Постанова 4876 № 908/952/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.02.2020 Справа № 908/952/18 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач), суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. секретар судового засідання Мацекос І.М. за участю представників: від позивача: Сідельнікова О.Л., ордер серії АР №1010839 від 18.02.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №002263 від 16.07.2019, адвокат від відповідача: Миргородський В.П., посвідчення №0636 від 19.09.2016, ордер серії ДП №2042/029 від 06.08.2019, адвокат розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 у справі №908/952/18 (суддя Зінченко Н.Г.; рішення ухвалене о 12:15 год. у місті Запоріжжя, повне рішення оформлено та підписано 07.09.2018) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт", м.Київ до фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича, м.Запоріжжя про стягнення 220000,00 грн. заборгованості за кредитом, 128363,39 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича про стягнення 220000,00 грн. заборгованості за кредитом, 128363,39 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за кредитним договором №10.01/3-КМК-12 від 06.07.2012. Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ті обставини, що 06.07.2012 між ПАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 27.09.2013 виступає Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та ФОП Дабрундашвілі Рамазом Тамазовичем укладеного кредитний договір №10.01/3-КМК-12. В порушення умов вказаного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим ПАТ "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ФОП Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 348363,39 грн., яка складається з суми заборгованості за простроченим кредитом - 220000,00 грн. та суми заборгованості по простроченим процентам - 128363,39 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на норми статей 193, 220, 224, 229, 230 Господарського кодексу України, статей 512-519, 526, 530, 536, 589, 610, 612, 629, 1046-1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 1-5, 12, 28, 42 Господарського процесуального кодексу України тощо. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 у справі №908/952/18 (суддя Зінченко Н.Г.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 220000 грн. 00 коп., заборгованість по простроченим процентам в розмірі 128363 грн. 39 коп., судовий збір в розмірі 5225 грн. 45 коп. Означене рішення вмотивовано обґрунтованістю позовних вимог, оскільки судом встановлено, що за кредитним договором перед позивачем у фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 220000,00 грн. та за простроченими відсотками за період нарахування з 27.09.2013 по 01.07.2015 у розмірі 128368,39 грн., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості, наданим позивачем, який перевірено судом та визнано таким, що відповідає умовам договору. При цьому суд відзначив, що позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог, а відповідач своїм правом подати докази та спростувати заявлені позовні вимоги не скористався. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ФОП Дабрундашвілі Р.Т.) подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 у справі №908/952/18 скасувати; застосувати позовну давність до позовних вимог; ухвалити нове рішення, за яким позовні вимоги залишити без задоволення. Також просить провести розподіл судових витрат. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Відповідач вважає, що означене рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним та необґрунтованим. На підтвердження таких доводів відповідач вказує, що позивач звернувся до суду із позовом після спливу позовної давності, але у зв`язку з тим, що відповідач не брав участі в судовому розгляді справи з вини суду, який не забезпечив належним чином його явку в судове засідання, відповідач був позбавлений заявити в суді до винесення ним рішення про застосування позовної давності. Відповідач вказує, що той факт, що відповідач, який не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалась ним у суді першої інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г. (доповідач), судді - Березкіна О.В., ДармінМ.О. відкрито апеляційне провадження у справі №908/952/18; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.10.2019 о 14:20 год. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 відкладено апеляційний розгляд справи на 20.11.2019 о 14:40 год.; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції з Голосіївським районним судом м. Києва. Судове засідання 20.11.2019 не відбулось, у зв`язку з хворобою головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач). Розпорядженням керівника апарату суду №2154/19 від 20.11.2019, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Антоніка С.Г., відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/952/18. Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №908/952/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Дармін М.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2019. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 у справі №908/952/18 до свого провадження; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16.12.2019 о 16:00 год. в режимі відеоконференції з Господарським судом міста Києва. За розпорядженнями керівника апарату суду від 11.12.2019, у зв`язку з відпусткою суддів Березкіної О.В. та Дарміна М.О. - членів колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/952/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Кощеєв І.М. прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 у справі №908/952/18 до свого провадження. У судовому засіданні 16.12.2019 оголошувалась перерва до 15.01.2020 о 11:30 год. 13.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" подано заяву про заміну учасника справи, в якому Товариство просить здійснити заміну учасника справи шляхом залучення до участі у справі №908/952/18 ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" (ідентифікаційний код 39013897, зареєстрована за адресою: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 44, офіс 104) замість первісного позивача ПАТ "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Коновальця (вул. Щорса), буд. 36-Б). За розпорядженнями керівника апарату суду від 15.01.2020, у зв`язку з відпусткою судді Кощеєва І.М. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/952/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2020 колегією суддів у зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 у справі №908/952/18 до свого провадження. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" про заміну учасника справи правонаступником задоволено. Замінено позивача Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м.Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 44, офіс 104, код ЄДРПОУ 39013897). Відкладено апеляційний розгляд справи на 19.02.2020 о 11:30 год. У судовому засіданні 19.02.2020 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник позивача заперечував на її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи та ухвалив правомірне рішення. За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 19.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини 06.07.2012 між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - Банк) та Фізичною особою-підприємцем Дабрундашвілі Рамазом Тамазовичем (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 10.01/3-КМК-12 (далі - Кредитний договір). Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк надає позичальнику кредит у розмірі 400000,00 гривень, кредитні зобов`язання Банку та зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, а також інші права та зобов`язання сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення Сторонами цього Договору. Процентна ставка за кредитом дорівнює 25 (двадцять п`ять) процентів річних (п. 1.3. кредитного договору). Сторонами було складено графік погашення кредиту (додаток №1 до Договору). Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору кредит надається на наступні цілі: придбання зернозбирального комбайну марки CLASS LEXION 480, 2001 року випуску. Пунктом 2.4. кредитного договору передбачено, що датою видачі кредиту вважається день зарахування грошових коштів на позичкові рахунки, відкриті Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, наданим згідно з цим Договором. Відповідно до п. 2.6.1. Кредитного договору розрахунок суми процентів за користування кредитом починається з дня виникнення дебетового залишку на позичковому рахунку, відкритому Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, наданим за цим Договором, та здійснюється від суми фактичної заборгованості за кредитом. Згідно п.п. 2.6.2, 2.6.3, 2.6.6. Кредитного договору Проценти за користування кредитом нараховуються в останній робочий день місяця та у день повного погашення заборгованості за кредитом, але не пізніше дати, вказаної в п. 4.3. цього Договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку, який відкрито Банком для обліку заборгованості Позичальника, та процентної ставки, що встановлена цим Договором. При розрахунку процентів враховується фактична кількість днів в розрахунковому періоді та році, якщо кредит наданий у національній валюті України, або фактична кількість днів в розрахунковому періоді та умовно 360 днів у році, якщо кредит наданий у доларах США або євро. При розрахунку процентів враховується перший день та не враховується останній день користування кредитом. За день, в який Позичальник проводить погашення заборгованості за кредитом, проценти на суму поверненого кредиту не нараховуються. Пунктом 2.6.4. Кредитного договору передбачено, що у разі неповернення Позичальником заборгованості за кредитом у термін, встановлений у п. 4.3., останнє нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступного робочого дня за днем, вказаним у п. 4.3., за цей день, в подальшому проценти за користування кредитом не нараховуються. Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується повністю погасити заборгованість за кредитом та процентами не пізніше 01 липня 2015 року (першого липня дві тисячі п`ятнадцятого року) шляхом внесення готівкою через касу Банку на поточний рахунок або безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на поточний рахунок, а у випадку застосування Банком права, передбаченого п. 5.5 даного Договору - в термін, зазначений у повідомленні - вимозі. Датою сплати процентів та повернення частини кредиту вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Банку, що вказані в пп. 1.2. та 1.4. цього Договору, а в разі прострочення сплати процентів та повернення кредиту - на рахунки Банку, що відкриті для обліку такої заборгованості. Позичальник зобов`язується сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитом, наданим згідно з цим Договором, на умовах, відповідно до Графіку, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у п. 4.3 цього Договору. 27.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. (далі - договір купівлі-продажу). Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу, продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Згідно п. 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги права вимоги переходять від продавця до покупця (далі - відступлення), та обов`язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги. Згідно з переліком замінених прав вимоги за кредитами ПАТ "Кредитпромбанк" передало ПАТ "Дельта Банк" право вимоги, зокрема, за кредитним договором №10.01/3-КМК-12 від 06.07.2012 (прострочена заборгованість за кредитом 220000 грн., а також нарахованих, але не сплачених процентів в розмірі 31473 грн.), про що свідчать матеріали справи. Повідомленням про відступлення від 20.10.2013 №10429/КРМ/10102013-161 ПАТ "Кредитпромбанк" (Первісний кредитор) та ПАТ "Дельта Банк" (Новий кредитор) повідомили Дабрундашвілі Рамаз Томазовича про здійснення Первісним кредитором на користь Нового кредитора відступленні своїх прав вимоги за кредитним договором №10.1/03-КМК-12 ДДІ від 06.07.2012, укладеного з Дабрундашвілі Рамаз Тамазовичем , а також пов`язаних з ним договором (ами) іпотеки, договором (ами) застави та/або договором (ами) поруки (а.с.93-95 т.1). Предметом розгляду у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 220000,00 грн. заборгованості за кредитом, 128363,39 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом за кредитним договором №10.01/3-КМК-12 від 06.07.2012. Спірні правовідносини виникли з приводу виконання кредитного договору. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків. Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Так, відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з частинами першою та третьою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України також встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 Господарського кодексу України). Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов кредитного договору відповідачем - фізичною особою-підприємцем Дабрундашвілі Рамазом Тамазовичем отримані кредитні кошти. Відповідно до умов кредитного договору надання кредиту здійснюється в розмірі 400000,00 гривень, процентна ставка за кредитом дорівнює 25 (двадцять п`ять) процентів річних з кінцевим терміном погашення не пізніше 01 липня 2015 року. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не подано суду документального підтвердження виконання ним зобов`язань у порядку і строки, обумовлені у кредитному договорі №10.01/3-КМК-12 від 06.07.2012. Судом встановлено, що за кредитним договором перед позивачем у Фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 220 000,00 грн. та за простроченими відсотками за період нарахування 27.09.2013 по 01.07.2015 у розмірі 128368,39 грн., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості, наданим позивачем, який перевірено судом та визнано таким, що відповідає умовам договору. Наведені вище обставини щодо виконання сторонами кредитного договору не заперечується відповідачем. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 Цивільного кодексу України). Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора у зазначеному зобов`язанні та відповідно набуло право вимоги за кредитним договором №10.01/3-КМК-12 від 06.07.2012. Під час перегляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.10.2019 між ПАТ "Дельта Банк" (продавець) та ТзОВ "Фінансова компанія Горизонт" (покупець) укладено договір №2067/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, але не обмежуються, зокрема, право вимоги до боржників, позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів (боржники), які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у Додатку №1, Додатку №2 до цього договору. Згідно з додатком №1 до договору №2067/К купівлі-продажу майнових прав від 28.10.2019 визначено реєстр договорів, права вимоги за якими продаються та боржників за такими договорами, відповідно до якого, зокрема, передано право вимоги до боржника (відповідача у цій справі) - фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича за кредитним договором №10.01/3-КМК-12 від 06.07.2012 (п.п. 539). За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність заміни сторони його правонаступником, а саме здійснити заміну первісного позивача ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія Горизонт", з приводу чого судом було винесено відповідну ухвалу. Задовольняючи повністю позовні вимоги позивача - АТ "Дельта Банк" суд першої інстанції виходив із того, що визнав позовні вимоги про стягнення 220000,00 грн. заборгованості за простроченим кредитом та 128363,39 грн. заборгованості з прострочених процентів законними та обґрунтованими. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Дослідивши доводи відповідача (апелянта) про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції встановила такі обставини. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 про відкриття провадження у цій справі та про призначення підготовчого засідання на 02.07.2018 о 10:00 год. була направлена відповідачу, але не була вручена по причині, як зазначило підприємство зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням, яке повернуто в матеріали справи (а.с.65-66 т.1). Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2018 було задоволено клопотання позивача про участь у засіданні 02.07.2018 по справі №908/952/18 в режимі відеоконференції. Така ухвала була надіслана на адресу сторін, проте відповідачем також отримана не була та повернута підприємством поштового зв`язку її відправнику (господарському суду) в матеріали справи по причині "за закінченням терміну зберігання", що також підтверджено відповідним рекомендованим повідомленням (а.с.66-67 т.1). Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2018 відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2018 о 11:30 хв. При цьому суд врахував, що у суду немає відомостей, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.05.2018 або про причини не отримання. 