Ухвала КЦС ВС № 466/2383/19

Ухвала 28 лютого 2020 року м. Київ справа № 466/2383/19 провадження № 61-3463ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Волинської області на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 31 липня 2019 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Прокуратури Волинської області про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 19 лютого 2020 року заступник прокурора Волинської області звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 31 липня 2019 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ). За таких обставин перевірка оформлення касаційної скарги щодо додержанням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з ухваленими у справі рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, проте в прохальній частині касаційної скарги заявляє клопотання про зміну лише рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 31 липня 2019 року, не заявляючи при цьому своїх вимог щодо постанови Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надати уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій необхідно уточнити та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу заступника прокурора Волинської області на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 31 липня 2019 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 20 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. П. Курило