Постанова 4814 № 541/1863/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/1863/19 Номер провадження 22-ц/814/629/20Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог 16 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Даний позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі з 2014 року по 2016 рік та мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Відповідач є працездатним та працює коком на морських суднах. Отримує гарну заробітну плату, проте матеріальну допомогу дочці не надає. Просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково. Вирішено стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2019 року і до повноліття дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням суду його оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції змінити зменшивши розмір аліментів з 5000 грн. до 2218 грн. щомісячно. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не надано належної оцінки доказам. Так, позивачка плуталася у визначенні суми аліментів яку просить стягнути, нею не надано жодних доказів на підтвердження рівня доходу відповідача його спроможності сплачувати аліменти у розмірі 5000 грн. щомісячно. Також зазначає, що дане рішення негативно вплине на матеріальну підтримку його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Узагальнені доводи відповідача У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Вважає, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Щодо розгляду справи без виклику сторін Враховуючи ціну позову та беручи до уваги положення ч. 13 ст. 7, ст. 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Встановлені обставини справи Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.9). Малолітня дочка ОСОБА_5 проживає разом з позивачкою ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні відповідно до акту центу соціальних служб для дітей та молоді Миргородської міської ради (а.с.10). Відповідач має свідоцтво фахівця кухара суднового та свідоцтво фахівця з початкової підготовки для здійснення вантажних операцій на танкерах. Дані свідоцтва дійсні. Згідно інформації отриманої з Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_1 постійно перетинає державний кордон України та тривалий час перебуває за кордоном. 05 серпня 2019 року перетнув державний кордон України та даних про його в`їзд в державу немає (а.с.55-68). Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини Як передбачено ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1). За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3). Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. За приписами ч. 2 цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Позиція суду апеляційної інстанції щодо висновків суду першої інстанції Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок утримувати неповнолітню дитину покладається на обох батьків та є безумовним. Зважаючи на наведена, аналізуючи матеріали справи та оцінюючи докази в їх сукупності, а також те, що відповідач, часто виїздить за кордон на тривалий термін, є працездатним проте матеріальну допомогу на утримання дочки не надає, враховуючи забезпечення реалізації гідного рівня життя та розвитку дитини суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі Необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 стосовно того, що позивачка у мотивувальній та прохальній частині позовної заяви вказує різний розмір аліментів, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 заявляла вимоги щодо сплати аліментів саме в розмірі 8000 грн. щомісячно. Не є підставою для скасування рішення суду доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження майнового стану відповідача та його можливості сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі зважаючи на наступне. Як вже зазначалося на батьків покладається обов`язок утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення повноліття. При цьому, при визначенні розміру аліментів у першу чергу слід акцентувати увагу на захисті прав дитини, забезпеченні належних умов проживання та її гармонійному розвитку. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, надавши відзив на позовну заяву та докази, які вважав необхідними, не зазначив розміру свого доходу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що він не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 5000 грн. щомісячно. Крім того, ОСОБА_1 жодним чином не пояснив з якою метою виїздив за кордон та не надав доказів, що дані подорожі здійснювалися не з ціллю заробітку. Безпідставними є посилання ОСОБА_1 на те, що він не має змоги сплачувати аліменти у встановлено судом розмірі оскільки має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , так як сам фак наявності малолітньої дитини ніяким чином не свідчить про майновий стан відповідача та не доводить його неможливість сплачувати аліменти в розмірі 5000 грн. щомісячно. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалив рішення, яке відповідає закону, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Щодо судових витрат За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текс постанови виготовлено 20 лютого 2020 року Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко