Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/1910/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/401/20 Справа № 200/1910/19 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Черкас Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі, третя особа ОСОБА_2 про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок спричинення дорожньо-транспортної пригоди,- В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом АТ ДТЕК Дніпровські електромережі, третя особа ОСОБА_2 про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок спричинення дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10 жовтня 2018 року приблизно о 09 год. 05 хв. на вул. Запорізьке шосе в м. Дніпро, з вини водія ОСОБА_2 , який керував вантажним автомобілем «ЗІЛ» д/н НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП), в результаті якої пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль ХОНДА, державний номер НОМЕР_2 . На день скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із АТ ДТЕК Дніпровські електромережі, цивільно-правова відповідальність яких була застрахована у ПрАТ СК Провідна. На виконання умов договору страхування від 20 вересня 2008 року (поліс № АК/8485402), страховою компанією йому було сплачено 100 000 грн. Вартість відновлювального ремонту його автомобіля склала 267391,69 гривень, що підтверджується Актом виконаних робіт СТО ФОП « ОСОБА_3 » № 1 від 24 січня 2019 року, видатковою накладною ФОП « ОСОБА_4 № 1 від 16.01.2019 року, та квитанціями ФОП « ОСОБА_4 від 16, 21 та 24 січня 2019 року. Позивач зазначає, що має право на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, яка є різницею між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в розмірі 239 861 грн. та страховим відшкодуванням у сумі 100 000 грн. З наведених підстав, посилаючись на положення ст. ст. 22, 1194, 1172 ЦК України, ОСОБА_1 просив стягнути з АТ ДТЕК Дніпровські електромережі матеріальну шкоду у розмірі 139861 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 2100 грн. та витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Сягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 139861 грн. Стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 1398,61 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи - 2100 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. З таким рішенням не погодився відповідач АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) За змістом ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2018 року приблизно о 09 год. 05 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗІЛ» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпро на перехресті із вул. Високовольтною при розвороті ліворуч, не надав переваги у русі автомобілю ХОНДА, держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, внаслідок чого скоїв зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. (а.с.6). Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Власником автомобіля ХОНДА, держ. номер НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 01 липня 2004 року (а.с.6). Вантажний автомобіль «ЗІЛ» д/н НОМЕР_1 є службовим та значиться на балансі ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго, з якими ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах, працюючи на посаді водія автотранспортних засобів, що підтверджується наказом (розпорядженням) відповідача № 1968-к від 19 жовтня 201 року про прийняття на роботу (а.с. 26, 143). На день скоєння ДТП цивільно-правова віповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», що підтверджується полісом № АК/8485402 від 20 вересня 2018 року, строк дії якого з 21 вересня 2018 року по 20 квітня 2019 року включно. Розмір страхового відшкодування за спричинену шкоду майну складав 100 000 грн., без франшизи (а.с.26). Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №0411/18/18 від 07 листопада 2018 року, проведеного судовим експертом Дроздовим Ю.В., на замовлення позивача ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ХОНДА, державний номер НОМЕР_2 , становить 267 391,69 гривень. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин складає 113488 грн. 32 коп. (100521 грн. 25 коп. без НДС) (а.с.13-18). На виконання умов договору страхування від 20 вересня 2018 року, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» 08 січня 2019 року було виплачено позивачу ОСОБА_5 страхове відшкодування у сумі 100 000 грн., яке переведено на рахунок ФОП ОСОБА_6 (а.с. 9 зворот) Згідно Акту виконаних робіт, складеного СТО ФОП «Чигрин Н. Д ОСОБА_7 » № 1 від 24 січня 2019 року, станцією технічного обслуговування виконані ремонтні роботи на суму 100 000 грн. (а.с. 8 зворот). Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається вартість відновлювальних робіт становить 139 861 грн. (а.с.9). В апеляційному суді на розгляд ставилося питання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, однак від учасників справи відповідних клопотань не надходило. Таким чином, враховуючи, що страховою компанією ПрАТ «СК «Провідна» на рахунок СТО ФОП « ОСОБА_3 » було виплачене страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн. (максимальний ліміт відповідальності страховика за полісом № АК/8485402), суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з АТ ДТЕК Дніпровські електромережі, як із особи, з якою ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах, на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 139 861 грн., яка є різницею між фактичною вартістю відновлювальних робіт та страховим відшкодуванням. Зазначений висновок відповідає обставинам справи, узгоджується із нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що предметом спору у даній справи є не стягнення вартості відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля, а відшкодування матеріальної шкоди, а тому суд першої інстанції безпідставно виходив із суми 239 861 грн. при визначенні розміру шкоди, однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем надано суду докази на підтвердження сприичнея йому матеріальної шкоди в результаті ДТП, яка є різницею між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в розмірі 239 861 грн. та виплаченим страховим відшкодуванням у сумі 100 000 грн. Пунктом 14 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Правова позиція, щодо відшкодування відповідальною за збиток особою різниці між страховим відшкодуванням (яке розраховується виходячи із вартості відновлювальних робіт з урахуванням зносу) та фактичною вартістю ремонтних робіт (без урахування зносу) підтверджується судовою практикою Верховного Суду у подібних справах, що викладені у постанові від 22 квітня 2019 року по справі № 761/14285/16-ц та у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 641/8540/15-ц. Враховуючи зазначені норми закону, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача. Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди є необгрунтавними, із клопотанням про призначення у справі судової автотварознавчої експретизи відповідач до суду не звертався. Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення норм права, переоцінки висновків рішення суду та незгоди з рішенням суду. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді