Постанова 4875 № 922/2932/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" лютого 2020 р. Справа № 922/2932/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А., за участі секретаря судового засідання Марченко В.О., за участі: прокурора відділу Прокуратури Харківської області - Хряка О.О., посвідчення від 03.09.2019 № 053701; представника 1-го відповідача (Харківської міської ради) - Скидана М.А., довіреність від 19.12.2019 № 08-21/4273/2-19; представника 2-го відповідача (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради) - не з`явився; представника 3-го відповідача (ФОП Ерліхмана Є.В.) - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокуратури Харківської області (вх. № 323Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2019 року (повний текст складено 02.01.2020) у справі № 922/2932/19 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м. Харків, до: 1) Харківської міської ради, м. Харків; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м. Харків; 3) Фізичної особи-підприємця Ерліхмана Євгена Віталійовича, м. Харків; про визнання незаконним та скасування окремої частини рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель та зобов`язання повернути нежитлові приміщення, ВСТАНОВИЛА: У вересні 2019 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до: 1) Харківської міської ради; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради; 3) ФОП Ерліхмана Є.В., в якій просить: - визнати незаконним та скасувати п. 5 Додатку 1 до Рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17; - визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Ерліхманом Є.В., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 208; - зобов`язати ФОП Ерліхмана Є.В. повернути на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9, загальною площею 21,8 м кв., розташовані в будинку літ. "А-1" за адресою: м. Харків, вулиця Академіка Проскури, 5-Ж. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватизація нерухомого майна, яке є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова (нежитлових приміщень 1-го поверху № 6, 7, 8, 9, загальною площею 21,8 м кв., в будинку літ. "А-1" по вул. Академіка Проскури, 5-Ж, у м. Харкові ) проведена без проведення аукціону або конкурсу, тобто з порушенням процедури, передбаченої ч. 1 ст. 18-2 Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки під час оренди зазначених нежитлових приміщень орендар ФОП Ерліхман Є.В. не здійснював їх поліпшення в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості цих приміщень. Зазначає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації зазначених приміщень шляхом викупу орендарем. Вважає, що обраний Харківською міською радою спосіб приватизації порушив інтереси держави та територіальної громади міста Харкова, оскільки унеможливив отримання бюджетом міста максимальної вигоди за об`єкт приватизації, тому рішення п. 5 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С - визнанню недійним. Оскільки саме Харківською міською радою, яка представляє інтереси територіальної громади міста Харкова, вчинено дії, що негативно впливають на інтереси громади міста, прокурор звертається з даним позовом самостійно. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі № 922/2932/19 (суддя Чистякова І.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що ФОП Ерліхман Є.В. орендував спірні нежитлові приміщення на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 6179 від 21.04.2016, укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Пунктом 5.6 зазначеного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.02.2017) сторони передбачили, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп. Рішенням Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в Додатку 1 до зазначеного рішення визначено Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, серед яких пунктом 5 вказаного Переліку визначено нежитлові приміщення 1-го поверху в нежитловій будівлі по вул. Академіка Проскури, 5-ж, літ. "А-1", загальною площею 21,8 м кв., які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем - ФОП Ерліхманом Є.В. На підставі зазначеного рішення між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Ерліхманом Є.В. укладено договір купівлі-продажу орендованих нежитлових приміщень від 23.01.2018 № 5538-В-С. Відповідно до акту від 23.01.2018 № 5538-В-С нежитлові приміщення були передані ФОП Ерліхману Є.В. Положеннями ст. 11 Розділу III «Продаж об`єкта малої приватизації шляхом викупу» Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" законодавець виділив два випадки коли органом приватизації може бути застосована така форма приватизації як викуп: щодо об`єктів приватизації, непроданих на аукціоні або за конкурсом; щодо об`єктів приватизації, якщо право покупця передбачено законодавчими актами. Відповідно до ст. 289 Господарського кодексу України, що орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди. Згідно з ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої в найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. Положеннями ст. 18-2 Розділу IV «Продаж об`єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом» Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлені особливості приватизації окремих груп об`єктів. Дана норма встановлює додаткові гарантії для добросовісного орендаря, що за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, у випадку якщо право на викуп не передбачено договором. Тобто, орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості. Суд зазначає, що рішення від 20.09.2017 № 757/17 в частині приватизації спірних об`єктів шляхом їх викупу орендарем - ФОП Ерліхман Є.В., прийняте Харківською міською радою в межах її компетенції з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання незаконним та скасування цього рішення відсутні. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Ерліхманом Є.В., та в частині зобов`язання ФОП Ерліхмана Є.В. повернути нежитлові приміщення територіальній громаді м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того, що сторони уклали зазначений договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття його до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву. Вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог про визнання недійсним цього договору на підставі ст.