Постанова Донецький апеляційний суд № 243/7357/19

Єдиний унікальний номер 243/7357/19 Номер провадження 22-ц/804/881/20 Єдиний унікальний номер 243/1957/19 Номер провадження 22-ц/804/881/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року Донецький апеляційний суд у складі: судді-доповідача Халаджи О. В. суддів: Азевича В.Б., Кішкіної І.В., секретар Кіпрік Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та розподіл майна (суддя Мінаєв І.М.), В С Т А Н О В И В: 09 липня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та розподіл майна. Просив суд визнати спільно нажатим під час шлюбу ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 майном автомобіль Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Розділити спільно нажите майно визнавши за ОСОБА_2 право власності на ? частку автомобіля Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та розподіл майна задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість частки автомобіля Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у сумі 129 837 гривень 50 копійок. В задоволенні позовних вимог про визнання автомобіля спільною сумісною власністю та його поділ - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму понесених витрат по сплаті судового збору 2603 грн. 92 коп. Із вказаним рішенням не погодилась ОСОБА_1 , та подала апеляційну скаргу, вважає рішення необґрунтованим в частині розрахунку суми, яку вона має сплатити. Суд першої інстанції невірно дослідив та надав оцінку наданим доказам щодо суми витраченою відповідачем ОСОБА_1 на покупку запчастин та ремонт двигуна. В обґрунтування доводі скарги зазначає, що ремонт двигуна спірного автомобіля нею проводився за власний рахунок 2019 року, що підтверджується довідкою від 14.01.2020 року ( вих. №14/01), наданою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 . Видатна накладна датована 23.10.2019 року часом коли відповідач її отримала для підтвердження витрат на автомобіль. Також наголошує на тому, що сума вартості автомобіля 260 392 грн. була визнана спільними заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ця вартість відповідає висновку експерта дослідження №200/19 від 30.10.2019 року складеного експертом ОСОБА_4 . У зв`язку з тим що дослідження проводилось після покупки запчастин та ремонту двигуна автомобіля, висновок експерта був наданий до суду, та був дійсним на час ухвалення судом рішення, тому вважає, що суд повинен був при розрахунку суми, яку відповідач повинна сплатити позивачу врахувати і суми коштів, які ОСОБА_1 витратила на покупку запчастин та ремонт. ОСОБА_5 просила рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості частки автомобіля змінити, врахувавши кошти, які витрачені на придбання запчастин та ремонт двигуна автомобіля. Від ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не надходив. Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, просила оскаржуване рішення змінити. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 , оскаржує рішення суду лише в частині стягнутої з неї суми. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 02 вересня 2005 року зареєстрували шлюб, про що виконавчим комітетом Зугреської міської ради м.Харцизька Донецької області складено відповідний актовий запис № 112, після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище " ОСОБА_1 " (а.с.19). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 07 серпня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на автомобіль, автомобіль Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.20-21). Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.09.2018 р., яке набрало законної сили 25.10.2018 р., шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.17-18). Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 096-19 від 09.07.2019 р., ринкова вартість автомобіля марки автомобіль Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки складає 278700 грн. 00 коп. (а.с.22-24). Згідно з актом № 670315 від 14.10.2018 р. автомобіль Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , укомплектований автомобільним газобалонним обладнанням. Переобладнаний транспортний засіб відповідає вимогам ДСТУ та Правил дорожнього руху, та вимогам безпеки дорожнього руху, що підтверджується актом технічної експертизи № 670315 від 14.10.2018 р. (а.с.59, 60). Відповідно до замовлення № ТП000004849 від 12.01.2019 р. проведено діагностику автомобіля Mitsubishi Outlander, номер кузову НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на замовлення ОСОБА_1 вартість матеріалів склала 90,98 грн., вартість роботи - 1970,02 грн. За результатами діагностики експлуатація автомобіля не рекомендована (а.с.63). Як вбачається з видаткової накладної від 13.02.2019 р., ОСОБА_2 були придбані свічки запалювання у кількості 6 штук на загальну суму 1344,00 грн. (а.с.64, 85). Відповідно до видаткової накладної від 23.10.2019 р. ОСОБА_1 придбала запасні частини для автомобіля на загальну суму 17000,00 грн. (а.с.65). Вартість ремонту двигуна склала 20000,00 грн. та була сплачена 28.10.2019 р., що підтверджується квитанцією та актом (а.с.66, 67). Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 200/19 від 30.10.2019 р., складеного експертом Синельник А.І., ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , з ГБО становить 276716,00 грн., ринкова вартість зазначеного автомобіля без ГБО становить 260392,00 грн. До висновку додано фототаблицю із зображенням автомобіля (а.с.69-71). Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 2265 від 12.10.2019 р., ОСОБА_8 придбала транспортний засіб Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.75). З акту огляду реалізованого транспортного засобу № 5748/19/002265 від 12.10.2019 р. на підставі договору купівлі-продажу № 2265 від 12.10.2019 р., ідентифікаційні номери складових частин транспортного засобу Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, відповідають номерам, зазначеним в товаро-супровідній документації на транспортний засіб (а.с.76). Згідно положень статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України). Положеннями статті 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розірвання шлюбу, як це передбачено статтею 68 СК України, не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України. Згідно статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. Положеннями статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Пунктом 3 частини першої статті 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того ж подружжя, який її спростовує. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки спірний автомобіль було продано, сторонами погоджена вартість автомобіля, з відповідача на користь позивача слід стягнути вартість частки автомобіля. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль було придбано 07 серпня 2018 року, під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. 25.10.2018 року рішення набрало законної сили (а.с.17-18). Під час розгляд справи у суді першої інтенції відповідач ОСОБА_1 повідомила, що 12 жовтня 2019 року автомобіль Mitsubishi Outlander, універсал-В, номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 був реалізований (а.с.56), що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу (а.с.75-76). ОСОБА_1 як на підставу зменшення суму вартості частки автомобіля посилалась на видаткову накладу № АІ-0000041 від 23.10.2019 року на суму 17 000,00 грн. та на акт № АІ-0000010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за ремонт автомобіля в розмірі 20 000,00 грн (а.с.65,68), та додала до апеляційної скарги довідку №14/01 від 14.01.2020 року виданою ФОП ОСОБА_3 в якій зазначено, що видані ОСОБА_1 дублікати документів датовані датою оформлення дублікатів, оскільки відповідача звернулась до нього в жовтні 2019 року (а.с.104). Апеляційний суд ставиться критично до наданих доказів, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки встановити факт проведення ремонтних робіт саме до продажу автомобіля неможливо. Крім того на наданих відповідачем документах, а саме видатковій накладній та акті здачі-прийняття робіт відсутня інформація, що видані замовнику дублікати документів датовані датою оформлення дублікатів. Згідно з ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. З врахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані квитанції відповідачем за 23.10.2018 року та 28.10.2018 року не приймаються, оскільки спірний автомобіль було продано 12.10.2018 року. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення на користь ОСОБА_2 129 837,50 грн., що становить ? частини його вартості, яка сторонами визнається. Відсутність належних на допустимих доказів щодо ремонту спірного автомобіля до його продажу не дає підстав судовій колегії зробити висновок про зменшення суми стягнення. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази та обставини, на які посилається заявник у апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстнції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального і процесуального права Наведені у апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну оцінку, вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має. Керуючись ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.В. Халаджи В.Б. Азевич І.В. Кішкіна Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2020 року. Суддя-доподвіач О. В. Халаджи