Ухвала КЦС ВС № 641/4844/18

Ухвала 25 лютого 2020 року м. Київ справа № 641/4844/18 провадження № 61-1534ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: 16 січня 2020 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року наведені представником АТ «Альфа-Банк» підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишено без руху для наведення інших підстав для поновлення строку з наданням відповідних доказів на їх підтвердження, а також для надання документу на підтвердження сплати судового збору. Даною ухвалою визначено строк її виконання та роз`яснено заявнику наслідки невиконання її вимог. У лютому 2020 року, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 січня 2020 року, від представника АТ «Альфа-Банк» надійшла касаційна скарга, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що у вересні 2019 року було розпочато процедуру реорганізації ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», яка була завершена 03 грудня 2019 року. У зв`язку із цим усі довіреності представників ПАТ «Укрсоцбанк» було відізвано. Заявник зазначає, що з вересня до початку грудня 2019 року жоден із представників АТ «Альфа-Банк» не міг підписувати процесуальні документи. Керівник АТ «Укрсоцбанк» був звільнений, а керівник АТ «Альфа-Банк» міг підписувати документи лише після 04 грудня 2019 року. Крім цього, новий представник був прийнятий на роботу в АТ «Альфа-Банк» 13 грудня 2019 року, повноваження на представництво інтересів банку якому були надані довіреністю від 16 грудня 2019 року. Розглядаючи заявлене клопотання, Верховний Суд виходить з наступного. Згідно з вимогами частини третьої статті 58 ЦПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Отже, процесуальна дія щодо оскарження судових рішень вчиняється саме юридичною особою, а відсутність представників юридичної особи не є перешкодою для звернення до суду із касаційною скаргою, оскільки законом передбачена можливість юридичної особи брати участь у справі шляхом самопредставництва. З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 03 грудня 2019 року проведено запис про державну реєстрацію припинення АТ «Укрсоцбанк», а юридичною особою-правонаступником зареєстровано АТ «Альфа-Банк» Відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Таким чином, починаючи з 03 грудня 2019 року АТ «Альфа-Банк», який став правонаступником АТ «Укрсоцбанк», мав можливість подати касаційну скаргу, однак, знаючи про можливість пропуску строку на касаційне оскарження, не вчинив жодних дій щодо невідкладного оскарження судових рішень в касаційному порядку, а скористався своїм процесуальним правом лише 16 січня 2020 року. Будь-яких посилань на наявність причин, які перешкоджали заявнику подати касаційну скаргу у період з 03 грудня 2019 року по 16 січня 2020 року,у касаційній скарзі не наведено. За таких обставин, наведені представником заявника причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом із тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року. Оскільки ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року вказані заявником підстави були визнані неповажними, а нові підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є недостатніми для поновлення строку на касаційне оскарження, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Керуючись пунктом 4 частиною другою статті 394 ЦПК України УХВАЛИВ : Визнати наведені представником Акціонерного товариства «Альфа-Банк» у клопотанні від 24 лютого 2020 року підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко