Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/2515/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2515/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року (суддя 1 інстанції Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.12.2018 року №0015165641 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 222 249,36 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивачем, при сплаті узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 23.04.2018 по 06.11.2018, порушені граничні строки такої оплати, а саме більше 30 календарних днів, то застосовані контролюючим органом штрафні санкції в розмірі 20% від суми грошового зобов`язання, що передбачені ч. 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є правомірними. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки доводам позивача про неправомірні дії відповідача щодо незаконного завищення погашення податкового боргу за рішенням суду про відстрочення та розстрочення податкового боргу, що призвело не тільки до несвоєчасного погашення поточних платежів підприємства з ПДВ, а й до необґрунтованого нарахування штрафних санкцій. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Податковий орган зауважив, що кошти, які сплачувались позивачем в погашення зазначених податкових зобов`язань зараховувались в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України. Перевіривши судове рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, доводи відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що головним державним ревізор - інспектором відділу ПДВ Криворізького південного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 Ольгою Анатоліївною, на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 23.04.2018 по 06.11.2018. 09 листопада 2018 року за результатами проведеної перевірки складений акт №68234/04-36-56-05/32975178, яким встановлені порушення позивачем норм пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: 1) Несвоєчасне погашення узгодження сум грошових зобов`язань згідно податкової звітності платника. - податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2018 року (реєстраційний №9045998814 від 16.03.2018), граничний строк сплати до 30.03.2018, сума зобов`язання - 501 691,00 грн.; кількість днів прострочки: 62, 101,116, 98, 61, 85, 66; застосований відсоток штрафу - 20%; - податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2018 року (реєстраційний № 9071951519 від 19.04.2018), граничний строк сплати до 30.04.2018, сума зобов`язання81 736,00 грн., кількість днів прострочки: 99, 115, застосований відсоток штрафу - 20%; - податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2018 року (реєстраційний № 9094922583 від 16.05.2018), граничний строк сплати до 30.05.2018, сума зобов`язання 176 794,00 грн., кількість днів прострочки: 118, 100, 128, застосований штраф у відсотках - 20%; - податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2018 року (реєстраційний № 9122464482 від 19.06.2018), граничний строк сплати до 30.06.2018, сума зобов`язання 217 765,00 грн, кількість днів прострочки: 118, 103, 117, 129, 97,застосований відсоток штрафу: 20%. 2) Несвоєчасне погашення грошових зобов`язань узгоджених згідно податкової звітності платника за 2014-2015, шляхом розстрочення (відстрочення) податкового боргу за рішенням суду. - постанова від 10.08.2015 у справі №804/8570/15, графік №2 від 30.10.2015 року, граничний строк сплати - 30.10.2015 рік, кількість днів прострочки: 1143, 1089, 1121, 1055, 1077, 1078, 1104, 1059, 1153, 1153, 1175, 1132, 1078, 1164, застосований штраф у відсотках - 20% - постанова від 18.05.2015 року у справі №804/5760/15, ухвала від 27.01.2016 року у справі №804/5760/15, графік №5 від 29.02.2016 року, граничний строк сплати - 29.02.2016 року, кількість днів прострочки: 976, 968, 991, 959, 940, 931, 909, 1000, 900, застосований штраф у відсотках - 20%; - постанова від 18.05.2015 року у справі №804/5760/15, ухвала від 27.01.2016 року у справі №804/5760/15, графік №10 від 10.08.2016 року, граничний строк сплати - 10.08.2016 року, кількість днів прострочки - 843, 858, 765, 841, 737, 765, 812, 869, застосований штраф у відсотках - 20%. За порушені зобов`язання визначено штраф у розмірі 222 249,36 грн. Не погодившись з даними висновками, вважаючи, що податковий орган при складанні даного акту діяв всупереч діючого законодавства України, 30.11.2018 позивач направив на адресу Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області заперечення до акту камеральної перевірки від 09.11.2018 №68234/04-36-56-05/32975178 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 23.04.2018 по 06.11.2018 за №545. 12.12.2018 Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду заперечення позивача №77335/04-36-56-05/32975178, яким заперечення позивача залишено без задоволення, акт про результати проведеної камеральної перевірки - без змін. За результатами проведеної камеральної перевірки, на підставі складеного акту від 09.11.2018 №68234/04-36-56-05/32975178, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0015165641 форми «Ш», яким на підставі частини 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1175, 1164, 1153, 1153, 1143, 1132, 1121, 1104, 1089, 1078, 1077, 1059, 1055, 1000, 991, 976, 968, 959, 940, 931, 909, 900, 896, 858, 843, 841, 812, 765, 765, 737, 129, 128, 118, 118, 117,116, 115, 103, 101, 99, 98, 97, 85, 66, 62, 61 календарних днів сплати/за несплату грошового зобов`язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 1 111 246,80 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 222 249, 36 грн. Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, 26.12.2018 позивач направив скаргу до Державної фіскальної служби України, якою просив скасувати зазначене податкове повідомлення рішення. 27 лютого 2019 року Державною фіскальною службою України розглянута скарга позивача та винесено рішення №9528/6/99-99-11-06-01-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області - без змін. Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції приходить до наступного. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Під податковим боргом слід розуміти суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт14.1.175пункту14.1статті14 Податкового кодексу України). Згідно до підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. У відповідності до положень пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. У відповідності до пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2. статті 203 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пункту 100.1, 100.11 та 100.12 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, і Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплата розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення). Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані: з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов`язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов`язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення; з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: з`ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов`язань, які виникли після укладення зазначених договорів: платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно з пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на додану вартість зобов`язаний сплачувати визначені ним податкові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов`язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до встановлених порушень в акті перевірки від 09.11.2018 року №68234/04-36-56-05/32975178, позивач здійснив затримку на 1175, 1164, 1153, 1153, 1143, 1132, 1121, 1104, 1089, 1078, 1077, 1059, 1055, 1000, 991, 976, 968, 959, 940, 931, 909, 900, 896, 858, 843, 841, 812, 765, 765, 737, 129, 128, 118, 118, 117,116, 115, 103, 101, 99, 98, 97, 85, 66, 62, 61 календарних днів щодо сплати зобов`язань поданих податкових декларацій про сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 111 246,80 грн. Зважаючи на те, що позивачем при сплаті узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 23.04.2018 по 06.11.2018 порушені граничні строки такої оплати, а саме більше 30 календарних днів, суд приходить до висновку про правомірність застосованих штрафних санкцій в розмірі 20% від суми грошового зобов`язання контролюючим органом, що передбачені частиною 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності порушення позивачем норм податкового законодавства, з приводу своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення штрафу за порушені зобов`язання, позовні вимоги задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров