LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд826/6229/18

від 26.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6229/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., при секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, - ВСТАНОВИЛА: У квітні 2018 року позивач - Підприємство з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2017 року № 0024874207 в частині суми 92 144,09 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що при відправці податкових накладних на реєстрацію позивач не отримував жодної відповіді щодо зміни статусу податкових накладних, а податкові накладні перебували у статусі "Відправлено в ДФС". Наголосив, що наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що на виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України контролюючим органом направлено позивачу квитанції про неприйняття, або зупинення реєстрації спірних податкових накладних, внаслідок чого, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що під час проведеної камеральної перевірки встановлено, що податкові накладні, виписані позивачем за перевіряємий період, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів. Зауважує, що чинне законодавство не містить норми про звільнення платника податків від відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у зв`язку з наявністю збою у роботі програмного забезпечення платників податків. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що відповідачем не заперечуються обставини, за яких порушення підприємством термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не залежало від його волі і відбулось не з його вини, з огляду на те, що 26 квітня 2017 року під час оновлення програмного забезпечення "M. E. DOC" відбувся збій у роботі програми, як наслідок, з 27 квітня 2017 року при відправці податкових накладних на реєстрацію позивач не отримував жодної відповіді щодо зміни статусу податкових накладних, а податкові накладні перебували у статусі "Відправлено в ДФС". Зазначає, що посилання контролюючого органу на постанову Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 823/1086/16 є помилковим, оскільки у даній справі квитанцій 1 з інформацією про відхилення документів сервером ДФС не надсилались. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями "ВІП-Рент" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 квітня 2017 року по 13 жовтня 2017 року, за результатами чого складено акт від 30 листопада 2017 року № 4593/28-10-42-07/25264533. У вказаному акті перевіряючими зроблено висновок про порушення вказаним підприємством п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених у таблиці 1 акту, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. Так, у таблиці 1 акту зазначено 127 податкових накладних, щодо яких Підприємством з іноземними інвестиціями "ВІП-Рент" пропущено порушення граничних строків реєстрації, з яких 126 податкових накладних датовано 06 квітня 2017 року та 07 квітня 2017 року на загальну суму ПДВ 921 440,22 грн. (сума штрафної санкції - 92 144,09 грн.), а зареєстровано 10 травня 2017 року, та 1 податкова накладна, яка датована 13 жовтня 2017 року №3485 на суму ПДВ 3 894,63 грн. (сума штрафної санкції - 778,93 грн.), а зареєстрована 16 листопада 2017 року. На підставі викладеного, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2017 року № 0024874207, яким Підприємство з іноземними інвестиціями "ВІП-Рент" повідомлено про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 921 440,22 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 92 144,09 грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 3 894,00 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 778,93 грн., загальна сума штрафу становить 92 923,02 грн. Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, Підприємством з іноземними інвестиціями "ВІП-Рент" подано відповідну скаргу до Державної фіскальної служби України, рішенням якої про результати розгляду скарги від 15 березня 2018 року № 8908/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. На підставі встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, датованих 06 квітня 2017 року та 07 квітня 2017 року на загальну суму ПДВ 921 440,22 грн., а зареєстрованих 10 травня 2017 року, з огляду на фактичне надіслання останніх для реєстрації у встановлений чинним законодавством строк. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань. За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Відповідно до п. 42 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1.1 статті 120.1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року року по 30 червня 2017 року року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року року. Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року року по 30 червня 2017 року року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року року, вважаються своєчасно зареєстрованими. Зі змісту зазначених правових приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що на платників ПДВ- продавців товару, при здійсненні господарської операції, покладається обовязок по складенню податкової накладної та її реєстрації в строки, визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Недотримання строків реєстрації податкової накладної має наслідком порушення платником податків податкової дисципліни та притягнення його до фінансової відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого визначається в залежності від кількості днів затримки такої реєстрації. Як було зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних не залежало від волі позивача та не з його вини, з огляду на те, що 26 квітня 2017 року під час оновлення програмного забезпечення "M. E. DOC" відбувся збій у роботі програми, як наслідок, з 27 квітня 2017 року при відправці податкових накладних на реєстрацію позивач не отримував жодної відповіді щодо зміни статусу податкових накладних, а податкові накладні перебували у статусі "Відправлено в ДФС". При цьому, у матеріалах справи міститься копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена бухгалтерія" від 23 червня 2017 року за вих. №2306/1, адресований позивачу, у якому зазначено, що дублювання однакових імен файлів прийомному шлюзі ДФС, виникла внаслідок відновлення даних з більш ранньої резервної копії бази, у результаті чого було виконано зміну налаштувань лічильників документів до стану версії на момент створення резервної копії. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що на виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України контролюючим органом направлено позивачу квитанції про неприйняття, або зупинення реєстрації спірних податкових накладних, внаслідок чого, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 823/1086/16, оскільки вказані в останній правові висновки викладені під час оцінки обставин, за яких подані позивачем електронним засобом зв`язку податкові накладні не були прийняті податковим органом, про що свідчать додані до матеріалів судової справи квитанції №1 щодо неприйняття звітів. За приписами абз. 13 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, колегія суддів наголошує, що штраф, передбачений п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та може бути застосований за умови наявності його вини. В даному випадку, відповідачем вчинялись дії по проведенню реєстрації вказаної податкової накладної, що свідчить про відсутність правових підстав для притягнення його до фінансової відповідальності на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2017 року № 0024874207 в частині суми 92 144,09 грн. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко І.В. Федотов Повний текст постанови складено "27" лютого 2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»