Постанова 4813 № 947/26949/19
від 17.02.2020 ·Номер провадження: 33/813/88/20 Номер справи місцевого суду: 947/26949/19 Головуючий у першій інстанції Чванкін С. А. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.02.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 947/26949/19 Одеській апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участі секретаря судового засідання Віцько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 10 200 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 11.10.2019 року о 01 годині 33 хвилини ОСОБА_2 керував автомобілем «Мітцубісі», н/з НОМЕР_1 , по вул. Люстдорфська дорога в м. Одеса, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора «Драгер» в присутності двох свідків, результат позитивний 1.23 проміле алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.9 а «Правил дорожнього руху України». На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол про адміністративне порушення серії ОБ №161073 від 11.10.2019 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилається на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи. Вказує на те, що огляд на стан сп`яніння було проведено за допомогою технічного засобу, який не дозволено до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Крім того зазначає, що ОСОБА_2 не погодився з вказаним результатом огляду на стан сп`яніння та вказаний протокол про адміністративне правопорушення було складено не за присутності останнього. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Від адвоката Поливаної А.С., діючої від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що останній не має можливості повернутися із КНР до України у зв`язку з карантином за наслідками коронавіруса в м. Ухань КНР. Щодо клопотання адвоката Поливаної А.С., діючої від імені ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне. Справа розглядається апеляційним судом тривалий час. Апеляційним судом судові засідання призначалися на 13.01.2020 року, 03.02.2020 року, 17.02.2020 року. ОСОБА_2 висловив свою процесуальну позицію по справі в апеляційній скарзі. Адвокат Поливана А.С., діюча від імені ОСОБА_1 , вже заявляла клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 13.01.2020 року. Крім того остання заявляла клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 03.02.2020 року. Доводи вказаного вище клопотання про відкладення розгляду справи, в якій адвокат Поливана А.С., діюча від імені ОСОБА_1 , просить перенести судове засідання призначене на 17.02.2020 року, доказами не підтверджено. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, роздруківкою газоаналізатора «Драгер», актом огляду на стан спяніння, відеозаписом події та поясненнями свідків. Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_2 погодився на проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу "Drager Alcotest 6810" (прилад № ARCD-0545). Результат огляду на стан сп`яніння позитивний 1,23 проміле. Також матеріалами справи підтверджується, що огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, у присутності двох свідків. Тобто, працівниками поліції дотримані вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735. Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність використання працівниками поліції при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння газоаналізатору "Drager Alcotest 6810", слід зазначити наступне. Відповідно до п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 6820», «Alcotest7410 Plus com», «Алконт 01». Всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер «Алкотест 6810» працівниками поліції під час виконання своїх службових обов`язків. З долученої до матеріалів справи роздруківки технічного приладу «Драгер», вбачається, що апелянт пройшов огляд на стан сп`яніння 11.10.2019 року за допомогою спеціального технічного засобу "Drager Alcotest 6810" (прилад № ARCD-0545), останнє калібрування 24.06.2019 року. Законом України «Про метрологію, метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові в повітрі, що видихається. Згідно сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 01.09.2014 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки - Газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії DragerSafery AG CoKGaA Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становить 1 рік. Отже, повірку приладу «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого працівники поліції 11.10.2019 року проводили огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , було здійснено в межах міжповірочного вказаного вище інтервалу. Також апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не був позбавлений можливості захистити свої права, зокрема через захисника адвоката Поливану А.С., в суді апеляційної інстанції. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є такими, які не мають наслідком скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Так, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПУкраїни. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін