Постанова 4851 № 577/3742/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 р. м. ХарківСправа № 577/3742/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Гуцала М.І., Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. , за участю секретаря судового засідання Соколової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Наталії Іванівни на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.11.2019, головуючий суддя І інстанції: Буток Т.А. (повний текст складено 14.11.19) по справі № 577/3742/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Наталії Іванівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Наталії Іванівни, в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 92 від 02.08.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Н.І., якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Рішенням рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.11.2019 позов задоволено частково. Змінено постанову в справі про адміністративне правопорушення № 92, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Наталією Іванівною, в частині обраного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн., у зв`язку із скоєнням нею правопорушенням за ознаками ст. 188-42 ч. 1 КУпАП, звільнивши її на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності, з огляду на малозначність скоєного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.11.2019 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції, застосувавши ст. 22 КУпАП. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Позивачем до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. В ході судового розгляду встановлено, що 02.08.2019 відносно позивача головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Н.І. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 92 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу в розмірі 5100 грн. Згідно вищевказаної постанови, позивач не виконала вимог припису № 176 від 19.04.2019, щодо введення в експлуатацію прибудови до житлового будинку, гаража та сараю по АДРЕСА_1 , чим порушила абз. 4 п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (а.с. 26,27). З копії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 176 від 19.04.2019 вбачається, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги припису № 502 від 19.12.2018. З метою усунення виявлених порушень вимагалося прийняти прибудову до житлового будинку, гараж та сарай в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 в термін до 19.06.2019 (а.с. 28,29) Відповідно до довідки КП «Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» № 221 від 20.12.2017 вбачається, що КП «ПВ АПБ» розглянуло заяву ОСОБА_1 , стосовно надання висновку щодо відповідності архітектурним, санітарним та протипожежним нормам прибудови «А-1» до житлового будинку, гаражу «Б» та сараю «В» за адресою: АДРЕСА_2 з виїздом на місце було встановлено, що за вищевказаною адресою розташована прибудова «А-1» до житлового будинку, гараж «Б» та сарай «В». Прибудова «А-1» до житлового будинку, гараж «Б» та сарай «В» по АДРЕСА_2 зведені з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм (а.с. 106). Позивач, вважаючи постанову відповідача незаконною, звернулась до суду з позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи характер вчиненого правопорушення, факт звернення позивача до суду з позовом про узаконення забудови, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, відсутність шкідливих наслідків для держави, що свідчить про малозначність вчиненого порушення. Суд першої інстанції вважав, що постанову в справі про адміністративне правопорушення № 92, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Н.І. 02.08.2019 року, слід змінити в частині обраного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн., в зв`язку із скоєнням нею правопорушення за ознаками 188-42 ч. 1 КУпАП, звільнивши її на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності з огляду на малозначність скоєного правопорушення і обмежившись усним зауваженням. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюєЗакон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI(далі - Закон № 3038-VI). Згідно з частиною 1 статті 41 Закону №3038-VIдержавний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553(далі - Порядок № 553). Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (пункт 7 Порядку №533). Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Аналогічні положення закріплені у статті 41 Закону №3038-VI. Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 41 Закону №3038-VI позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланового заходу була перевірка щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 та перевірки виконання суб`єктом містобудування вимог припису від 19.04.2019 № 176, згідно п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №

553. В ході проведення даної перевірки встановлено, що позивач не виконала вимог Припису № 176 від 19.04.2019, щодо введення в експлуатацію прибудови до житлового будинку, гаража та сараю по АДРЕСА_1 Разом з тим, під час апеляційного перегляду встановлено, що 19.12.2018 головним інспектором будівельного нагляду Довгаль Н.І. за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 », встановлено виконання будівельних робіт з будівництва прибудови до житлового будинку та будівництва гаража та сараю на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , без дозвільних документів, що надають право на виконання будівельних робіт, винесено ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з терміном до 19.02.2019. 02.01.2019 головним інспектором будівельного нагляду Довгаль Н.І. прийнято постанову № 1 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено штраф на ОСОБА_1 в розмірі 850 грн., який був сплачений позивачем (а.с.62). Відповідно до складеного Акту № 176 від 19.04.2019 головним інспектором будівельного нагляду Довгаль Н.І. в період з 11.04.2019 по 19.04.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 » під час якої виявлено невиконання вимог припису № 502 від 19.12.2018, декларація про готовність об`єкта до експлуатації Управлінням ДАБІ у Сумській області не реєструвалась, судового рішення надано не було, винесено ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з терміном до 19.06.2019. 