Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/2033/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2033/19 пров. № А/857/259/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Макарика В.Я. суддів Бруновської Н.В., Кузьмича С.М. за участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Дерех Н.В., м. Тернопіль) у справі № 500/2033/19 за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача Тернопільська міська рада до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача ОСОБА_2 про зобов`язання за власний рахунок привести земельну ділянку в попередній стан, шляхом демонтажу самочинно збудованого об`єкта,- В С Т А Н О В И В: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача Тернопільська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача ОСОБА_2 в якому просив зобов`язати гр. ОСОБА_1 за власний рахунок привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:06:002:0087 в попередній стан шляхом демонтажу самочинно збудованого об`єкта. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у задоволенні позову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача Тернопільська міська рада до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача ОСОБА_2 про зобов`язання за власний рахунок привести земельну ділянку в попередній стан, шляхом демонтажу самочинно збудованого об`єкта - відмовлено повністю. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у апеляційній скарзі. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що в період з 11.07.2018 по 24.07.2018 позивачем на підставі наказу начальника відділу ДАБК ТМР від 10.07.2018 р. №140, направлення для проведення позапланового заходу №140 від 10.07.2018 та заяви гр. ОСОБА_3 від 06.07.2018 проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єкті Проведення будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:06:002:0087 в м.Тернопіль. Встановлено, що власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_1 , оскільки вказана земельна ділянка набута ним у власність 19 квітня 2018 року у відповідності до нотаріально посвідченого Договору купівлі -продажу земельної ділянки, укладеного між ним та ОСОБА_4 . Цільове призначення земельної ділянки: В.02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. За результатами позапланового заходу складено акт №076-140 від 11.07.2018, яким встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:06:02:0087 за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проводяться будівельні роботи з будівництва чотирьохповерхового житлового будинку без відповідних дозвільних документів, отриманих в органі державного архітектурно-будівельного контролю та без проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку, чим порушено пункт перший ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, абзац перший пункту п`ятого Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466. 11.07.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано відповідача до 11.09.2019 привести вищевказаний об`єкт до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, припис про зупинення підготовчих і будівельних робіт, яким з 11.07.2018 зупинено проведення будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:06:002:0087. 13.07.2018 р. начальником Відділу ДАБК ТМР винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №14, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Вищевказані приписи та постанова по справі про адміністративне правопорушення не оскаржувалися, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №14 від 13.07.2018 виконана. На підставі виданого відділом ДАБК ТМР відповідачу припису про зупинення виконання будівельних робіт від 11.07.2018, наказу начальника відділу ДАБК ТМР від 07.09.2018 №172 видано направлення для проведення позапланового заходу від 07.09.2018 №173 строком дії з 07.09.2018 по 11.09.2018 р. Під час проведення цієї позапланової перевірки встановлено, що відповідачем виконано вимоги вищевказаного припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.07.2018 . Даний факт зафіксовано в акті від 11.09.2018 №094-173, оскільки порушень не встановлено. На підставі виданого відповідачу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 11.07.2018 р., наказу начальника відділу ДАБК ТМР від 12.02.2019 №20, позивачем видано направлення №17 від 12.02.2019 щодо проведення позапланового заходу строком дії від 12.02.2019 по 25.02.2019. У зв`язку із неявкою відповідача для проведення позапланового заходу, на підставі п.10 Порядку 553, відділ ДАБК ТМР звернувся до правоохоронних органів з листом щодо забезпечення присутності останнього під час складання матеріалів справи. В період з 22.08.2019 по 23.08.2019 р. головними спеціалістами-інспекторами відділу ДАБК ТМР на підставі наказу начальника відділу ДАБК ТМР №117 від 22.08.2019, направлення для проведення позапланового заходу №121 від 22.08.2019 , проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єкті Проведення будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:06:002:0087 в м. Тернопіль. Результати вказаної перевірки зафіксовані в Акті від 23.08.2019 №059-121 та зазначено, що ОСОБА_1 не виконано умови припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.07.2018, а саме: не приведено об`єкт Проведення будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:06:002:0087 в м. Тернопіль до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та не повідомлено відділ ДАБК ТМР про виконання припису до 12.09.2018, чим порушено підпункт "а" пункту 3 частини третьої ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, підпункт 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Відповідачем представлено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.07.2019 р., відповідно до якого земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:06:002:0087 продана ОСОБА_2 . 29.08.2018 р. позивачем розглянувши вищевказані документи, а також долучено до матеріалів справи фотофіксацію, представлені відповідачем витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 6110100000:06:002:0087 за адресою АДРЕСА_1 , договір купівлі - продажу земельної ділянки від 15.07.2019 р., позивач виніс постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 29.08.2019 р. №14 на підставі п.7 ч. 1 КУпАП. Відповідно до положень статті 41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до положень статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації. Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені у пункті 11 Порядку №553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно з положеннями частини першої статті 9 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI. Частиною ж першою статті 34 Закону №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Частиною першою статті 37 названого Закону встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Статтею 38 Закону №3038-VI унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів, за правилами частин першої, другої якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Положення частини першої статті 38 Закону №3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням. Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. За змістом частин першої, четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. наведені положення ЦК України також визначають необхідність, перед зверненням відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування до суду з позовом про знесення об`єкту будівництва, встановлення таких фактів як неможливість перебудови об`єкту та відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №813/6426/14. Суд першої інстанції вірно врахував, що відповідачем здійснено будівництво з використанням земельної ділянки, яка була відведена під забудову без порушення використання земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 15.07.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нотаріально укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0671 га, кадастровий номер 6110100000:06:002:0087. Суд апеляційної інстанції вважає, що у спірних правовідносинах інтерес фізичної особи - громадянина на використання належної на праві приватної власності земельної ділянки та розміщеної на ній житлової будівлі не виключається з-під охорони за ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція) та ст.1 Протоколу Першого до Конвенції. Такий інтерес особи у даному випадку (збереження об`єкту будівництва) є конкретним, чітко сформульованим і має з достатньою визначеністю окреслені у часі параметри. За умови недоведеності виникнення реальної загрози від об`єкту будівництва правам та інтересам інших осіб, Державі або суспільства у цілому заявлена вимога не забезпечує дотримання згаданого вище балансу. Суд першої інстанції вірно звернув увагу на подані відповідачем докази належності права власності на земельну ділянку за адресою Ст АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:06:002:0087 іншій особі, а не відповідачу, що також виключає можливість задоволення заявлених позовних вимог. Суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що відповідач неодноразово звертався до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, щоб отримати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою АДРЕСА_1 , на будівництво індивідуального житлового будинку, однак кожного разу отримував відмову (25.07.2018, 14.09.2018, 27.09.2018, 30.10.2018). Також, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 отриманий містобудівний розрахунок будівництва індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , із схемою розпланування даного будівництва. Наведене, на думку суду, підтверджує, що відповідач неодноразово намагався привести дане будівництво у відповідність до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що встановлено приписом позивача від 11.07.2018. Слід зазначити, що з 11.07.2018 будівельні роботи щодо спірного будівництва зупинено, оскільки відповідачем виконано припис позивача від 11.07.2018 про зупинення підготовчих і будівельних робіт, і доказів протилежного позивачем не подано, а судом не здобуто. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 500/2033/19 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 02 березня 2020 року.