Постанова 4857 № 1.380.2019.002884

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002884 пров. № 857/13765/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Марцинковської О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Стрюкової Ірини Олександрівни, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року (суддя Сидор Н.Т., час ухвалення 15:56 год., місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту 07.11.2019 року), в адміністративній справі №1.380.2019.002884 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, встановив: У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Стрюкової І.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо не включення позивача в реєстр вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь» як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №9663-156 від 19.03.2015 року; 2) зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Стрюкову І.О. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ «Банк «Київська Русь», який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом за договором банківського рахунку №9663-156 від 19.03.2015 року. Відповідач Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Стрюкова І.О. позову не визнала, у суді першої інстанції подала відзив на позовну заяву, просила відмовити у позові повністю. Відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, також позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №9663-156 від 19.03.2015 року. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Стрюкову І.О. включити до переліку вкладників та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №9663-156 від 19.03.2015 року. Стягнено з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1536,80 грн.. З цим рішенням суду першої інстанції від 28.10.2019 року не погодилася відповідач Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Стрюкова І.О. та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що з`ясуванню підлягає та обставина, чи відповідає позивач ОСОБА_1 всім критеріям, встановленим Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для включення його до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду. Зокрема, відповідно до ст.26 цього Закону, Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Звертає увагу апелянт на те, що з 20.03.2015р. розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Спірна сума коштів в розмірі 170000 грн. була зарахована на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», 20.03.2015 року, тобто після запровадження в ньому тимчасової адміністрації, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача №2620912353001. Тому, вважає апелянт, помилковим висновок суду першої інстанції про те, що згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 та платіжного доручення від 19.03.2015 року, перерахунок коштів ЛМКП «Львівтеплоенерго» в сумі 170000 грн. на рахунок ОСОБА_1 було здійснено до введення тимчасової адміністрації банку. Таким чином, на думку апелянта, відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 28.10.2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у позові повністю. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з`явились в засідання суду апеляційної інстанції, а також представника апелянта, який взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.03.2015 року між позивачем ОСОБА_1 (Позичальник) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Позикодавець) було укладено Договір позики б/н, відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язався надати Позичальнику позику в сумі 170000 грн., а Позичальник зобов`язувався погасити Позикодавцю таку ж суму грошей після закінчення терміну позики (а.с. 15). 19.03.2015 р. між позивачем ОСОБА_1 (Клієнт) та ПАТ «Банк «Київська Русь» (Банк) було укладено Договір банківського рахунку №9663-156 в національній валюті (відкриття рахунку фізичній особі-резиденту), відповідно до умов якого Банк в порядку, встановленому чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України, відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов`язаний оплатити послуги Банку, в розмірі встановленому тарифами на операції та послуги банку, що діють на дату надання послуг або проведення операцій (а.с. 12-14). Пунктом 9.6 Договору передбачено, що повернення коштів, розміщених на вкладних/поточних рахунках клієнта, в тому числі за вказаним Договором, гарантується фондом гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі, визначеному діючим законодавством України на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Відповідно до п.9.7 вказаного Договору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи проценти, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів, розміщених як за договором банківського вкладу, так і за договором банківського рахунку, оформлених на ім`я Клієнта в Банку. Згідно платіжного доручення №7 від 19.03.2015р. з поточного рахунку ЛМКП «Львівтеплоенерго» у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Київська Русь», банком перераховано грошові кошти у загальній сумі 170000 грн., призначення платежу: «надання позики на зворотній основі згідно договору №б/н від 17.03.2015р.» (а.с. 17). Також судом встановлено, що 19.03.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №190 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»» до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015р. №61 про запровадження з 20.03.2015 року тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Банк «Київська Русь» (а.с. 74). Відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» від 16.07.2015р. №460, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.07.2015р. №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» (а.с. 76). Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» опубліковано в газеті «Голос України» від 23.07.2015р. №131. Також встановлено, що 30.07.2015 року позивачем ОСОБА_1 подано до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», заяву про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, відповідь банку про визнання позивача кредитором та включення його до реєстру вимог кредиторів не надано. Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.12.2018р. №3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» та ПАТ «Банк «Київська Русь»», з 18.12.2018 року призначено уповноваженою особою Фонду, зокрема на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» - Стрюкову І.О. (а.с. 50). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на включення його до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду та наявності підстав для задоволення адміністративного позову, з врахуванням наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Колегія суддів зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, встановлено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Так, відповідно до ст.2 цього Закону (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник це фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Уповноважена особа Фонду працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п.17 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Відповідно до ч.1 ст.3, ч.1 ст.11 цього Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду. Виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (п.2, п.4 ч. 3 ст.12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Згідно п.1 ч.3 ст.16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду. Відповідно до ч.1 ст.26 цього Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Тобто, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок, відповідно до якого вкладнику відшкодовується гарантована сума коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру. Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Банк «Київська Русь» Договір банківського рахунку №9663-156 від 19.03.2015 року, та на відповідному рахунку позивача №2620912353001 розміщено грошові кошти. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо визнання нікчемним зазначеного Договору банківського вкладу №9663-156. Таким чином, позивач ОСОБА_1 є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Судом першої інстанції також вірно зазначено, що 19.03.2015р. згідно з платіжним дорученням №7 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 внесено кошти в сумі 170000 грн., тобто перерахунок коштів здійснений до введення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь». Відповідно до пункту 2.9 розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №174, банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ. Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт внесення коштів до банку відповідно до укладеного договору №9663-156 від 19.03.2015 року. Відносно доводів апелянта про те, що згідно Виписки по особовому рахунку позивача №2620912353001 документ (платіжне доручення №7) проведено 20.03.2015 р. о 05:37:45, тобто після запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.1068 ЦК України, банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст.1073 ЦК України). За договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч.1, ч.2 ст.1066 ЦК України). Крім цього, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п.8.1, п.8.3 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. За порушення строків, встановлених п. 8.1 та п. 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом. Колегія суддів звертає увагу на те, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, а наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п.1.21 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п.1.22 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Згідно ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. Як уже було зазначено вище та вірно враховано судом першої інстанції, відповідно до платіжного доручення №7 від 19.03.2015 р. та виписки по особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 за 19.03.2015 р., переказ коштів з рахунку ЛМКП «Львівтеплоенерго» на рахунок ОСОБА_1 відбувся саме 19.03.2015 р.. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кошти розміщено на рахунку позивача в ПАТ «Банк «Київська Русь» 19.03.2015р., тобто до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду. Аналогічна правова позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.10.2018 р. (справа № 802/351/16-а) та у постанові від 24.07.2019 року (справа №813/4247/15. Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, і тому апеляційні вимоги є безпідставними. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Стрюкової Ірини Олександрівни залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року в адміністративній справі №1.380.2019.002884 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 28.02.2020 року