02.07.2018 на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області було розміщено до відома сторін повідомлення з означеною вище ухвалою про відкладення розгляду цієї справи в судовому засіданні на 30.07.2018 (а.с.71-76 т.1). Ухвала Господарського суду Запорізької області від 02.07.2018 була направлена на адресу відповідача, однак ним не була отримана відповідачем по причині "закінчення встановленого строку зберігання", що підтверджено відповідним рекомендованим повідомленням підприємства поштового зв`язку (а.с.79-81 т.1). Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2018 закрито підготовче провадження у цій справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2018 о 11:30. Докази про отримання цієї ухвали відповідачем в матеріалах справи відсутні, так як рекомендоване повідомлення в матеріали справи підприємством поштового зв`язку не повернуте. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2018 задоволено клопотання про проведення судового засідання 05.09.2018 в режимі відеоконференції, однак докази отримання відповідачем цієї ухвали матеріали справи також не містять. В судовому засіданні 05.09.2018 Господарським судом Запорізької області було завершено розгляд справи з проголошенням вступної та резолютивної частини судового рішення. В цьому судовому засіданні приймав участь представник позивача, а представник відповідача присутнім не був. Згідно відміток канцелярії суду повний текст рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 був направлений на адресу 2-х осіб. Разом із цим матеріали справи не містять доказів отримання цього рішення відповідачем (а.с.150-153 т.1). Натомість в матеріалах справи мається рекомендоване повідомлення від 07.09.2018 направлення копії цього рішення позивачу (а.с.154 т.1). Як убачається із заяви адвоката Миргородського В.П. від 08.08.2019 про ознайомлення з матеріалами справи, копію позовної заяви та копію оскаржуваного рішення, ним було отримано 14.08.2019 шляхом зняття фотокопій при ознайомленні з матеріалами справи, про що свідчить відповідний напис та підпис адвоката на вказаній заяві (а.с.156 т.1). Таким чином, матеріалами справи підтверджено доводи відповідача про те, що його представник не приймав участь під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, копію оспорюваного рішення безпосередньо після його прийняття також не отримав. Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до положень частин першої - четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі №906/142/18 висловила правову позицію, подібну правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду. За встановлених судом апеляційної інстанції обставин цієї справи та відповідно до зазначених положень процесуального законодавства, якими врегульовано порядок повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання чи вчинення судом процесуальної дії, колегія суддів приймає до уваги, що судом першої інстанції вживалися належні та достатні заходи для повідомлення відповідача в порядку, встановленому процесуальним законом про розгляд цієї справи судом у судових засіданнях, які призначались на 02.07.2018 та 30.07.2018. Разом із цим колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням строку зберігання" чи "за закінченням терміну зберігання", не можуть бути доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи, за відсутності у цій справі будь-яких інших доказів, які б беззаперечно засвідчили, що відповідач був обізнаний про розгляд судом цієї справи. До того ж, відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у цій справі, що призначалось на 05.09.2018, в якому й було прийнято оскаржуване судове рішення. Зазначене свідчить про порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін, визначених у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, а суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм процесуального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом з відсутності будь-якого учасника, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Отже, оскільки відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу посиланням на ту обставину, що його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду цієї справи, у зв`язку з чим він не міг заявити суду свої заперечення, зокрема подати заяву про застосування позовної давності, які знайшли своє підтвердження під час перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів визнає зазначену обставину як таку, що є підставою для повного скасування оскарженого у цій справі судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. При прийнятті нового рішення колегія суддів виходить з наступного. Щодо доводів відповідача про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності за заявою відповідача, яка подана суду апеляційної інстанції, то колегія суддів відхиляє їх з наступних підстав. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За приписами частини п`ятої статті 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно до Графіка до означеного Кредитного договору сторони досягли домовленості, що місячні платежі повинні бути внесені позичальником у такі строки та розмірах: - до 25.08.2012 рок у - 52103 грн. 83 коп.; до 25.09.2012 року - 52517 грн. 08 коп.; - до 25.10.2012 року - 51352 грн. 46 коп.; до 25.11.2012 року - 50611 грн. 34 коп.; - до 25.12.2012 року - 4508 грн. 20 коп.; до 25.01.2013 року - 4658 грн. 47 коп.; - до 25.02.2013 року - 4671 грн. 23 коп.; до 25.03.2013 рок у - 4219 грн. 18 коп.; - до 25.04.2013 року - 4671 грн. 23 коп.; до 25.05.2013 року - 4520 грн. 55 коп.; - до 25.06.2013 року - 4671 грн. 23 коп.; до 25.07.2013 року - 4520 грн. 55 коп.; - до 25.08.2013 року - 49671 грн. 23 коп.; до 25.09.2013 року - 48715 грн. 75 коп.; - до 25.10.2013 року - 47671 грн. 23 коп.; до 25.11.2013 року - 46804 грн. 79 коп.; - до 25.12.2013 року - 20410 грн. 96 коп.; до 25.01.2014 року - 5424 грн. 66 коп.; - до 25.02.2014 року - 5318 грн. 49 коп.; до 25.03.2014 року - 5191 грн. 78 коп.; - до 25.04.2014 року - 5106 грн. 16 коп. Стаття 251 Цивільного кодексу України визначає, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, право чином або рішенням суду. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. До господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення означеної заборгованості позивач звернувся 15.05.2018 (відправлена поштовим зв`язком). Отже, термін сплати по усіх означених платежах настав, а строк з моменту їх виконанні відповідно до вказаного Графіка до моменту подання позову до суду є більшим ніж три роки (від 1 року та 20 днів до 2 років 9 місяців після спливу трьох років. Разом із цим, як правильно встановлено судом першої інстанції, в пункті 4.3. Договору сторони обумовили, що Позичальник зобов`язується повністю погасити заборгованість за кредитом та процентами не пізніше 01 липня 2015 року, а у випадку застосування банком права, передбаченого п. 5.5 даного договору - в термін, зазначений в повідомленні - вимозі. Відповідно до пункту 5.5. Договору за наявності обставин, визначених в пункті 5.4. цього Договору, Банк рекомендованим листом надсилає на адресу Позичальника, зазначену в п. 9.2. цього Договору, письмове повідомлення - вимогу, де зазначає термін для дострокового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування ним. Судом апеляційної інстанції встановлено з наявних в матеріалах цієї справи пояснень сторін та письмових доказів, що позивач вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування ним відповідачеві у строк до 01.07.2015 не направляв. Таким чином, кінцевим терміном для повного погашення заборгованості по усіх зобов`язаннях, які визначені означеним графіком платежів, слід визнати саме 01.07.2015. Відтак позивач звернувся до господарського суду в межах трьох років від дати кінцевого терміну виконання відповідачем усіх своїх зобов`язань за вказаних Кредитним договором, тобто позовна давність для пред`явлення таких вимог не спливла. За встановленого вище, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що оскільки сторони досягли домовленості, що щомісячні платежі повинні бути внесені позичальником у певні строки та розмірах, а до суду з позовною заявою позивач звернувся 14.05.2018, тобто протягом від 1 року 1 місяця до 2 років 9 місяців після спливу позовної давності за кожним щомісячним платежем поза межами строку кредитування, то й відповідно щодо виконання усіх зобов`язань відповідача має місце сплив загальної позовної давності у три роки. Відповідно колегія суддів відхиляє аргументи відповідача про необхідність застосування правової позиції, зазначеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц, яка розглянула питання відступу від правових висновків, зазначених у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 6-25цс15, від 30 вересня 2015 року №6-780цс15 і від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17, оскільки у даному випадку судом апеляційної інстанції не встановлено факту спливу строку позовної давності для пред`явлення позивачем до відповідача вимог, які є предметом розгляду у цій справі. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду Відповідно до статті 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних права та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі чи присудження до виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 20 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Судом під час розгляду цієї справи встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем, який є правонаступником прав та обов`язків первісного Кредитора - Позикодавця за означеним кредитним договором, а саме з повернення Позикодавцю у визначених умовами Кредитного договору кредитних коштів та сплати обумовлених процентів, внаслідок чого порушено майнові права останнього. Отже, вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача в судовому порядку означеної заборгованості, яка складається з суми заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 220000,00 грн. та заборгованості по простроченим процентам за період нарахування з 27.09.2013 по 01.07.2015 в розмірі 128363,39 грн. - є обґрунтованими та правомірними, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі. Тому приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до положень частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст. 277 ч. 1 п. 4, ч. 2 та ч. 3 п.3, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича - задовольнити частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 у справі №908/952/18 - скасувати повністю та ухвалити нове рішення: "Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" до фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича задовольнити повністю. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 44, офіс 104, код ЄДРПОУ 39013897) заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 220000,00 грн., заборгованість по простроченим процентам в розмірі 128363,39 грн. та судовий збір в розмірі 5225,45 грн., про що видати наказ". Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на фізичну особу-підприємця Дабрундашвілі Рамаза Тамазовича. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена 28.02.2020. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя Л.П. Широбокова