Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/9961/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9961/19 Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 27 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., позивача: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (рішення прийнято у м. Житомирі, повний текст рішення складено 22.11.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви від 17.10.2019 за вх.№24090/19) просила визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №224729-51 від 23 липня 2019 року, винесену Головним управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

2. У обґрунтування позову позивач зазначила, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів в другому кварталі 2016 року нею отримано дохід у розмірі 246463,64 грн, як додаткове благо. Даний дохід отримано у результаті прощення банком боргу за кредитним договором №20.00.000006 від 13 травня 2008 року. У квітні 2019 року за адресою її проживання надійшов лист від Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області з повідомленням від 27 лютого 2019 року №103/06-30-13-05/291710188 та копією наказу №380 від 27 лютого 2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 03 квітня 2019 року, тривалістю три робочих дні. Однак надалі, будь-які документи, що містять у собі інформацію про результати проведеної перевірки, а саме: акт та податкове повідомлення-рішення позивачу не надсилались та не вручались. Саме тому вважає, що оскаржувана податкова вимога винесена контролюючим органом протиправно, оскільки грошове зобов`язання не було узгоджене і не має статусу податкового боргу. Також зазначила, що сума податкового зобов`язання що є неузгодженою та не вважається додатковим благом в розумінні Податкового кодексу України. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року позов задоволено. 3.1. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №224729-51 від 23.07.2019. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Скаржник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновок суду першої інстанції про неузгодженість податкового зобов`язання не відповідає обставинам справи, оскільки позивач знав про наявність в нього податкового боргу, був належним чином повідомлений про результати перевірю та порушені нам норми податкового законодавства. Вказує, що позивач навмисно не забирав вказані листи з поштового відділення із невідомих контролюючому органу причин, оскільки знав, що неотримання таких повідомлень може бути підставою для визнання неправомірності податкових повідомлень-рішень через неповідомлення платника про наявність в нього податкових зобов`язань. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом встановлено, що в період з 03.04.2019 по 05.04.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 27.02.2019 №380 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 », проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

7. За наслідками перевірки складено акт №276/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 12.04.2019, який направлено позивачу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41-49, 51, 52).

8. На підставі акта перевірки відповідачем 23.05.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0013311305 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 55254,30 грн, з яких: 44203,44 грн основне зобов`язання; 11050,86 грн штрафні (фінансові) санкції (а.с.59, 60); - №0013291305 відповідно до якого позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 170 грн (а.с.57, 58); - №0013281305 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 4604,53 грн, з яких: 3683,62 грн основне зобов`язання; 920,91 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.61, 62); - №0013301305 згідно з яким до позивача застосовано адміністративні штрафні та інші санкції у розмірі 510 грн (а.с.63, 64).

9. Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилались платнику податків засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення №100142206378 за адресою: АДРЕСА_2 , однак поштове відправлення повернуто контролюючому органу із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.50, 54, 55, 56).

10. У подальшому, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу від 23.07.2019 №224729-51 про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у загальному розмірі 74531,03 грн (а.с.65).

11. Не погоджуючись із податковою вимогою №224729-51 від 23.07.2019, позивач звернулась до суду з даним позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

12. Позивач вважає, що в порушення норм Податкового кодексу України контролюючий орган не узгоджував з позивачем податкове зобов`язання - не направляв позивачу податкове повідомлення-рішення з розрахунком податкового зобов`язання, тому у позивача не могло виникнути податкового боргу.

13. Відповідач вважає, що у зв`язку із неподанням фізичною особою ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 27.02.2019 №380 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » відповідачем упродовж 03.04.2019 - 05.04.2019 проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області направлено на адресу позивача повідомлення від 27.02.2019 за №103/06-30-13-05/ НОМЕР_1 та копія наказу від 27.02.2019 №380 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 », корінець повідомлення про вручення, з відміткою про отримання платником повернуто на адресу контролюючого органу 14.03.2019. 13.1. Пояснення, надане платником податків ОСОБА_1 від 03.12.2018 №б/н (вх.№12879 від 07.12.2018) та ненадані первинні документи свідчать, що зміни зобов`язання з іноземної валюти у гривню не відбувалось. 13.2. На підставі зазначеного, відповідачем складено акт перевірки №276/06-30-13-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення вимог податкового законодавства платником податків ОСОБА_1 та направлено позивачу зазначений акт перевірки засобами поштового зв`язку - 15.04.2019, рекомендованим листом з описом та повідомленням про вручення, проте лист повернуто із зазначенням причини повернення: "за закінчення терміну зберігання". 13.3. Відповідно до норм Податкового кодексу України, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі акту перевірки №276/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 12.04.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0013291305 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, від 23.05.2019 №0013311305 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, від 23.05.2019 №0013281305 за платежем військовий збір, від 23.05.2019 №0013301305 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції. Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області позивачу, рекомендованим листом із повідомленням про вручення від 24.05.2019. 13.4. Вказує, що твердження позивача про неповідомлення її щодо результатів перевірки та невручення податкових повідомлень-рішень не відповідають дійсності, оскільки вони вчасно надіслані відповідно до вимог Податкового кодексу України. 14. 24 лютого 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про заміну Головного управління ДФС у Житомирській області на його правонаступника - Головного управління ДПС у Житомирській області.

15. Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

16. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" №537 від 19.06.2019 року та "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" №1200 від 18.12.2018 року утворено юридичну особу публічного права Головне управління ДПС у Житомирській області, яка є правонаступником Головного управління ДФС у Житомирській області.

17. Оскільки повноваження Головного управління ДФС у Житомирській області здійснюються Головним управлінням ДПС у Житомирській області, наявні підстави для заміни відповідача - Головне управління ДФС у Житомирській області, його правонаступником - Головним управління ДПС у Житомирській області. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Згідно з положеннями ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

20. Пунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

21. Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

22. Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

23. Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

24. У силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

25. Також механізми формування та форми податкової вимоги врегулювані Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі - Порядок №610).

26. Зокрема, згідно положень розд. ІІІ Порядку №610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

27. Відповідно до підпунктів 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

28. За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

29. Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

30. Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

31. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення не надсилались платнику податків на адресу реєстрації її місця проживання та не можуть вважатися належним чином врученими такому платнику, а як наслідок визначена контролюючим органом сума податкових зобов`язань станом на момент звернення до суду із даним позовом не є узгодженою та не набула статусу податкового боргу, оскільки порушена процедура узгодження податкового зобов`язання.

32. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов до передчасного рішення про скасування оскаржуваної вимоги з урахуванням такого.

33. Відповідно до п.п. 4.1.153 п. 41.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

34. Підпунктом 14.1.156. п. 41.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

35. Згідно з п.п. 14.1.157 п. 41.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

36. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

37. Колегія суддів наголошує, що прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки) передує прийняття рішення про визначення суми грошового зобов`язання, як-то податкове повідомлення-рішення.

38. У матеріалах даної справи знаходяться податкові повідомлення-рішення: - №0013311305 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 55254,30 грн, з яких: 44203,44 грн основне зобов`язання; 11050,86 грн штрафні (фінансові) санкції (а.с.59, 60); - №0013291305 відповідно до якого позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 170 грн (а.с.57, 58); - №0013281305 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 4604,53 грн, з яких: 3683,62 грн основне зобов`язання; 920,91 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.61, 62); - №0013301305 згідно з яким до позивача застосовано адміністративні штрафні та інші санкції у розмірі 510 грн (а.с.63, 64).

39. Разом з тим, докази про визнання протиправними та/або скасування даних рішень, або його частини, внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження, у матеріалах справи відсутні.

40. Отже, на час формування спірної податкової вимоги, податковий борг позивача є узгодженим, тому вимога податкового органу прийнята у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством і підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

41. Питання щодо процедури узгодження податкових зобов`язань може бути досліджено у порядку адміністративного або судового оскарження згаданих податкових повідомлень-рішень, а не оскарження податкової вимоги, яка формується за наявністю податкового боргу.

42. Колегія суддів зауважує, що Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

43. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

44. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

45. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

46. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

47. Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15.

48. Ураховуючи наведене колегія суддів вважає, що такий спосіб захисту як визнання протиправною та скасування податкової вимоги не призведе до ефективного відновлення права платника податків, оскільки за наявності податкового боргу така вимога може висуватись неодноразово. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, може бути спір про визнання протиправними та/або скасування податкових повідомлень-рішень.

49. Суд першої інстанції вказані обставини не встановив, у зв`язку з чим прийшов до передчасного висновку про задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваної вимоги.

50. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

51. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

52. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

53. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

54. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Оскаржуване рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

56. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

57. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

58. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області №224729-51 від 23 липня 2019 року. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 лютого 2020 року. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.