою, відповідно до вимог статті 46 ГПК України, у строки встановлені цим Кодексом, має право лише відповідач. Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. В силу ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник судового процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до початку розгляду справи по суті. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність першого і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказів; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу. Довід скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував, що скаржник не є відповідачем, так як є третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не є підставою для скасування. Так, згідно із статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. За змістом частини 2 статті 46 та частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (частина 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов (частина десята статті 30 ГПК України). Відповідно до частин першої та п`ятої статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Згідно з частинами першої, другої та шостої статті 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів. У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. У контексті статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову. Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. Третя особа може звернутися до суду з метою захисту свого права із заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою у тому випадку, коли вважатиме, що саме їй належить право на предмет спору. У даній справі, суд повернув заяву не у зв`язку із пропуском строку для подання позову, а у зв`язку із тим, що предмети спору різні. Відповідно до частини шостої статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18. З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви відповідно до частини 1 статті 180 та статті 46 ГПК України.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду. Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №908/2882/19 винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали - без змін.

10. Судові витрати. Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №908/2882/19 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №908/2882/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст складено 02.03.2020 року. Головуючий суддя Л.М. Білецька Судді Ю.Б. Парусніков Т.А. Верхогляд