Постанова 4804 № 227/5062/19

Єдиний унікальний номер 227/5062/19 Номер провадження 33/804/83/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2020 року місто Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2020 року, щодо ОСОБА_1 , який займає посаду голови Новодонецької селищної ради Донецької області, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 01 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Новодонецької селищної ради Донецької області із запитом на публічну інформацію та просив надати документи, а саме: завірений належним чином документ, який підтверджує факт оформленої відпустки селищного голови Бражнікова Д.О. у липні 2019 року; завірений належним чином документ (наказ, розпорядження) щодо вибуття селищного голови Бражнікова Д.О. у відпустку у липні 2019 року; чи був селищний голова на робочому місці 31 липня 2019 року з 08:00 до 17:00 години. На запит від 01 серпня 2019 року, головою селищної ради було надано відповідь, лист від 09.08.2019 року №02-27/802, у якому зазначено, що запитувана інформація не поширюється на ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та запитувану інформацію заявнику не надано. Лише на виконання вимог Відділу регіонального представника в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, головою селищної ради листом 17 жовтня 2019 року №02-27/1114 було надано відповідь від 01 серпня 2019 року. У зв`язку з чим, відповідь на інформаційний запит ОСОБА_2 було надано з порушенням ч.1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме терміну розгляду зазначеного інформаційного запиту, на підставі чого, відносно голови Новодонецької селищної ради Донецької області ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212-3 КУпАП. Постановою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень, стягнуто судові витрати. З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку. В заяві про поновлення строку просить, поновити строк на апеляційне оскарження постанови Добропільського міськрайонного суду, у зв`язку із тим, що строк на оскарження пропущений з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову отримано лише 21 січня 2020 року, що підтверджується реєстрацією в журналі вхідних документів Новодонецької селищної ради та звертає увагу, що не був присутній в судовому засіданні. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду. Враховуючи доводи апелянта, про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Краматорського міського суду Донецької області від 04 червня 2019 року підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП складений за його відсутності. Зазначає, що був позбавлений прав передбачених ст. 268 КУпАП, щодо ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, подання доказів, надання клопотань користування юридичною допомогою адвоката, оскарження постанови по справі. Крім того правопорушення вчинене 17.10.2019 року, а протокол про адміністративне правопорушення складений лише 25.11.2019 року, що не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП. Судом першої інстанції не враховано, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній жодний підпис ОСОБА_1 або запису про відмову ставити підпис, також відсутні дані, які підтверджують особу останнього та його місце проживання. Звертає увагу, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 277-2 КУпАП, та не вручено повістку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, за три доби до дня розгляду справи в суді, чим порушено право участі особи у судовому засіданні. Зазначає, що твердження про ненадання відповіді на запит ОСОБА_2 від 01.08.2019 року є безпідставним, оскільки відповідь була надана 09.08.2019 року, та зазначено, що запиту вальна інформація не поширюється на ЗУ «Про доступ до публічної інформації». До судового засідання не з`явився ОСОБА_1 , причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про щодо свідчить поштове повідомлення (а.с 70). Вивчивши матеріали справи перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд, дійшов наступного висновку. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 278 КУпАП, суд першої інстанції, здійснюючи судовий розгляд справи повинен був перевірити, чи відповідає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, складений стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст. 256 КУпАП. Відповідно до вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Місцевий суд при розгляді справи дотримався зазначених вимог закону, дослідив наявні докази та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні. Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2019 року. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються інформаційним запитом ОСОБА_2 до Новодонецької селищної ради від 01.08.2019 року; листом Новодонецького селищного голови Бражніковим Д.О. від 09.08.2019 року, яким відмовлено в наданні запитуваної інформації, оскільки така не є публічною; скаргою ОСОБА_2 до Уповноваженого ВР з прав людини на вищенаведену відповідь Новодонецького селищного голови Бражнікова Д.О.; вимогою уповноваженого ВРУ з прав людини від 08.10.2019 року щодо відновлення порушеного права заявника та надання відповіді на інформаційний запит у повному обсязі та проінформовано про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення; відповіддю Новодонецької селищної ради від 17.10.2019 року на запит ОСОБА_2 від 01.08.2019 року. Доводи ОСОБА_1 про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки складений за його відсутністю, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді. Як вбачається за матеріалів справи, про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , його було повідомлено у листі Уповноваженого ВРУ з прав людини від 08.10.2019 року та поміж інших, заявлено вимогу щодо надання персональних даних. Зазначений лист ОСОБА_1 було отримано та виконано в частині надання запитуваної інформації ОСОБА_2 , проте вимогу щодо надання персональних даних ОСОБА_1 проігнорував. 18 листопада 2019 року на електрону адресу ОСОБА_1 надіслано лист виклик, в якому зазначалась необхідність з`явитись до Громадської приймальні Уповноваженого ВРУ з прав людини для надання обґрунтованих пояснень, складання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення. За вказаним викликом ОСОБА_1 не з`явився. Листом від 25.11.20196 року Уповноваженим ВРУ з прав людини роз`яснено ОСОБА_1 процесуальні права та направлено примірник протоколу. Відповідно до п. 2.13 Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженого наказом Уповноваженого ВРУ з прав людини від 16.02.2015 року № 3/02-15, другий примірник складеного протоколу та копії інших матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення та з описом вкладення протягом 10 календарних днів разом iз супровідним листом в конверті з позначкою "особисто" направляються особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, у разі якщо вказана особа не з`являється для ознайомлення з протоколом. Отже головним спеціалістом Відділу регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини ОСОБА_3 протокол складено відповідно до діючого законодавства України, порушень вимог закону в її діях, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не вбачає. Дії ОСОБА_1 щодо ненадання персональних даних за першою вимогою та неприйняття особистої участі при складані протоколу, про що він був повідомлений належним чином, свідчать про спробу уникнути від адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Однак, для забезпечення складання протоколу відповідно до норм КУпАП та Порядку здійснення провадження Уповноваженого з прав людини у справах про порушення прав i свобод людини, Головний спеціаліст була вимушена здійснювати дії для встановлення особи та його виклику для участі при складанні протоколу, які ОСОБА_1 умисно не виконував. Зазначене не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає вимогам КУпАП, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Твердження ОСОБА_1 , що він надав відповідь на інформаційний запит у передбачений строк не є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 надіслано листа від 09.08.2019 року, проте відмовлено в надані інформації, яка повинна була бути надана відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Зазначена інформація надана лише після втручання секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, 17.10.2019 року, тобто запитувана інформація за інформаційним запитом від 01.08.2019 року надана лише 17.10.2019 року, що є явним порушенням строку надання публічної інформації. Щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час слухання справи, у зв`язку із чим він був позбавлений можливості скористатись своїми правами передбаченими КУпАП, апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції на офіційну адресу місця роботи ОСОБА_1 двічі направлялись судові повістки. Однак, Новодонецькою селищною радою, зокрема ОСОБА_1 не отримані поштові конверти, у наслідок чого повернуті до суду першої інстанції, із позначкою «невручення з інших підстав». Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляд справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З врахуванням того, що ОСОБА_1 повідомлявся Головним спеціалістом секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, тому достовірно був обізнаний про наявність такого протоколу, проте умисно не отримував поштову кореспонденцію, яка надходила із суду, що є суттєвими обставинами. Зазначене свідчить про зловживання ОСОБА_1 своїм правом, при цьому останній не скористався можливістю та не надав жодних пояснень, заперечень чи будь-яких доказів, які б спростовували докази його винуватості, також не скористався своїм правом на правову допомогу. Така поведінка ОСОБА_1 направлена на затягування судового розгляду та як наслідок уникнення від адміністративної відповідальності. Доводи викладені в апеляційній скарзі не вказують на порушення суддею при розгляді справи вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови. Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, відповідно до санкції ч.2 ст.212-3 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для її скасування та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.212-3 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування постанови судді, не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк на апеляційне постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2020 року, стосовно ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя