Постанова Київський апеляційний суд № 760/14496/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/14496/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/4030/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року м. Київ колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого Болотова Є.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г., при секретарі Маштаковій Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року, ухваленого під головуванням судді Козленко Г.О.,- встановила: У серпні 2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не виконуються умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку з відповідачів в солідарному порядку. Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором від 15 листопада 2007 року № 399-051/07Р в розмірі 28 800,45 доларів США. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат у справі. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилено, заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року залишено без змін. Постановою Верховного суду від 11 грудня 2019 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. У судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялись належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Задовольняючи частково позов банку, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі взяті на себе кредитні зобов`язання не виконали, відтак заборгованість має бути стягнута в судовому порядку солідарно. При цьому, враховуючи, що розмір пені за прострочення повернення кредиту значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції зменшив розмірі пені з 12 925,47 доларів США до 10 287,63 доларів США. Проте погодитись з такими висновками суду не можна. З матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 2007 року між АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 399-051/07Р. Сума кредиту: 17 286 доларів США. Цільове призначення: з метою своєчасної оплати позичальником вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу автомобіля № 612 від 10 листопада 2007 року, а також з метою оплати страхових платежів. Строк користування кредиту: до 15 листопада 2012 року. Відсоткова ставка: 11,99 % річних. Відповідно до п. 4.4 договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 289 дол. США до 10 числа наступного місяця. Згідно п. 4.5. договору, відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору, вказаного у п. 1.2. даного договору. За порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в пункті 1.2 цього Договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення (п. 10.1 договору). Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надав позичальнику кредитні кошти в розмірі та на умовах, передбачених договором, що підтверджується заявою на видачу готівки № 2 від 15 листопада 2007 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 15 листопада 2007 року № 399-051/07Р, між Банком та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу № 399-051/07Р, згідно якого заставодавцем було передано заставодержателю в заставу транспортний засіб, а саме: автомобіль марки «CHERY», модель А21 ELARA, 2007 року випуску, колір чорний, тип легковий седан, реєстраційний номер № НОМЕР_1 . 15 листопада 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 15 листопада 2007 року № 399-051/07Р, між АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк») та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 399-051/07Р, згідно якого поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом. Відповідно до п. 4.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 15 листопада 2015 року. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань, станом на 03 червня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 31 438,29 дол. США, яка складається із: - 10 287,63 дол. США- кредит, в тому числі прострочений; - 12 925,47 дол. США. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; - 3 764,36 дол. США - відсотки за користування кредитом, в тому числі прострочені; - 4 460,83 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Відповідоно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Враховуючи, що відповідач не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, судом ухвалено заочне рішення, відтак відповідач вправі заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Матеріали справи містять заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» (а.с. 131). Вбачається, що термін повернення кредиту - до 15 листопада 2012 року. З даним позовом банкзвернувся 05 серпня 2015 року. У пред`явленому позові банк визначив кредитну заборгованість станом на 03 червня 2015 року. Таким чином, з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитом і відсотками в межах трирічного строку позовної давності, а заборгованість по сплаті пені - в межах річного строку позовної давності. Пунктом 4.4. кредитного договору встановлено зобов`язання позичальника погашати заборгованість шляхом внесення коштів в сумі 289 доларів США щомісяця у термін до 10 числа наступного місяця. Враховуючи строк позовної давності, з боржника підлягає стягненню сума заборгованості за період з серпня 2012 року по жовтень 2012 року у розмірі 867 дол. США (289 дол. США х 3 місяці), та відсотки в розмірі 420,39 дол. США. Позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки банком пропущено строк позовної давності. Вимоги банку в частині стягнення заборгованості з поручителя задоволенню не підлягають з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України). Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Договором поруки від 15 листопада 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк»), не встановлено строку припинення поруки. Строк виконання зобов`язання щодо повернення кредитних коштів настав 15 листопада 2012 року, таким чином у банку виникло право пред`явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов`язання боржника, починаючи з 15 листопада 2012 року і протягом наступних шести місяців. Утім, банк звернувся до суду у серпні 2015 року, тобто з пропуском зазначеного в частині четвертій статті 559 ЦК України шестимісячного строку. Таким чином порука за кредитними зобов`язаннями припинена. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував вищенаведеного, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріальногоправа. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 14 грудня 2015 року постановлено з неповним з`ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк». В порядку розподілу судових витрат, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви, пропорційно розміру задоволених вимог, у розмірі 1 827 грн 00 коп. З ПАТ КБ «Правекс-Банк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 009 грн 70 коп. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,- постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 399-051/07Р від 15 листопада 2007 року у розмірі 1 287,39 доларів США. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» судовий збір у розмірі 1 827 грн 00 коп. Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 009 грн 70 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2020 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: О.Ф. Лапчевська С.Г. Музичко