Постанова 4803 № 201/12569/16-ц
від 19.02.2020 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/44/20 Справа № 201/12569/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ходаківський М.П. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Варенко О.П., суддів Лаченкової О.В., Свистунової О.В., за участю секретаря Василенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автопровайдер, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області, про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони з 01 вересня 2006 року проживають як чоловік і жінка однією сім`єю без реєстрації шлюбу та 04 липня 2014 року за рахунок спільних коштів за ціною 1 132 020 грн на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Алмаз Моторс, ЛДА» придбали транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . 22 липня 2014 року транспортний засіб було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 Дніпропетровським ВРЕР-3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ192440, номерний знак НОМЕР_3 . 23 липня 2015 року указаний транспортний засіб було зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 у ВРЕР-6 в м. Києві, закріплено номерний знак НОМЕР_4 і видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_5 . У подальшому 03 вересня 2015 року автомобіль знято з обліку для реалізації у ТСЦ № 1202 згідно з заявою № 71601483 від 03 вересня 2015 року. З 15 вересня 2015 року транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 у ТСЦ № 1202, закріплений номерний знак НОМЕР_6 і видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_7 № НОМЕР_8 . Яких-небудь угод про відчуження транспортного засобу ОСОБА_2 не підписував, нікого на такі дії не уповноважував, грошові кошти від його продажу не отримував. Всі дії були проведені без його участі. ОСОБА_3 згоди на відчуження спільного майна, набутого за час сумісного проживання не надавала. Вони не мали дійсних намірів на відчуження майна. У вересні 2015 року позивачів змусили оформити довіреності на право розпорядження нерухомим майном та відібрали транспортні засоби. За вказаним фактом Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 12016040000000664 за ознаками ч. 2 ст. 189 КК України «Вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб». На сьогодні тривають слідчі дії. Позивачі не укладали з відповідачами договорів комісії на здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами, договорів купівлі-продажу, грошові кошти за проданий транспортний засіб не отримували. З огляду на зазначене, просили суд визнати недійсним договір комісії, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Автопровайдер» про здійснення комісійного продажу транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; визнати недійсним договір комісії укладений між ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 про здійснення комісійного продажу транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оформлений довідкою-рахунком, виданою ТОВ «Автопровайдер»; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , оформлений довідкою-рахунком № ААЕ415436 від 15 вересня 2015 року, виданою ФОП ОСОБА_5 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; зобов`язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року позов задоволено частково. Витребувано із володіння ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_9 ) автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язано її передати цей автомобіль ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_10 ). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з апеляційними скаргами. ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначає, що позивачами не доведено, що спірне майно вибуло з їх володіння не з їхньої волі, а судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна. В своїй скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просили суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначили, що лише витребувавши спірне майно із володіння ОСОБА_1 , судом здійснено неефективний спосіб захисту порушених прав законних власників майна. Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзивів на апеляційні скарги учасники справи не скористались. Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне. Судом встановлено, що 04 липня 2014 між ОСОБА_2 та ТОВ «Алмаз Мотор ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 277А/14, за умовами якого ОСОБА_2 придбав автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 4.5 6А/Т Premium DLX, колір чорний (т.1, а.с.14-15). 22 липня 2014 року указаний транспортний засіб було зареєстровано за ОСОБА_2 та Дніпропетровським ВРЕР-3 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , серії НОМЕР_11 (т.3, а.с.65, 78). У подальшому вищевказаний автомобіль було зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 у ВРЕВ-6 УДАІ у місті Києві на підставі довідки-рахунку № НОМЕР_12 від 23 липня 2015 року, яка була видана ТОВ «Автопровайдер» та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13 (т.1, а.с.64, 66). Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області від 21 липня 2017 року № 31/4-2582, 03 вересня 2015 року автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_14 , знятий з обліку для реалізації у Дніпропетровському ВРЕР-2 (т.3, а.с.63). На даний час власником спірного транспортного засобу є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15 (т.1, а.с.37), довідкою-рахунком № НОМЕР_16 , виданою 15 вересня 2015 року ПП « ОСОБА_5 » (т.3, а.с.32), а також договором про надання послуг по виписці довідки-рахунку від 15 вересня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т.3, а.с.24). За заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2016 року внесено відомості у кримінальному провадженні № 12016040000000664 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України (т.1, а.с.13). Допитані у судовому засіданні у якості свідків позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що вони проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2006 року, мають спільну дитину. У 2014 році вони за спільні кошти придбали автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, який у подальшому було відібрано злочинним шляхом, застосувавши до ОСОБА_2 насильницькі дії. Вони не мали намір продавати указаний автомобіль та не зверталися до ТОВ «Автопровайдер». ОСОБА_2 ніяких документів на продаж автомобіля не підписував та коштів від продажу автомобіля не отримував. У зв`язку з викладеним позивачі звернулися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 червня 2017 року було витребувано від Соборного відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області оригінали для огляду в судовому засіданні та завірені належним чином копії документів про переоформлення транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 446, 2014 року випуску колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , які було вилучено у ФОП ОСОБА_5 та Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області 28 вересня 2016 року у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження № 12016040650003661; витребувано від Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 оригінали для огляду в судовому засіданні та завірені належним чином копії документів про переоформлення транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 446, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , які було вилучено у ФОП ОСОБА_5 та Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області 28 вересня 2016 року у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №12016040650003661; витребувано від Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області оригінали для огляду в судовому засіданні та завірені належним чином копії документів, на підставі яких здійснювалось оформлення права власності та всі реєстраційні дії щодо транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 446, 2014 року випуску колір чорний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , колір червоний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_17 із часу ввезення на митну територію України по теперішній час і здійснювалась державна реєстрація таких дій (довідки-рахунки, договори купівлі-продажу, заяви про зняття з обліку та постановку на облік транспортного засобу, експертні висновки, тощо); витребувано від ФОП ОСОБА_5 оригінали для огляду в судовому засіданні та завірені належним чином копії документів, що стали підставою для переоформлення транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 446, 2014 року випуску колір чорний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 в тому числі копії довідки-рахунку (лицьової і зворотної сторони із нанесеним підприємством інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку); звіт суб`єкта оціночної діяльності, що проводив оцінку транспортного засобу; акти приймання-передачі транспортного засобу; біржова угода, договір комісії; договір купівлі-продажу транспортного засобу; фінансові документи про оплату комісії' та вартості придбаного транспортного засобу; підписане власноручно письмове повідомлення власників транспортного засобу із зазначенням інформації про кількість легкових автомобілів та/або мотоциклів, та/або мопедів, що відчужені ним протягом поточного календарного року; витребувано від Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві оригінали для огляду в судовому засіданні та завірені належним чином копії документів, на підставі яких здійснювалось переоформлення та всі реєстраційні дії із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 щодо транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 446, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_17 ) із часу ввезення на митну територію України по теперішній час) і здійснювалась державна реєстрація таких дій (довідки-рахунки, договори купівлі-продажу, заяви про зняття з обліку та постановку на облік транспортного засобу, експертні висновки, тощо); витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер» оригінали для огляду в судовому засіданні та завірені належним чином копії документів, на підставі яких було оформлено довідку-рахунок серія ААЕ № 293358 від 23 липня 2015 року та переоформлено транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 446, 2014 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 , в тому числі копії довідки-рахунку (лицьової і зворотної сторони із нанесеним підприємством інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку); звіт суб`єкта оціночної діяльності, що проводив оцінку транспортного засобу; акти приймання-передачі транспортного засобу; біржова угода, договір комісії; договір купівлі-продажу транспортного засобу; фінансові документи про оплату комісії та вартості придбаного транспортного засобу; підписане власноручно письмове повідомлення власників транспортного засобу із зазначенням інформації про кількість легкових автомобілів та/або мотоциклів, та/або мопедів, що відчужені ним протягом поточного календарного року (т.3, а.с.41-44). На виконання указаної ухвали Регіональним сервісним центром в Дніпропетровській області до суду було надано відповідь із зазначенням реєстраційних дій щодо спірного автомобіля, а також надані копії документів, операції з яким проводилися на території Дніпропетровської області (т.3, а.с.63-74). Регіональним сервісним центром в місті Києві на виконання указаної ухвали було надано оригінали для огляду у судовому засіданні та завірені копії документів, які стали підставою для перереєстрації автомобіля TOYOTA LAND CRUISER на ОСОБА_4 (а.с.т.3, а.с.75-82). Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання. Статтею 41 Конституцією України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (п.п. 1,2 ст. 319 ЦК України). У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною ( ст. ст. 215235 ЦК України), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. ст. 330, 338 ЦК України). За загальним правилом ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 13, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно зі ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Верховним Судом України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-95цс13 зазначено, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до чергового добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Згідно ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом . Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Порядок зняття автомобіля з реєстрації (перереєстрації) визначається Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок). Відповідно до п.8 Порядку, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчена підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Із наведених вище положень нормативно-правового акта вбачається, що довідка-рахунок - це документ, який підтверджує реалізацію транспортного засобу, тобто перехід права власності на транспортний засіб, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу та виконує функції договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, згідно з яким власник автомобіля передає права на володіння транспортним засобом покупцеві, а той, у свою чергу, повинен сплатити власнику заздалегідь узгоджену суму і вступити в права власності. Відповідно до п.33 Порядку, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери. При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться. Для проведення перереєстрації транспортних засобів, зазначених в абзаці другому цього пункту, до підрозділів Державтоінспекції подаються засвідчені підписами сторін, що скріплені печатками, акти приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин, а для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження - документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, разом із зазначеними актами. Проте з матеріалів, наданих суду Регіональним сервісним центром в м. Києві, на підставі яких спірний автомобіль був перереєстрований за ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 не звертався із заявою про перереєстрацію транспортного засобу, не було надано і акта приймання-передачі транспортного засобу, засвідченого підписом. Згідно з поясненнями, наданими ОСОБА_2 , він не укладав з ТОВ «Автопровайдер» договору щодо відчуження спірного автомобіля і грошові кошти не отримував. Судом вживалися заходи щодо витребування у ТОВ «Автопровайдер» документів щодо відчуження спірного автомобіля, разом із тим ці докази не були надані та досліджені у судовому засіданні через неотримання відповідачем судових повісток та копій ухвали від 23 червня 2017 року, які неодноразово направлялися на адресу відповідача, усі конверти повернулися у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належний на праві власності ОСОБА_2 автомобіль вибув із його власності поза його волею всупереч встановленій законодавством процедурі, оскільки суду не надано доказів волевиявлення позивача на відчуження належного йому автомобіля і отримання ним за це грошових коштів, а тому правомірно частково задовольнив позовні вимоги, витребувавши із володіння відповідача ОСОБА_1 транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та зобов`язавши її передати цей автомобіль ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачами не доведено відсутність їх волевиявлення на відчуження спірного автомобілю, підлягають відхиленню, оскільки єдиним наявним в матеріалах справи підтвердженням процедури відчуження автомобіля є довідка-рахунок № 293358 від 23 липня 2015 року, яка була видана ТОВ «Автопровайдер». Разом з тим, така довідка не містить ані підпису ОСОБА_2 як власника автомобіля, ані жодних відомостей щодо повноважень ТОВ «Автопровайдер» на розпорядження майном як посередника. Не містять матеріали справи і акту приймання-передачі спірного автомобіля, передбаченого п.33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно п.12Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 (далі Порядок), в редакції на 23.07.2015 року, видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю, довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб`єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація). Фізична особа, яка передає для реалізації транспортний засіб у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підприємству, що здійснює комісійну торгівлю, зобов`язана надати такому підприємству письмове повідомлення із зазначенням інформації про кількість легкових автомобілів та/або мотоциклів, та/або мопедів, що відчужені нею протягом поточного календарного року, складене в довільній формі та підписане власноручно цією особою. За п.31 Порядку, розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Матеріали справи не містять і передбачених цим нормативним актом документів. Судами першої та апеляційної інстанцій вживалися заходи щодо витребування у ТОВ «Автопровайдер» документів щодо відчуження спірного автомобіля, разом із тим ці докази не були надані через неотриманням відповідачем судових повісток та копій ухвал Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2017 року, Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, які неодноразово направлялися на адресу відповідача, усі конверти повернулися у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх процесуальних обов`язків. З огляду на вищезазначене, лише довідка-рахунок не може вважатися правовим оформленням переходу права власності та підтверджувати відчуження майна з досягненням всіх істотних умов договору купівлі-продажу. Таких висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 21.01.2019 р. у справі № 640/861/17. За ст.388 ЦК України добросовісне набуття можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння. При цьому за змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача можуть мати місце лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі. Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст.330, 388 ЦК України, право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається, у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндікаційного позову, зокрема і від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України. Отже, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, вибуття майна не з волі власника означає відсутність у нього свідомо поставленої мети щодо передачі майна у власність іншій особі, невжиття ним будь-яких дій чи заходів для досягнення цієї мети та втрату майна в результаті вчинення іншими особами дій, спрямованих на відчуження майна, без погодження з власником. Доводи апеляційної скарги позивачів про те, що лише витребування майна є неефективним способом захисту порушених прав без визнання за позивачем права власності, підлягають відхиленню з огляду на наступне. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16. Враховуючи вищенаведене, передбачених ст.376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін в оскаржуваних частинах. Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року залишити без змін в оскаржуваних частинах. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П.Варенко Судді: О.В.Лаченкова О.В.Свистунова