23.04.2019 головним інспектором будівельного нагляду Довгаль Н.І. прийнято постанову № 48 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено штраф на ОСОБА_1 в розмірі 5100 грн. Позивачем в свою чергу було сплачено вищевказаний штраф в розмірі 5100 грн.(а.с.76). Відповідно до складеного Акту № 289 від 19.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду Довгаль Н.І. в період з 08.07.2019 по 19.07.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 » під час якої виявлено невиконання вимог припису № 176 від 19.04.2019, декларація про готовність об`єкта до експлуатації Управлінням ДАБІ у Сумській області не реєструвалась, судового рішення надано не було. Позивачем 19.07.2019 надано головному інспектору будівельного нагляду Довгаль Н.І. пояснення по суті вчиненого правопорушення, з якого встановлено, що у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку 18.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_2 із заявою на об`єднання земельних ділянок площею 0,054 га (кадастровий номер 5910400000:04:103:0052). 14.05.2019 позивач звернулася до міської ради з проханням затвердити технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок. 16.06.2019 відбулось засідання міської ради, на якому було затверджено вищевказану технічну документацію. Позивач отримавши рішення сесії міської ради, звернулася до державного реєстратора Конотопської міської ради для отримання витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який був виданий 02.07.2019. ОСОБА_1 03.07.2019 надіслала до Управління ДАБІ у Сумській області рекомендованим листом заяву про прийняття об`єкту до експлуатації, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та інші необхідні документи. Проте, на звернення позивача Управління ДАБІ в Сумській області листом № 40-1018-1480-19 від 11.07.2019 проінформувало ОСОБА_1 , що пакет документів оформлений з порушеннями встановлених вимог, оскільки відсутня згода співвласника земельної ділянки на прийняття об`єктів до експлуатації. 03.07.2019 позивач звернулась з листом до ОСОБА_3 з проханням протягом десяти днів надати письмову згоду на прийняття об`єктів до експлуатації. Не отримавши такої згоди, 18.07.2019 позивач звернулась з позовом до Конотопського міськрайонного суду Сумської області про визнання права власності. Факт звернення позивача до суду підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі № 577/3357/19. Вищевикладене свідчить про те, що позивачем вживались всі можливі заходи на виконання вимог припису, однак, з незалежних від нього причин, можливості виконати їх вчасно та в повному обсязі не було. В той же час, суд першої інстанції, зробивши правильний висновок про вчинення позивачем активних дій по виконанню припису про усунення виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності, не врахував таких обставин, які свідчать про відсутність суб`єктивної сторони позивача у складі правопорушення, за вчинення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Частиною 1 статті 188-42 КУпАП за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, відповідальність встановлена саме за невиконання приписів, що є правопорушенням, яке характеризується наявністю вини у формі умислу та полягає в умисному проявленні винною стороною бездіяльності в усуненні порушень вимог законодавства. В даному випадку позивач вживала відповідні заходи на виконання вимог приписів, які залишилися не виконаними з незалежних від неї причин, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною 1 статті 188-42 КУпАП. Таким чином, з врахуванням встановлених обставин справи щодо відсутності вини позивача у не виконанні припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, ОСОБА_1 було безпідставно притягнуто оскарженою постановою від 02.08.2019 №92 до відповідальності. Отже, висновки суду першої інстанції про скоєння позивачем правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, а тому застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст.22 КУпАП є помилковим. Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку саме орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, розглядає питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Тобто, виходячи з приписів наведених норм, вирішення питання щодо звільнення порушника від адміністративної відповідальності, в даному випадку, належить безпосередньо до органів Національної поліції. Необхідно зазначити, що у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому. Суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. При цьому колегія суддів виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею ст. 286 КАС України. Так, відповідно до ч. 3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду Довгаль Н.І. по справі про адміністративне правопорушення. Оскільки в діях ОСОБА_1 судом встановлено наявність вчинення заходів щодо виконання припису відповідача та не встановлено складу адміністративного правопорушення, що в розумінні п.1 ст. 247 КУпАП є обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не може нести адміністративну відповідальність за порушення ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. В контексті наведених правових норм, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно, зважаючи на наведений вище аналіз норм законодавства та фактичні обставини справи, які свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, зважаючи на приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши нове судове рішення про задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №92 від 02.08.2019 з закриттям провадження у справі, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України. Керуючись статтями 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Наталії Іванівни задовольнити частково. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.11.2019 по справі №577/3742/19 - скасувати. Прийняти нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Наталії Іванівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 92 від 02.08.2019, винесену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Наталією Іванівною, з закриттям справи про адміністративне правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець Повний текст постанови складено 02.03.2020.