Постанова 4856 № 120/3171/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3171/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Наталія Володимирівна Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 27 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., представника апелянта: Супрун М.І. представника відповідача: Малишенко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (рішення прийнято у м. Вінниці, повний текст рішення складено 09.12.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ 1. 01.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило: 1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 17.09.2019 року № 331/02/32/14/33625929, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 250 000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за наслідком проведення фактичної перевірки від 28.08.2019 року виявлено, що ТОВ «Назарет Транс» 01.07.2019 року здійснювало торгівлю пальним без наявності ліцензії. Позивачем подано заперечення до акту фактичної перевірки від 28.08.2019 року, із зазначенням того що, встановлене вході перевірки не відповідає фактичним обставинам, адже ТОВ «Назарет Транс» 14.06.2019 року зверталось до центру обслуговування платників із відповідно заявою про видачу ліцензії і в очікуванні що ліцензія мала бути видана 01.07.2019 року, розпочало реалізацію пального. Однак Головним управлінням ДПС у Вінницькій області без врахування всіх обставин прийнято рішення № 331/02/32/14/33625929 від 17.09.2019 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 250000 грн. Крім того, позивач зазначає, що податковий орган не мав права здійснювати ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, оскільки на останнього не покладено такі функції. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

5. Апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства і є незаконним внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, зокрема неправильному тлумаченні норм Податкового кодексу України та Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами і доповненнями) є необгрунтованим та таким, що не відповідає завданню адміністративного судочинства. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №547329, ТОВ «Назарет Транс» зареєстроване Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області в якості юридичної особи 06.09.2005 року, за адресою:22000, Вінницька область, місто Хмільник, вулиця Івана Богуна, 4, код ЄДРПОУ 33625929, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1179121 0000 000120.

7. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 05.07.2019 року видано ліцензію ТОВ «Назарет Транс» на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 05.07.2019 року по 05.07.2024 року за місцем торгівлі 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Івана Богуна, 4. 8. 27.08.2019 року на підставі пп. 20.1.10, 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5, п. 80.2 ст.80 ПК України, начальником Головного управління ДФС у Вінницькій області прийнято наказ №4376 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Назарет Транс», відповідно до якого з метою перевірки питань з дотримання вимог вищезазначених Законів України, провести фактичну перевірку ТОВ «Назарет Транс», код ЄДРПОУ 33625929 (АЗС м. Хмільник, вул. Івана Богуна, 4), з 28.08.2019 року терміном 10 діб за період з 01.01.2017 року. 9. 28.08.2019 року заступником начальника відділу Головного управління ДФС у Вінницькій області Панчуком С.В. та головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у Вінницькій області Підвисоцькою О.Г., відповідно до вимог наказу № 4376 від 27.08.2019 року та направлень на перевірку № 2742 та № 2743 від 27.08.2019 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ "Назарет Транс", а саме АЗС, що розташована за адресою: м. Хмільник, вул. Івана Богуна, 4. з питань дотримання вимог ПК України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництв та продаж пального, перевірку провести протягом 10 діб, починаючи з 28.08.2019 року за період з 01.01.2017 року.

10. Посадовими особами Головного управління ДФС у Вінницькій області позивачу були пред`явлені направлення на перевірку №2742 та №2743 від 27.08.2019 та вручено копію наказу на проведення фактичної перевірки № 4376 від 27.08.2019, про що свідчать власноручні підписи директора ТОВ «Назарет Транс» ОСОБА_1 у направленнях на перевірку.

11. Позивач допустив посадових осіб Головного управління ДФС у Вінницькій області до проведення фактичної перевірки, не висловлював зауважень щодо оформлення оскаржуваного наказу та дав пояснення з приводу порушень законодавства, виявлених під час фактичної перевірки. Висловив зауваження до акта перевірки, які містяться в ньому.

12. Внаслідок проведення перевірки на підставі наказу № 4376 від 27.08.2019 року, складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні реалізації пального №331/02/32/14/33625929 від 28.08.2019 року, який отримано позивачем. Актом встановлено порушення з боку позивача ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме продаж 01.07.2019 року пального без наявності ліцензії.

13. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» знаходиться на обліку як платник податків в Хмільницькому управлінні Хмільницької ДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області. 14. 28.08.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку АЗС, на якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» здійснює свою діяльність за КВЕД 4730 «Роздрібна торгівля пальним», та складено акт (довідка) фактичної перевірки від 28.08.2019 року.

15. Згідно висновків цього акту ТОВ «Назарет Транс» порушено ст.15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами і доповненнями).

16. Основною обставиною порушення в акті фактичної перевірки зазначено: «ТОВ «Назарет Транс» 01.07.2019 р. здійснювалась роздрібна торгівля пальним (дизельним паливом та бензином) без придбання відповідної ліцензії.

17. На підставі даних ІС «Податковий блок» підсистема Аналітична система «Чеки РРО; контрольної стрічки даних Z звіту №2196 за 01.07.2019 р., та періодичного звіту скороченого за 01.07.2019 р. встановлено реалізацію пального на загальну суму 85 088,09 грн.: реалізовано 01.07.2019 р.: -ПММ - ДП - 2056, 08 літрів на суму 50357,76 грн. -ПММ - А- 95 - 291,75 літрів на суму 7776,42 грн. -ПММ - А -92 - 1049, 95 літрів на суму 26953,94 грн.

18. Таким чином здійснювалась реалізація пальним (ДП та бензином) без придбання відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним 01.07.2019 р. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

19. Апелянт вважає, що відповідачем за наслідком проведення фактичної перевірки від 28.08.2019 року виявлено, що ТОВ «Назарет Транс» 01.07.2019 року здійснювало торгівлю пальним без наявності ліцензії. Позивачем подано заперечення до акту фактичної перевірки від 28.08.2019 року, із зазначенням того що, встановлене вході перевірки не відповідає фактичним обставинам, адже ТОВ «Назарет Транс» 14.06.2019 року зверталось до центру обслуговування платників із відповідно заявою про видачу ліцензії і в очікуванні що ліцензія мала бути видана 01.07.2019 року, розпочало реалізацію пального. Однак Головним управлінням ДПС у Вінницькій області без врахування всіх обставин прийнято рішення № 331/02/32/14/33625929 від 17.09.2019 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 250000 грн. Крім того, позивач зазначає, що податковий орган не мав права здійснювати ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, оскільки на останнього не покладено такі функції.

20. Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що згідно вимог чинного законодавства ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або рішення про відмову в їх видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів (стаття 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). Суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії, починаючи з 12.06.2019. При цьому податковий орган має право видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання починаючи з 01.07.2019. Оскільки, станом на день перевірки, податковим органом виявлено, що 01.07.2019 року ТОВ «Назарет Транс» здійснювало торгівлю пальним, не маючи ліцензії, відповідач прийняв рішення про накладення штрафу в розмірі 250 000 грн. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

23. Відповідно до частини 43 статті 15 Закону №481 у разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

24. У сфері податкових відносин відповідні повноваження встановлені Податковим кодексом України, зокрема пунктом 1.1. статті 1, який визначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

25. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

26. Відповідно пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

27. Відповідно статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують функції щодо здійснення ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

28. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством і прийняте рішення є законним та обгрунтованим.

29. Однак колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

30. Суд встановив, що апелянтом подано заперечення до акту (довідка) фактичної перевірки від 28.08.2019 року в порядку пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, враховуючи, що зазначене не відповідає дійсності та фактичним обставинам, адже ТОВ «Назарет Транс» придбало відповідну ліцензію і 14.06.2019 року звернулося до центру обслуговування платників з заявою про видачу ліцензії.

31. Посадові особи профільного підрозділу Головного управління ДФС у Вінницькій області, які відповідальні за видачу ліцензій, запевнили, що відповідна ліцензія відповідно до вимог листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17 буде видаватись, починаючи з 01.07.2019 року, тобто діяльність суб`єкта господарювання за таких умов (подача заяви 14.06.2019 року) буде відповідати вимогам чинного законодавства. 32. 20.09.2019 року ТОВ «Назарет Транс» отримано лист від 17.09.2019 року №667/10/02-32-05-05, яким заперечення залишено без задоволення.

33. В зазначеному листі зазначено, що заява на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подана до ДФС у Вінницькій області ТОВ «Назарет Транс» 05.07.2019 року, про що свідчить реєстраційний номер канцелярії ТУ ДФС у Вінницькій області №20981/10 від 05.07.2019 року.

34. Таке твердження відповідача не відповідає дійсності, адже апелянт 14.06.2019 року для реалізації свого права щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подало через центр обслуговування платників, що знаходиться в приміщенні Головного управління Вінницької ДПІ ДФС у Вінницькій області заяву та всі необхідні документи.

35. Відповідно до частини 43 статті 15 Закону №481 у разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

36. Однак, при розгляді заперечень на акт фактичної перевірки, посадовими особами контролюючого органу такий опис не пред`явлено, також зазначений опис не надано суду першої інстанції при розгляді справи, що спростовує твердження відповідача, що заяву подано лише 05.07.2019 року.

37. Суд першої інстанції взяв до уваги відповідь на лист начальника управління правового забезпечення від 20.1 1.2019 року про те, що будь-які заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від ТОВ «Назарет Транс» у ПЗ «Ліцензування виробництва та обігу (спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби)» 14.06.2019 року не реєструвались.

38. Однак, суд першої інстанції не звернув увагу, що заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі і не могли реєструватись в такому програмному забезпечені (ПЗ).

39. Зазначене підтверджується листом Держаної фіскальної служба України від 30.05.2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17, в якому остання зазначила, що з метою однакового підходу до ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі - Реєстр) та оформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та/або зберігання пального на паперовому носії, керівникам головних управлінь ДФС у областях та м. Києві забезпечити виконання вимог цього листа при веденні реєстрів та оформлення ліцензій на право роздрібної торгівлі за формами, які додаються, а саме: 39.1. Додаток 1 "Заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним", яку розроблено для програмного забезпечення "Ліцензування пального"; 39.2. Додаток 2 "Заява щодо ліцензії на право зберігання пального", яку розроблено для програмного забезпечення "Ліцензування пального"; 39.3. Додаток 3 "Реєстр ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним / зберігання пального"; 39.4. Додаток 4 "Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним"; 39.5. Додаток 5 "Ліцензія на право зберігання пального"; 39.6. Додаток 6 "Вимоги до алгоритму формування номера ліцензії".

40. Також, додано Додаток 7 та Додаток 8, як зразки заяв для подання їх на паперових носіях, які пропонувались з метою уникнення складнощів у суб`єктів господарювання при їх складанні та мали виключно рекомендаційний характер.

41. Тобто, суд першої інстанції не надав цим обставинам правильної правової оцінки.

42. При постановленні рішення суд першої інстанції не врахував, що листом від 30.05.2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17 Державна фіскальної служба України визначила, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для відповідних ліцензії (на адресу Головних управлінь ДФС в областях за місцем розташування місць зберігання та роздрібної починаючи з 12.06.2019. При цьому головні управління ДПС мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам з 01.07.2019.

43. Тобто, із системного аналізу зазначених норм, ТОВ «Назарет Транс» вважає, що Державна фіскальна служба України навіть перебравши на себе повноваження та надаючи вказівку своїм територіальним органам щодо видачі ліцензій з 01.07.2019 року , не врахувала цих положень і створила формальне порушення статті 15 Закону 481 усіма суб`єктами господарювання, що діють в сфері роздрібної торгівлі пальним / на зберігання пального, адже на момент настання 01.07.2019 року в жодного суб`єкта господарювання відповідні ліцензії були відсутні.

44. Статтею 16 Закону № 481 встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

45. Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним / на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

46. Частини 24, 27 статті 15 Закону № 481 визначають, що річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

47. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

48. Враховуючи вимоги Закону України №481, апелянтом 13.06.2019 року згідно платіжного доручення від 13.06.2019 року №1415 здійснило платіж в сумі 2000 гривень, як плату за ліцензію на право роздрібної торгівлі.

49. Тобто, з 13.06.2019 року у апелянта виникло право на отримання зазначеної ліцензії.

50. Частина 31 статті 15 Закону №481 визначає, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

51. ТОВ «Назарет Транс» здійснює свою діяльність з вересня 2005 року, зокрема у сфері роздрібної торгівлі пальним.

52. Враховуючи лист Державної фіскальної служби України за №17014/7/99- 99-12-01-01-17, ТОВ «Назарет Транс» 14.06.2019 року для реалізації свого права щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подало заяву через центр обслуговування платників (вікно №13).

53. Тобто, для забезпечення своєї господарської діяльності апелянт завчасно вжило заходи для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

54. Частина 44 статті 15 Закону №481 визначає, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

55. При зверненні ТОВ «Назарет Транс» до посадових осіб відповідача, які відповідальні за видачу ліцензій, запевнили, що відповідна ліцензія відповідно до вимог листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17 буде видаватись, починаючи з 01.07.2019 року, тобто діяльність суб`єкта господарювання за таких умов (подача заяви 14.06.2019 року) буде відповідати вимогам чинного законодавства.

56. За таких обставин, апелянт вважав, що з урахуванням термінів подання заяви на отримання ліцензії, діє відповідно до чинного законодавства.

57. Однак, на звернення апелянта, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Назарет Транс» 01.07.2019 року не видана і зазначено, що АЗС не може реалізовувати пальне.

58. Тобто, внаслідок вказівок, викладених в листі Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17 щодо терміну видачі ліцензії, посадові особи контролюючого органу внаслідок порушення вимог підпункту 21.1.2. пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України щодо сумлінного виконання покладених на контролюючі органи функцій, створили об`єктивні обставини, щодо порушення суб`єктом господарювання вимог Закону №481, хоча терміну для прийняття рішення щодо видачі ліцензії було достатньо - 16 днів.

59. Невизначеність суб"єктів владних повноважень підтверджується тим, що ДПС України оприлюднили доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.10.0 станом на 27.06.2019 р.

60. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 року по 27.06.2019 року включно та встановлюється тільки на релізи системи версії 1.27.

61. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

62. Лише 05.07.2019 року, в порушення вимог частини 44 статті 15 Закону №481, тобто за межами 20 календарних днів, відповідачем видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

63. Відповідач визначив термін дії ліцензії з 05.07.2019 року до 05.07.2024 року, замість 01.07.2019 року.

64. Колегія суддів дійшла висновку, що невидача ліцензії апелянту з 01.07.2019 року пов`язана з невизначеністю законодавства щодо органу, який мав здійснювати ліцензування, адже ТОВ «Назарет Транс» вжив всіх необхідних заходів, визначених чинним законодавством, а тому, враховуючи суб`єктивну сторону порушення, передбаченого статтею 15 Закону №481, порушення останнім не допущено.

65. Підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України встановлює, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

66. Пункт 56.21 статті 56 Податкового Кодексу України регламентує, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

67. Із системного аналізу зазначених норм, суб`єкт владних повноважень під час прийняття рішень зобов`язаний дотримуватись встановленої законом процедури, з урахуванням принципу пропорційності, зокрема з дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення контролюючого органу.

68. В пункті 74 рішення по справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків.

69. Також, Європейський Суд з прав людини в пункті 58 у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. The Czech Republic), пункті 40 «Гаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), пункту 67 «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

70. Також слід зазначити, що в рішенні про застосування фінансових санкцій № 331/02/32/14//33625929 від 17.09.2019 року зазначено, що воно прийнято на підставі акту перевірки від 28.08.2019 року № 331/02/32/14/33625929 і встановлено порушення вимог частини 20 статті 15 ЗУ " Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" / надалі № 481/95-ВР /, однак акт перевірки посилання на порушення апелянтом вказаної норми закону не містить.

71. В акті перевірки зазначено загальну норму, тобто статтю 15 Закону № 481/95-ВР, яка регулює імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

72. Посилання в рішенні № 331/02/32/14//33625929 від 17.09.2019 року на порушення вимог частини 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР відповідач здійснило на підставі листа від 17.09.2019 року № 667/10/02-32-05-05 щодо розгляду заперечень платника податків.

73. В зазначеному листі ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що порушення, викладені в акті перевірки, за результатами розгляду заперечення, викласти в наступній редакції : "1.07.2019 року здійснювалась реалізація пального / ДП та бензином/ без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ч.20 ст.15 Закону № 481/95-ВР".

74. Пункт 80.1 статті 80 ПК України встановлює, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

75. Відповідно до абзацу першого п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок/ крім камеральних та електронних перевірок/ оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками / в разі наявності/. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

76. Однак, ані ПК України, ані Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 року не передбачають можливості вносити уточнення до акту перевірки окремим листом.

77. Крім того, уточненнями до акту фактичної перевірки від 28.08.2019 року не виправлялися описки чи арифметичні помилки, виявлені при складанні акту перевірки, а фактично встановлено нові порушення, які не зафіксовані актом перевірки від 28.08.2019 року 331/02/32/14//33625929, що суперечить вимогам чинного законодавства.

78. Колегія суддів зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

79. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення. Таким чином рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

80. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

81. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

82. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

83. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

84. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

85. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ТОВ " Назарет транс" слід задовольнити повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

86. Відповідно до платіжного доручення № 44 від 23 вересня 2019 року апелянтом сплачено судовий збір в сумі 3750 грн. та відповідно до платіжного доручення № 203 сплачено судовий збір в сумі 5625 грн., а всього 9375 грн.

87. Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі , або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

88. Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

89. Згідно до ч.3 п.1 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правову допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною.

90. З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати за надану правничу допомогу в сумі 3000 грн., що підтверджується детальним описом робіт, виконаних адвокатом / арк.спр.81/.

91. Таким чином, зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, тому до стягнення на користь ТОВ " Назарет транс" належить сплачений судовий збір в розмірі 9375 грн. та 3000 грн. витрат за надання правничої допомоги, а всього 12375 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 17.09.2019 року № 331/02/32/14/33625929, яким застосовано до ТОВ " Назарет Транс" фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 250000 гривень. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9375,00 грн. та 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги, а всього 12375,00 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 лютого 2020 року. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.