LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811447/791/19

від 18.02.2020 ·

Справа № 447/791/19 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р. Провадження № 22-ц/811/3107/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:60 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Шандри М.М. суддів: Приколоти Т.І., Струс Л.Б. секретаря: Бадівської О.О. за участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 31 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Сороколіт Ольги Григорівни, третя особа ОСОБА_3 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, ВСТАНОВИЛА: 10.04.2019 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою, відповідно до якої просила визнати за нею право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини спадкового майна. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого заповіла все належне їй майно онуці ОСОБА_3 . Позивач є непрацездатною, оскільки є пенсіонером і їй призначена пенсія за віком на пільгових умовах. Тому, позивач має право на обов`язкову частку у спадщині, однак відповідач її право не визнає. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 31 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Сороколіт Ольги Григорівни, третя особа ОСОБА_3 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині- відмовлено. Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки, що на момент смерті її матері апелянт перебувала на пенсії по віку на пільгових умовах, що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» відносить її до кола осіб, які втратили працездатність. Рішення суду просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не повністю відповідає. Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на обов`язкову частку у спадщині врегульовано статтею 1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про смерть від 28.11.2018 серії НОМЕР_1 . Відповідно до довідки від 29.11.2018 №1394, останнє місцем проживання спадкодавця - АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець склала заповіт на користь ОСОБА_3 , який на день її смерті не був змінений чи відмінений. На день смерті зі спадкодавцем проживала її онука ОСОБА_3 . Згідно з копією свідоцтва про народження від 12.07.1963 серії НОМЕР_2 та витягу з ДРАЦСГ від 26.12.2018 № 00021759660 позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою спадкодавця ОСОБА_5 . Згідно з довідкою від 01.04.2019 №974/02.21-10 позивачці призначено пенсію за віком з 15.06.2013 як матері, яка народила 5 дітей. 27.12.2018 позивач подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що стверджується копією заяви від 27.12.2018. Приватний нотаріус надала відповідь про те, що вона не може спадкувати після смерті ОСОБА_5 , оскільки спадкодавець склала заповіт і позивачка не має права на обов`язкову частку у спадщині. Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. При цьому відповідачем у цивільному процесі є особа, яка притягується судом до відповіді за порушення, оспорення або невизнання прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача. У передбачених законом випадках відповідачами можуть бути й інші особи, до яких спрямована вимога позивача. Згідно з п.1 ч.1 ст. 189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Звертаючись до суду з позовом до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Сороколіт О.Г., третьої особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 просила визнати за нею право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини спадкового майна, оскільки ОСОБА_5 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_3 . У даній справі фактично вирішується питання щодо можливості набуття ОСОБА_3 права на майно в порядку спадкування за заповітом та позбавлення її права на спадкування 1/6 частини спадкового майна. У такому разі вирішення позовних вимог, спрямованих на втручання у право власності особи, яку визначено як третю особу, не відповідає процесуальному статусу сторін цивільного процесу. Оскільки особа, прав та інтересів якої стосуються даний спір, має процесуальний статус третя особа, та не є відповідачем за пред`явленим позовом, чинний ЦПК України не передбачає права апеляційного суду вирішувати питання про залучення належного відповідача на стадії апеляційного розгляду, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, проте з підстав, вказаних у цій постанові. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 31 липня 2019 року скасувати. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Сороколіт Ольги Григорівни, третя особа ОСОБА_3 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині- відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено:28.02.2020 Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»