Постанова 4852 № 205/9375/19(2а/205/207/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 205/9375/19(2а/205/207/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2019 ( суддя першої інстанції Шавула В.С.) в адміністративній справі №205/9375/19(2а/205/207/19) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом в якому просив скасувати постанову №34/2780 від 11.09.2019 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360грн., а провадження у справі закрити. Позивач вважає вищезазначену постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, у зв`язку з чим, вимушений був звернутись до суду з даним позовом. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2019 року позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач не скористався своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що постановою № 34/2780 від 11.09.2019 року, прийнятою адміністративною комісією при виконавчому комітеті міської ради, на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 1360,00 грн. (а.с.5). Так в постанові зазначено, що 04.09.2019 року об 11-50 год. ОСОБА_1 допустив зайняття на міській території загального користування, а саме: склав мішки з будівельним сміттям площею близько 3кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив п.3.2. Правил благоустрою території міста Дніпра, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За правилами п. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб) (ст. 214 КУпАП). Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України (ст. 215 КУпАП). Згідно ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу. Підставою для розгляду Адміністративною комісією справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те посадовою особою, іншими особами відповідно до Кодексу. Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків. За визначенням ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Приписи статті 280 КУпАП встановлюють, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону (ст. 245 КУпАП) . Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268КУпАП). Згідно зі ст.277 КУпАП, повістка у справі вручається не пізніш як за 3 доби до розгляду. За правилами ст.279 КУпАП, перед початком розгляду справи учасникам роз`яснюються їх права і обов`язки, заслуховуються їх пояснення, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення головуючим на засіданні адміністративної комісії, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи про їх права і обов`язки визначені ст.ст. 268-274 КУпАП, після чого оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок. Обов`язковою умовою при розгляді кожної справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією є ведення протоколу, в якому повинно бути зазначено: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад комісії; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження. Протокол засідання адміністративної комісії підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем. Постанова по справі про адміністративне правопорушення Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, адміністративна комісія виносить постанову по справі. Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Постанова повинна містити наступну інформацію: найменування органу; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Якщо одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові зазначається розмір шкоди, порядок і строк її відшкодування. В разі вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, потерпілому на його прохання, про що робиться відповідна відмітка у справі. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що затвердження правил благоустрою населених пунктів та здійснення контролю за їх дотриманням належить до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування, які в разі встановлення порушення вказаних правил уповноважені застосовувати до правопорушників відповідні заходи реагування у порядку ст. 152 КУпАП. При цьому, слід враховувати, що законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил благоустрою, який, окрім іншого, передбачає обов`язок контролюючого органу забезпечити повне і всебічне дотримання процесуальних прав підконтрольного суб`єкта та належне оформлення відповідної документальної бази. Так, матеріалами справи підтверджено, що 04.09.2019 року відносно ОСОБА_2 складено прокол № 2311 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП. Однак, постанова № 34/2780 про накладення адміністративного стягнення відображає іншій події, оскільки в ній зазначено, що адміністративна комісія розглядує справу про адміністративне правопорушення від 06.09.2019 № 3152, що не відповідає обставинам які зазначені в протоколі. Крім того, відповідачем під час розгляду справи до суду не надано документів на підтвердження виклику до органу, уповноваженого на розгляд адміністративної справи, для участі у розгляді справи, таким чином, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що відповідачем не дотримано процедури повідомлення позивача про час та місце розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, оскільки зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення дати, місця та часу розгляду засідання адміністративної комісії та не надсилання виклику позивачу є порушенням ст.277 КУпАП. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема не забезпечено участь позивача у розгляду справи, позбавлено його права на надання відповідних доказів та пояснень по суті питання, не надано можливості скористатись правовою допомогою, таким чином, відповідачем фактично прийнято рішення по суті правопорушення без належного розгляду справи. Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2019 в адміністративній справі №205/9375/19(2а/205/207/19) залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 27.02.2020 р. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва