Постанова 4807 № 331/465/16-ц

Дата документу 18.02.2020 Справа № 331/465/16-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 331/465/16 Головуючий у 1 інстанції: Антоненко М.В. Провадження №22ц/807/172/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З., суддів: Крилової О.В., Кухаря С.В., при секретарі: Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона є власником частини житлового будинку і земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Власниками іншої частини будинку є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 23 листопада 2007 року рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя було встановлено порядок користування земельною ділянкою, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користуються земельною ділянкою S1 площею 837 кв.м.; ОСОБА_3 та ОСОБА_6 користуються земельною ділянкою S11 площею 542 кв.м. Проте, на даний час між нею та ОСОБА_1 почали виникати спори із порядком користування земельною ділянкою площею 837 кв.м., згоди між ними не досягнуто, у зв`язку з чим позивач, після проведення експертизи по справі, просила суд визнати порядок користування земельною ділянкою між нею та ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у її користуванні: - користування земельною ділянкою біля кімнат будинку (на схемі зображено жовтим кольором, позначення 1); - земельною ділянкою у розмірі 1 метру від стіни будинку (на схемі зображено жовтим кольором, позначення 2); - користування земельною ділянкою навпроти стін будинку та застройкою для в`їзду (на схемі зображення виділено жовтим кольором, позначення 3); - користування земельною ділянкою, яка розміщена під фруктовий сад (на схемі зображено жовтим кольором, позначення 4); - користування земельною ділянкою, яка відведена для моєї водостокової труби (на схемі зображено жовтим кольором, позначення 5), в спільному користуванні залишається доріжка, розташована зі сторони позивачки та прокладена до саду. Іншу частину земельної ділянки залишити в користуванні відповідача. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2016 року залучено до участі у справі третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2016 року до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_6 залучено ОСОБА_4 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року позов задоволено. Виділено згідно з варіанту № 2 судової земельно-технічної експертизи № 206-17 від 20 квітня 2018 року у користування ОСОБА_2 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 262,11 квадратні метри. Виділити згідно з варіанту № 2 судової земельно-технічної експертизи № 206-17 від 20 квітня 2018 року у користування ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 341,89 квадратні метри. Виділити згідно з варіанту № 2 судової земельно-технічної експертизи № 206-17 від 20 квітня 2018 року у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельну ділянку, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 48,50 квадратні метри. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в позовних вимогах щодо користування земельною ділянкою з постройкою для в`їзду оглядової ями, що порушує норми ДБН В.2.2-17:2006 і ДБН В.1.2-12:2008, тому попереднім рішенням суду (єдиний унікальний номер справи 331/3129/17) вже знесена згадана оглядова яма. В обґрунтування доводів своєї скарги, ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржуваним рішенням було прийнято порядок користування, який відповідає варіанту № 2 судової земельно-технічної експертизи № 206-17 від 20 квітня 2018 року, на підставі якої Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 22 грудня 2017 року по справі № 331/3129/17 було прийнято рішення про усунення перешкод ОСОБА_1 шляхом знесення споруди залізобетонної естакади (оглядової ями). Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року вказане рішення залишено без змін. Проте, оскаржуваним рішенням судом прийнято другий варіант експертизи, в якому фігурує ця оглядова яма, хоча фактично цю споруду було знесено у 2018 році рішенням по іншій справі. Таким чином, судом по цій справі прийнято рішення щодо збереження за позивачем земельної ділянки, на якій була оглядова яма, чим саме надано їй право знову її побудувати. Проте, ця яма перешкоджає скаржниці користуватися своєю земельною ділянкою, зокрема перекриває ОСОБА_1 , доступ до її будинку та обслуговування комунікацій. Отже, судом не враховано її доводи та прийнято рішення про надання позивачу право знову зайняти спільну площу земельної ділянки для встановлення знесеної оглядової ями, так як вона внесена в технічний паспорт. 20 січня 2020 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому вона для надання пояснень просить викликати в суд експерта Майстренко І.О., який складав Висновок №206-17 від 20 квітня 2018 року по цій справі від імені Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Вищезазначене клопотання колегією суддів було задоволено, викликано судового експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Майстренка І.О. у судове засідання для надання пояснень. 20 січня 2020 року від ОСОБА_1 надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначається, що оскаржуване рішення суперечить рішенню Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року та постанові Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року, якими ОСОБА_2 зобов`язано усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні власністю шляхом знесення споруди залізобетонної естакади (оглядової ями). Відтепер позивач намагається оманним шляхом узаконити частину стежки, яка перебуває у сумісному користуванні, щоб поновити забудову ями, яка суперечить нормам ДБН В.1.2-12.2008, ДБН В 2.2.-17:2006, ДБН 360-92**. Скаржниця зазначає, що жодний варіант не може бути застосовано для безпідставного перегляду розподілу земельної ділянки. 21 січня 2020 року в порядку ст. 360 ЦПК України від ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки зводяться до посилань на рішення по іншій справі, а тому не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду. Просить рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року залишити без змін. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача,пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31 серпня 1973 року гр. ОСОБА_8 продала, а гр. ОСОБА_9 купила 9/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку 53,70 м2. В постійне користування покупця ОСОБА_9 переходять приміщення, визначені в плані під номерами в будинку під літ. «А-1» кімната 1-5 -8,5 м2, 1-6-10,10 м2 (т. 1 а.с. 46). Відповідно до рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів №283/1 від 12 грудня 1985 року про зміну ідеальних часток на будинок який знаходиться в АДРЕСА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , було установлено ідеальні частки на житловий будинок АДРЕСА_1 : - ОСОБА_9 - 23/100 частин; - ОСОБА_10 - 3/10 частин; - ОСОБА_13 - 33/100 частин; - ОСОБА_12 - 7/50 частин (т. 1 а. с. 47, зворот). Згідно до договору купівлі-продажу від 15 червня 1989 року гр. ОСОБА_10 продав, а гр. ОСОБА_1 купила 3/10 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруджень та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці розміром 892,0 м2. На зазначеній земельній ділянці розташований один одноповерховий цегляний будинок, жилою площею 54,4 м2, визначений в плані літ. «А»; одна одноповерхова цегляна жила прибудова жилою площею 9,6 м2, визначена в плані літ. «А1»; сараї літ. «Б; д; в; Ж; К»; літ. «Д» літня кухня; убиральні літ. «В; Г; 3; И»; паркани літ. «№1; №2»; водопровід літ. «№3; №4; №6»; замощення літ. «І». Зазначена частина житлового будинку вирахована із розміру загальної дійсної вартості жилого будинку та господарських і побутових споруджень та споруд. Відповідно до договору дарування від 28.04.1992 гр. ОСОБА_9 подарувала гр. ОСОБА_2 23/100 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 892,0 м2 (т. 1 а.с. 49-54). На зазначеній земельній ділянці розташований один одноповерховий цегляний будинок, жилою площею 54,4 м2, визначений в плані літ. «А»; цегляна жила прибудова жилою площею 9,6 м2, визначена в плані літ. «А1»; сараї літ. «Б; д; в; Ж; К»; літ. «Д» літня кухня; убиральні літ. «В; Г; 3; И»; паркани літ. «№1; №2»; водопровід літ. «№3; №4; №6»; замощення літ. «І». Зазначена частина житлового будинку вирахована із розміру загальної дійсної вартості жилого будинку та господарських і побутових споруджень та споруд. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі №2-775/2007 від 23 листопада 2007 року встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користуються земельною ділянкою S-1 площею 837 м2; ОСОБА_3 та ОСОБА_6 користуються земельною ділянкою S11 площею 542 м2 (т. 1 а.с. 44-45). Згідно до технічного паспорту ЗМБТІ (інвентаризаційна справа №14202/43260) на житловий будинок АДРЕСА_1 від 20 березня 2017 року (за даними ТОВ ЗМБТІ станом на 01.01.2013) частки співвласників в житловому будинку складають: - ОСОБА_6 - 7/50 частин; - ОСОБА_3 - 33/100 частин; - ОСОБА_2 - 23/100 частин; - ОСОБА_1 - 3/10 частин. Також з технічного паспорту ЗМБТІ (інвентаризаційна справа №14202/43260) на житловий будинок АДРЕСА_1 від 20 березня 2017 року, характеристики будинку, господарських будівель і споруд та результатів візуально-інструментального огляду, вбачається, що на земельній ділянці за вказаною адресою розташовані наступні будівлі та споруди: Літ. А - житловий будинок; Літ. а - прибудова; - козирок до а; Літ. а1 - прибудова; Літ. А1 - житлова прибудова; - козирок до А1; Літ. а - прибудова; - ганок до а2; - козирок до а2; Літ. а1 - прибудова; - ганок до а3; Літ. а4 - фундамент прибудови (самочинно побудована споруда); Літ. Б - сарай; Літ. Б1 - навіс; Літ. В - вбиральня; Літ. д - сарай; - ганок до д; - козирок до д; Літ, Д - літня кухня; Літ. З - вбиральня; Літ. 31 - душ; Літ. И - вбиральня; Літ. К - сарай; Літ. Л - навіс; Літ. М - вбиральня; Літ. Н - навіс; Літ. №11 - оглядова яма; Літ. І - замощення; Літ. II - замощення; Літ. №1 - паркан; Літ. №6 - водопровід; Літ. №7 - паркан; Літ. №8 - хвіртка; Літ. №9 - паркан; Літ. №10 - паркан; Літ. №12 - зливна яма; Літ. №13 - підпірна стінка; Літ. №14 паркан (т. 1 а.с. 33). Відповідно до технічного паспорту ЗМБТІ (інвентаризаційна справа №14202/43260) на житловий будинок АДРЕСА_1 від 20.03.2017, загальна площа земельної ділянки складає - 1513,00 кв.м. Рішенням виконкому Запорізької міської ради від 06.08.1953 №576 за житловим будинком АДРЕСА_1 , закріплена площа землекористування розміром - 1000,0 кв.м.(т. 1 а.с. 38-40). Відповідно до довідки за даними обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 від 20.03.2017, загальна площа земельної ділянки складає -1513,0 кв.м. Самочинно зайняті землі - 513,00 кв.м. Як слід з вивчених в судовому засіданні письмових доказів, земельна ділянка АДРЕСА_1 , не приватизована. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Визначити можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою за фактичним користуванням площею 651 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) між співкористувачами вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1

2. Визначити можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою S-3 площею 837 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) між співкористувачами вказаної земельної ділянки ОСОБА_14 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 177). У висновку експерта № 44 від 15 лютого 2017 року, запропоновано три варіанти порядку користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_2 ), відповідно до варіантів розподілу домоволодіння, згідно часток ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 205-226).: І варіант - Частина земельної ділянки площею 56 кв.м залишається у загальному користуванні співвласників. Земельна ділянка (на плані червоним кольором див. додаток №1) площею 56 кв.м складається з: S-1 площею 9 кв.м, S-2 площею 47кв.м. I співвласнику 23/100 частини, ОСОБА_2 , пропонується виділити земельну ділянку площею 283 кв.м, так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, то земельна ділянка (на плані синім кольором див.додаток №1) складає 255 кв.м ([(651x23/100у53/100]-56/2. Земельна ділянка площею 255 кв.м складається з: S-З площею 34 кв.м, S-4 площею 8кв.м, S-5 площею 213 кв.м. II співвласнику на 3/10 частини, ОСОБА_1 , пропонується видалити земельну ділянку площею 368 кв.м, так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, то земельна ділянка на плані жовтим кольором див.додаток №1) складає 340 кв.м. |[(651хЗ/10)/53/100]-56/2. Земельна ділянка площею 340 кв.м складається з: S-6 площею 340 кв.м. Межа розподілу земельної ділянки показана в додатку №1 червоним кольором. У разі затвердження пропонуємого варіанту, передбачити перенос вбиралень літ. И та літ.Д1 II варіант - Частина земельної ділянки площею 86 кв.м залишається у загальному користуванні співвласників. Земельна ділянка (на плані червоним кольором див. додаток №2) площею 86 кв.м. складається з: S-1 площею 9кв.м, S-2 площею 77 кв.м. I співвласнику 23/100 частини, ОСОБА_2 , пропонується виділити земельну ділянку площею 283 кв.м., так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, то земельна ділянка (на плані синім кольором див.додаток М2) складає 240м.кв. (651 х23/100)/53/100J-86/2. Земельна ділянка площею 240 кв.м. складається з: S-З площею 34 кв.м, S-4 площею 8 кв.м, S -5 площею 198 кв.м. II співвласнику на 3/10 частини, ОСОБА_1 , пропонується виділити земельну ділянку площею 368 кв.м., так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, то земельна ділянка (на плані жовтим кольором див.додаток №2) складає 325 кв.м. [(651хЗ/10)/53/100]-86/2. Земельна ділянка площею 325 кв.м. складається з: S-6 площею 55 кв.м., S-7 площею 270 кв.м. Межа розподілу земельної ділянки показана в додатку №1 червоним кольором. III варіант - Частина земельної ділянки площею 78 кв.м. залишається у загальному користуванні співвласників. Земельна ділянка (на плані червоним кольором див. додаток М3) площею 78 кв.м складається з: S-1 площею 9 кв.м, S-2 площею кв.м. I співвласнику 23/100 частини, ОСОБА_2 , пропонується виділиш земельну ділянку площею 283 кв.м., так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, то земельна ділянка (на плані синім кольором див.додаток №3) складає 244 кв.м. [651 х23)/100)/53/100] -78/2) земельна ділянка площею 244 кв.м. складається з: S-З площею 34 кв.м, S-4 площею 8кв.м, S-5 площею 202 кв.м. ІІ співвласнику на 3/10 частини, ОСОБА_1 , пропонується виділити земельну ділянку площею 368 кв.м., так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, то земельна ділянка (на плані жовтим кольором див.додаток №3) складає 329 кв.м ([(651хЗ/10)/53/100]-78/2). Земельна ділянка площею 329 кв.м. складається з: S-6 площею 55 кв.м, S-7 площею 274кв.м. Межа розподілу земельної ділянки показана в додатку №1 червоним кольором. Після надходження вищевказаного висновку, ОСОБА_2 подано до суду заяву, в якій вона просить встановити порядок користування земельною ділянкою, згідно до висновку експерта № 44 від 15 лютого 2017 року, а саме варіант I (т. 1 а.с. 247). Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява-заперечення, в якій зазначається, що судово-будівельна експертиза була проведена на підставі документів, які не відповідають фактичному порядку користування земельною ділянкою. Просила суд призначити повторну судово-будівельну експертизу (т. 2 а.с. 29) Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення повторної експертизи поставлені наступні питання:

1. Визначити можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою за фактичним користуванням площею 651 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) між співкористувачами вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1

2. Визначити можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою S-3 площею 837 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) між співкористувачами вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 35). Згідно висновку експерта №206-17 від 20 квітня 2018 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи експертом запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_2 ), відповідно до фактичної площі землекористування співвласниками варіантів розподілу домоволодіння, згідно часток ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 68-99). І варіант - Площа земельної ділянки відповідно до фактичного землекористування - S = 670,0 м. Площа земельної ділянки, що виділяється в користування ОСОБА_2 - 266,32 кв.м. (670,0 / 53 х 23 = 290,75 кв.м.) (S-1 на плані визначена в зелений колір) (56,30 / 53 х 23 = 24,43 кв.м.) Площа земельної ділянки, що виділяється в користування ОСОБА_1 - 347,38 кв.м. (670,0 / 53 х 30 = 379,25 кв.м.) (S-2 на плані визначена в жовтий колір). (56,30 /53 x30 = 31,87 кв.м.) Площа земельної ділянки, що виділяється в спільне користування співвласників - 56,30 кв.м. (S-З на плані визначена в рожевий колір). II варіант - Площа земельної ділянки, відповідно до фактичного землекористування - S = 652,5 м . Площа земельної ділянки, що виділяється в користування ОСОБА_2 -262,11 кв.м. (652,50 / 53 х 23 = 283,16 кв.м.) (S-1 на плані визначена в зелений колір). (48,50/53 x23 = 21,05 кв.м.) Площа земельної ділянки, що виділяється в користування ОСОБА_1 - 341,89 м (652,50 / 53 х 30 = 369,34 кв.м.) (S-2 на плані визначена в жовтий колір). (48,50 / 53 х 30 = 27,45 кв.м.). Площа земельної ділянки, що виділяється в спільне користування співвласників - 48,50 кв.м, (S-З на плані визначена в рожевий колір). Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно частини першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. Оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, то при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або жилий будинок, слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі. За правилом частини другої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Частина четверта статті 120 ЗК України передбачає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Відповідно до вказаних норм визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, та передбачає механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Зазначені положення щодо користування власністю застосовуються і до майнових прав на майно (зокрема, права користування земельною ділянкою). Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак, у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України). При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування та розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-841цс16. За приписами ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Вбачається, що судом першої інстанції відхилено висновок експерта № 44 від 15 лютого 2017 року з підстав того, експертом не досліджувалась кадастрова геодезична зйомка земельної ділянки №5, тому площа спірної земельної ділянки 1000 кв.м. визначена експертом лише згідно з рішенням виконкому Запорізької міської ради від 06.08.1953 №576. Натомість, у висновку №206-17 від 20 квітня 2018 року експертиза проведена з урахуванням фактичного землекористування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельною ділянкою, а отже експертиза проведена більш точно та об`єктивно. Висновки суду першої інстанції інстанцій щодо визначення порядку користування співвласниками земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є обґрунтованими, відповідають часткам сторін, ураховують в однаковій мірі інтереси обох співвласників, та ґрунтуються на висновку експерта, правильність та повнота дослідження якого ОСОБА_1 не спростована. Колегія суддів також враховує, що судом першої інстанції було проведено окрему процесуальну дію, та зроблено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 Кузнечний АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 199). Вказане свідчить про обізнаність та об`єктивну оцінку визначення судом порядку користування. Колегією суддів також враховуються пояснення експерта ОСОБА_15 у судовому засіданні, який також підтвердив, що експертиза була проведена по фактичному користуванню сторонами земельною ділянкою. Посилання в апеляційний скарзі щодо не врахування при вирішенні спору оглядової ями,самовільно збудованої відповідачем, правового обґрунтування не містять так як наявність або відсутність оглядової ями ,не впливає на розмір земельної ділянки ,відносно якої вирішено спір ,щодо встановлення порядку користування нею. З урахуванням вищенаведеного, колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення. Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і постановив законне і обґрунтоване рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволенню. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 27 лютого 2020. Головуючий: Судді: