Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.002188

УХВАЛА 27 лютого 2020 року Київ справа №1.380.2019.002188 адміністративне провадження №К/9901/4826/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №1.380.2019.002188 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , ВСТАНОВИВ: 21.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офіс ВПП ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2019. З касаційної скарги вбачається, що оскаржене судове рішення проголошено 31.07.2019, повний текст складено 12.08.2019, копію оскаржуваного рішення скаржником отримано 21.08.2019. Проте, апеляційну скаргу подано до суду лише 18.12.2019, тобто з пропуском строку встановленого для цього. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 апеляційну скаргу Офісу ВПП ДПС у цій справі залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та скаржником не порушується питання про поновлення пропущеного строку. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 31.07.2019 подано 18.12.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 01.10.2019 у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДПС про продовження строку для усунення недоліків відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Як вбачається з оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Офіс ВПП ДПС подав клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені Офісом ВПП ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки, своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. Суд звернув увагу, що апелянт був поінформований про рішення суду першої інстанції від 31.07.2019 у цій справі. При цьому, що ухвалу суду від 01.10.2019 про повернення вперше поданої апеляційної скарги у цій справі скаржником отримано 11.10.2019, проте повторно цю апеляційну скаргу подано до суду лише 18.12.2019, тобто понад два місяці після повернення первісної апеляційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до апеляційного суду. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що Офіс ВПП ДПС не мав можливості при первинному зверненні до суду сплатити судовий збір. Звертає увагу, що Офіс ВПП ДПС робив усе можливе для того, щоб вийти зі свого скрутного матеріального стану, зокрема, постійно звертався до вищестоящого органу щодо недостатності фінансування для сплати судового збору. Водночас, податковим органом було сплачено судовий збір та направлено платіжне доручення від 21.11.2019 №

198. Крім того, повторне звернення відбулося у найкоротший строк без зайвих зволікань, в межах річного строк встановленого Кодексом, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього. Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама собою сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до апеляційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №1.380.2019.002188. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко , Судді Верховного Суду