Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/9222/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9222/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 19 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (складене в повному обсязі 23 жовтня 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач 05.07.2019 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправними дії Бердичівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області; - зобов`язати Бердичівське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок отримуваної ним пенсії згідно із вимогами ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 01.10.2017 та стягнути на його користь судовий збір; - визначити Житомирському об`єднаному Управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області місячний строк для виконання прийнятого рішення після набрання останнім законної сили. Протокольною ухвалою суд першої інстанції замінив неналежного відповідача у справі - Бердичівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2019 у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 30.09.1949 по 26.06.1956 у Будьоновському спеціальному гірничо-технічному училищі Головного управління трудових резервів при Раді Міністрів бувшого СРСР, Шахта 3-3 "біс" тресту Червоноармійськвугілля. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 384,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що наявними документами не можливо визначити з якого часу позивач отримав спеціальну гірничотехнічну освіту, та в який саме період робота проходила під землею повний робочий день, тому період навчання не може бути враховано до спеціального стажу за Списком №1. Виробнича практика зараховується до пільгового стажу при умові, що робота проходила під землею повний робочий день з зарахуванням наказом по відповідній професії. Також вказує, що позивачем документально не підтверджено роботу на підземних роботах повний робочий день за період навчання в Будьоновському спеціальному горнотехнічному училищі за 30.09.1949 по 26.06.1956 рр., а тому стаж роботи, відповідно до матеріалів пенсійної справи, за Списком № 1 становить 12 років 5 місяців 16 днів, пенсія позивачу виплачується на загальних підставах. Тому, відповідач вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачеві згідно Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" відсутні. Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою від 15.01.2020 розгляд справи призначено на 12.02.2020. Проте, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю члена колегії (лікарняний), розгляд справи перенесено на 19.02.2020. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку з 01.11.1986 та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 03.01.2019 позивач звернувся до Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". 10.01.2019 листом №Г-1 Бердичівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, розглянувши звернення позивача повідомило, що виробнича практика зараховується до пільгового стажу при умові, що робота проходила під землею повний робочий день з зарахуванням наказом по відповідній професії (лист Мінсоцзахисту України від 05.11.93 №02-82 орг.). Оскільки стаж роботи ОСОБА_1 на шахті №3-3 БИС м. Червоноармійськ Донецької області становить 12 років 5 місяців 16 днів (з 30.07.1956 по 15.01.1969), норма ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" не може застосовуватись до розрахунку його пенсії, а відтак розмір пенсії обчислено у відповідності до діючих норм пенсійного законодавства. 17.05.2019 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №Г-2019 повідомлено позивача, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 , який підтверджений документально, становить 43 роки 8 місяців 22 дні, в тому числі 12 років 5 місяців 16 днів - період роботи за списком №1, за кожний повний рік якої до страхового стажу додатково враховано по одному року, коефіцієнт страхового стажу - 0,55667, а тому пенсія обчислена відповідно до вимог чинного законодавства. Не погоджуючись з такими відмовами позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача щодо незарахування часу навчання позивача в названому закладі є такими, що не узгоджуються з вимогами Закону України "Про професійно-технічну освіту" і порушують право позивача на отримання відповідного розміру пенсії, а тому, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах і, відповідно, на визначення її розміру відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Відповідно до ст. 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Положенням п. "а" ст. 13 Закону № 1788-XII вказано, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998 № 103/98-ВР (далі - Закон № 103/98-ВР) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Отже, з наведеного вбачається, що для застосування ст. 8 Закону № 345-VI для чоловіків необхідна наявність 15 років роботи на підземних роботах за списком №1. При цьому, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до пільгового стажу за умови відсутності перерви між закінченням такого закладу та влаштуванням на роботу за набутою спеціальністю, що тривала б більше трьох місяців. Згідно записів в трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 з 30.09.1949 по 26.06.1956 навчався в Будьоновському спеціальному гірничо-технічному училищі Головного управління трудових резервів при Раді Міністрів бувшого СРСР, Шахта 3-3 "біс" тресту Червоноармійськвугілля. У дипломі НОМЕР_1 вказано, що ОСОБА_1 навчався за спеціальністю "підземна розробка вугільних родовищ". При цьому, відповідно до листа директората професійної освіти Міністерства освіти і науки України від 02.08.2019 №5/367-19 у 1948 для дітей кадрових працівників вугільної промисловості були створені спеціальні гірничотехнічні училища із 7 річним терміном навчання, куди приймали дітей із 4-5 класами загальноосвітньої школи. Дітям надавалася загальна середня освіта (3 роки) та професійно-технічна освіта упродовж 4 років для здобуття спеціальності із розробки гірничих та вугільних родовищ. Тобто, заклад, в якому навчався позивач, мав статус спеціального гірничотехнічного училища, весь період навчання в якому, відповідно до умов Закону України "Про професійно-технічну освіту" підлягає зарахуванню до пільгового стажу. Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що дана норма є спеціальною і передбачає зарахування до пільгового стажу всього періоду навчання, а не лише того періоду, коли здійснюється професійно-технічна освіта. Навіть з урахуванням протилежного висновку, період отримання позивачем саме професійно-технічної освіти тривалістю у 4 роки призводить до сукупного визначення пільгового стажу його роботи, що перевищує 15 років. Перерва між закінченням цього закладу і працевлаштуванням за спеціальністю становила лише один місяць, що підтверджується записом в трудовій книжці від 30.07.1956. Відтак, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах і, відповідно, на визначення її розміру відповідно до вимог ст. 8 Закону № 345-VI. Крім того, довідкою (справка) №01/19 від 19.03.2019 виданою ГПОУ "Донецкий техникум строительных технологий" ДНР також підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно навчався в Будьоновському спеціальному гірничо-технічному училищі Головного управління трудових резервів при Раді Міністрів СРСР м. Сталіно з 01.09.1949 по 01.07.1956 за спеціальністю "Подземная разработка угольных месторождений". Стосовно вказаної довідки виданої позивачу на непідконтрольній Україні території суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.12.1996 по справі Лоізіду проти Туреччини дійшов такого висновку: Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території. Таким чином, враховуючи наявність підстав для включення до пільгового стажу періоду навчання у професійно-технічному училищі, а також те, що матеріалами справи підтверджується пільговий стаж позивача, який складає більше 15 років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.