ст. 203, 228 Цивільного кодексу України та зобов`язання власника повернути приватизоване майно, у зв`язку з недоведеністю порушень інтересів держави та суспільства. Прокуратура Харківської області 15.01.2020 звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує безпідставністю посилання суду першої інстанції на наявність у орендаря переважного права на викуп орендованого майна на підставі п. 5.6 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 6179 від 21.04.2016 в редакції додаткової угоди № 1 від 22.02.2017 до зазначеного договору. Вважає, що процедура приватизації шляхом викупу орендованого майна орендарем має здійснюватися відповідно до ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 8.1 Порядку продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни) за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженого Наказом Фонду державного майна від 02.04.2012 за № 439 (який діяв на час прийняття Харківською міською радою оспорюваного рішення від 20.09.2017 № 757/17), згідно з якими продаж об`єктів малої приватизації (до яких відносяться спірні нежитлові приміщення) має бути проведений виключно шляхом проведення аукціону або конкурсу, і лише у виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, зокрема шляхом викупу орендарем об`єкту оренди, якщо ним за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення цього майна в розмірі не менше як 25 відсотків його ринкової вартості, але орендарем поліпшення орендованого майна не проводились. Вважає, що недотримання відповідачами зазначених норм чинного законодавства під час проведення приватизації унеможливило раціональне та ефективне використання комунального майна громади міста Харкова та порушило матеріальні інтереси держави та територіальної громади міста Харкова. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 922/2932/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури, призначено розгляд справи на 20.02.2020 о 10:00 год. та викликано в судове засідання учасників справи. Прокурор відділу прокуратури Харківської області в судовому засіданні 20.02.2020 підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі. Представник 1-го відповідача - Харківської міської ради в судовому засіданні 20.02.2020 та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Зазначає, що відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. З посиланням на п. 30 ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначає про захист законом права комунальної власності територіальної громади. Об`єкти права комунальної власності без згоди територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності. Будинок, в якому знаходяться спірні нежитлові приміщення загальною площею 21,8 кв. м, по вул. Академіка Проскури, 5-Ж, літ. «А-1», рішенням 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 «Про комунальну власність міста» зараховано до комунальної власності у складі ХДП "Міськелектротранс". Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладання договору купівлі-продажу власником цих нежитлових приміщень була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. Рішенням Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в Додатку 1 до зазначеного рішення визначено Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, серед яких пунктом 5 вказаного Переліку визначено нежитлові приміщення 1-го поверху в нежитловій будівлі по вул. Академіка Проскури, 5-ж, літ. "А-1", загальною площею 21,8 м кв., які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем - ФОП Ерліхманом Є.В. Вказане рішення прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17. Представник 2-го відповідача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради в судове засідання 20.02.2020 не прибув, про причину відсутності в судовому засіданні не повідомив, хоча про місце, день і час судового засідання був належно повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим зворотним рекомендованим повідомленням № 6102231089801 та відзивом на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами прокурора, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні скарги, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Посилається на те, що відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26, виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна: затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності. З посиланням на ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. Вважає, що оспорюване рішення від 20.09.2017 № 757/17 в частині приватизації спірних об`єктів шляхом їх викупу орендарем - ФОП Ерліхман Є.В., прийняте Харківською міською радою на підставі Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17. Таким чином, єдиним законним власником нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9 загальною площею 21,8 кв. м, літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, на момент прийняття рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. Відповідно до Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17, після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо приватизації об`єктів відповідно до чинного законодавства. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки. Право власності на майно підтверджується договором купівлі- продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. 3-й відповідач - ФОП Ерліхман Є.В. у відзиві на апеляційну скаргу також не погоджується з доводами прокурора, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні скарги, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Посилається на те, що обрання Харківською міською радою способу відчуження орендованих ФОП Ерліхман Є.В. приміщень у формі викупу здійснено цілком правомірно та законно, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на момент виникнення приватизаційних правовідносин), приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється, в тому числі шляхом викупу. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо в тому числі право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Відповідно до пп. З.З., 3.4. розділу 3 Програми, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Приватизація об`єктів здійснюється шляхом викупу. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом. Представника 3-го відповідача - ФОП Ерліхмана Є.В. в судове засідання 20.02.2020 не прибув. 20.02.2020 за вх. 1699 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника 3-го відповідача - ФОП Ерліхмана Є.В. про проведення судового засідання по справі № 922/2932/19, призначеного на 20.02.2020, у його відсутності. У відповідності до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи вищезазначене, зважаючи на те, що позиція 2-го та 3-го відповідачів по суті справи достатньо повно викладена у відзивах на апеляційну скаргу, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення місцевого господарського суду за відсутності 2-го та 3-го відповідачів. Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі прокуратури Харківської області, а також у відзивах 1-го, 2-го та 3-го відповідачів на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення прокурора та представника 1-го відповідача в судовому засіданні, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокуратури Харківської області та скасування рішення місцевого господарського суду, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення 12 сесії Харківської міської ради Народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 "Про комунальну власність м. Харкова" нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9 загальною площею 21,8 м кв., літ. "А-1", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, прийняті до комунальної власності у складі ХДП "Місьелектротранс" разом із майном. Згідно з розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 29.03.2007 № 179 вищевказані нежитлові приміщення були передані з балансу КП "Міськелектротранссервіс" на облік Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. На підставі Наказу управління комунального майна та приватизації № 60 від 11.04.2016 "Про затвердження результатів вивчення попиту потенційних орендарів на об`єкти оренди", між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавцем) та ФОП Ерліхманом Є.В. (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 6179 від 21.04.2016. Додатковою угодою № 1 від 22.02.2017 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 6179 від 21.04.2016 сторони домовились викласти зазначений договір оренди в новій редакції. Згідно з п. 1.1 договору оренди № 6179 від 21.04.2016 в редакції додаткової угоди № 1 від 22.02.2017, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 6-:-9 загальною площею 21,8 м кв. в нежитловій будівлі (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інвентаризаційна справа № 84678 від 18.04.2007), які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, літ. "А-1". Зазначене майно належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.04.2009, виданим виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпорядження Харківського міського голови від 10.01.2009 № 625 та знаходиться на обліку Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Відповідно до п. 5.6 договору оренди № 6179 від 21.04.2016 в редакції додаткової угоди № 1 від 22.02.2017, орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп. За приписами ст. 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 затверджено Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки (т. 1 а.с. 26-32). У відповідності до пп. 3.3, 3.4 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Зокрема, шляхом: - викупу; - продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); - продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); - іншими способами які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом. Пунктом 3.5 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки передбачено, що орендарі, які виявили бажання приватизувати орендоване майно, подають до Управління заяву про включення такого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Орендар - ФОП Ерліхман Є.В. звернувся до орендодавця - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з заявою від 27.09.2017 за № 3489 щодо приватизації шляхом викупу орендованого ним об`єкту - нежитлових приміщень загальною площею 21,8 м кв., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж (т. 1 а.с. 41-42). Рішенням Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в Додатку 1 до зазначеного рішення визначено Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, серед яких пунктом 5 вказаного Переліку визначено нежитлові приміщення 1-го поверху в нежитловій будівлі по вул. Академіка Проскури, 5-ж, літ. "А-1", загальною площею 21,8 м кв., які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем - ФОП Ерліхманом Є.В. На виконання вищевказаного рішення Харківської міської ради Управлінням комунального майна та приватизації з метою визначення вартості майна для приватизації шляхом викупу доручено суб`єкту оціночної діяльності ФОП Прокоп`євій І.Б. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 654/17 виданий Фондом державного майна 30.06.2017) проведення оцінки вартості майна, нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9, загальною площею 21,8 м кв., літ. «А-1», за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, орендованих ФОП Ерліхманом Є.В. Суб`єктом оціночної діяльності ФОП Прокоп`євою І.Б. за результатами проведеного обстеження нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9, загальною площею 21,8 м кв., літ. "А-1", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, складено Звіт про оцінку майна станом на 30.09.2017, згідно з яким ринкова вартість об`єкта нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 6-:9 загальною площею 21,8 м кв., літ. "А-1", за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, складає 46714,00 грн без урахування ПДВ (т. 1 а.с. 44-45). На підставі рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17, між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавця) і ФОП Ерліхманом Є.В. (покупцем) укладено договір від 23.01.2018 № 5538-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ФОП Ерліхманом Є.В., згідно з умовами якого продавець передав у власність покупця нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9 загальною площею 21,8 м кв., літ. "А-1", за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж (т. 1 а.с. 47-52). Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №

210. Факт передачі нежитлових приміщень ФОП Ерліхману Є.В. підтверджується Актом прийому-передачі № 5538-В-С від 08.02.2018 (т. 1 а.с. 46). Державна реєстрація приватного права власності ФОП Ерліхмана Є.В. на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9 загальною площею 21,8 м кв., літ. "А-1", за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, була проведена 19.02.2018 за № 24995594, що підтверджується Інформаційною довідною з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.07.2019 № 174204462 (т. 1 а.с. 55-58). Приписами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування України", право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування України", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування України" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна. Згідно з ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом. У відповідності до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Частиною 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України" визначено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України ?Про оренду державного та комунального майна?, приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства. Згідно з чч. 1, 2 Закону України ?Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)? (у редакції, чинній на момент спірних відносин), об`єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А). Статтею 3 зазначеного Закону визначені способи малої приватизації, до яких, поряд із іншими, віднесено викуп. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, на аукціоні та шляхом викупу. Включення об`єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців. Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу визначено Розділом III Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Порядок продажу об`єктів малої приватизації на аукціоні, за конкурсом визначає Розділ IV Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Згідно з ч. 1 ст. 11 Розділу III «Продаж об`єкта малої приватизації шляхом викупу» Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Таким чином викуп, як спосіб приватизації, може застосовуватись у двох випадках: 1) до тих об`єктів приватизації, які не були продані на аукціоні або за конкурсом; 2) у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.10.22019 у справі № 905/2236/18. Відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймачеві надано переважне право придбати річ, що є об`єктом найму, за умов належного виконання своїх обов`язків за договором найму, в разі її продажу наймодавцем. Згідно з ч. 1 ст. 289 Господарського кодексу України, орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди. Пунктом 5.6 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 6179 від 21.04.2016 в редакції додаткової угоди № 1 від 22.02.2017 сторони визначили переважне право орендаря, який належно виконує свої обов`язки за цим договором, перед іншими особами на викуп орендованого ним майна у разі його продажу. Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Враховуючи викладене, Рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" та Додаток 1 до зазначеного рішення прийняте Харківською міською радою в межах її повноважень відповідно до умов укладеного договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 6179 від 21.04.2016 в редакції додаткової угоди № 1 від 22.02.2017 до цього договору та приписів +4 посилання та згідно з Програмою приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17. Судова колегія відхиляє посилання прокуратури Харківської області на п. 1 ч. 1 ст. 18-2 Розділу IV «Продаж об`єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом» Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", зважаючи на таке. Стаття 18-2 Розділу IV Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначає особливості приватизації окремих груп об`єктів Пунктом 1 частини 1 зазначеної Статті передбачено, що приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Тобто зазначеною нормою встановлено додаткові гарантії для добросовісного орендаря, який за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, у випадку якщо право на викуп не передбачено договором. Таким чином, орган місцевого самоврядування (у даному випадку - Харківська міська рада) вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості. Отже, Харківська міська рада самостійно прийняла рішення про приватизацію спірного об`єкту комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу ФОП Ерліхманом Є.В. з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Висновок місцевого господарського суду в повному обсязі узгоджується з позицією Конституційного Суду України, яку наведено у п. 5 мотивувальної частини та абзацу 2 п. 1 резолютивної частини рішення від 13.12.2000 № 4-рп/2000 у справі № 1-16/2000, згідно з яким доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків визначених законом. На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 5 додатку 1 до Рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17. Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Ерліхманом Є.В., судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Тобто правочин, який був вчинений з недодержанням у момент його вчинення вимог Цивільного кодексу України і його зміст суперечить нормам Цивільного кодексу України, має бути визнаний судом недійсним. Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С був укладений при вільному волевиявленні сторін, які вчинили дії, що свідчать про прийняття договору до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву. На момент звернення прокуратури Харківської області з даним позовом, договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С був виконаний, що підтверджується Актом прийому-передачі № 5538-В-С від 08.02.2018 (т. 1 а.с. 46) та Інформаційною довідною з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.07.2019 № 174204462 (т. 1 а.с. 55-58). Таким чином відсутні докази стосовно того, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства. На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Ерліхманом Є.В. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Вимоги про зобов`язання ФОП Ерліхмана Є.В. повернути на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9, загальною площею 21,8 м кв., розташовані в буд. літ. "А-1" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж, є похідними від вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 № 5538-В-С, в задоволенні яких відмовлено, тому правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині також відсутні. Крім того, вимоги про зобов`язати ФОП Ерліхмана Є.В. повернути на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради приватизовані нежитлові приміщення не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що ФОП Ерліхман Є.В. є добросовісним набувачем права власності на вказаний об`єкт приватизації, адже ним були дотримані визначені продавцем - Харківською міської радою умови та порядок приватизації. Частиною 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції?. Також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Судом апеляційної інстанції встановлено, що здійснюючи приватизаційну політику Харківська міська рада діяла як орган публічної влади і прийняла рішення в межах чинних на той час законів та повноважень щодо встановлення умов приватизації. Самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі № 21-8во07. У даному випадку, рішення про приватизацію спірного об`єкту комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу ФОП Ерліхманом Є.В. було прийняте Харківською міською радою з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та у відповідності до Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов`язання ФОП Ерліхмана Є.В. повернути на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 6, 7, 8, 9, загальною площею 21,8 м кв., розташовані в будинку літ. "А-1" за адресою: м. Харків, вулиця Академіка Проскури, 5-Ж. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 74 , ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази які підтверджують, що особа здійснювала всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені прокурором в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не спростовують висновків суду, не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги прокуратури Харківської області та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2019 у справі № 922/2932/19. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокуратури Харківської області, понесені прокуратурою судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають. На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу прокуратури Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2019 року по справі № 922/2932/19 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2019 року по справі № 922/2932/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 25.02.2020. Головуючий суддя Н.М. Пелипенко Суддя С.В. Барбашова Суддя О.А. Істоміна