Постанова 4876 № 904/3824/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3824/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 року, ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М., повний текст якого складений 18.11.2019, у справі №904/3824/19 за позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, м. Дніпро про стягнення заборгованості у розмірі 134 233,64 грн. ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Державного агентства автомобільних доріг України грошові кошти у розмірі 134 233,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст.ст.541, 544 Цивільного кодексу України, правом пред`явити регресні вимоги, в зв`язку з повним виконанням солідарного обов`язку за виконавчими провадженнями №58445010 та 58444078, визначного рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16-ц, покладеного на Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 у справі №904/3824/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" грошові кошти в розмірі 119 650 грн. 51 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1794 грн. 76 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду від 12.11.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що постановою про арешт коштів боржника ВП № 58445010 від 11.03.2019 постановлено накласти арешт на грошові кошти боржника - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 268 467,28 грн. Позивачем дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №58445010 від 11.03.2019, як стороною виконавчого провадження, не оскаржувались, відповідно до приписів ст.343 ГПК України та ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження". Апелянт зауважує, що за виконавчим провадженням №58445010 боржником є саме ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", таким чином, обов`язок по виконанню рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2019 ВП № 58445010 був покладений саме на позивача у цій справі, в той же час, відповідач не є боржником у виконавчому провадженні №58445010, а тому на нього не був покладений обов`язок виконання рішення районного суду. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, вказує, що за наслідками розгляду справи № 200/16252/16ц Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська рішенням від 04.12.2017, яким позовні вимоги задоволені частково, стягнуто солідарно зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", зокрема спричинену матеріальну шкоду в сумі 239 301,02 грн.; чинними нормами Цивільного кодексу України, зокрема, ст.541, визначений солідарний обов`язок, а у ст.543 ЦК України передбачене право кредитора вимагати сплати солідарного обов`язку як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо. Нормами ст.544 ЦК України передбачене вже право боржника, який виконав перед кредитором солідарний обов`язок, в порядку регресу пред`явити зворотну вимогу до кожного з решти боржників. Зауважує, що виконавчий документ видається на виконання саме рішення суду та не може змінювати резолютивну частину рішення. В свою чергу, кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, тому привілей вибору, кому пред`явити вимогу, належить саме стягувачу. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2019 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 залишено без руху у зв`язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду та неподанням відповідного клопотання про відновлення такого строку. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. 13.01.2020 від скаржника до суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яка мотивована отриманням повного тексту рішення скаржником засобами поштового зв`язку 25.11.2019, що апелянт підтверджує ксерокопією першого аркушу рішення господарського суду з проставленим на ньому штампом вхідної кореспонденції, ксерокопією конверту, в якому надійшло рішення суду, витягом з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 року (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) скаржнику відновлено строк для подачі апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 року у справі №904/3824/19 та з урахуванням суми спору вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; зупинено дію рішення на час розгляду апеляційної скарги; надано учасникам провадження строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України, Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про відшкодування матеріальної шкоди. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно із Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та з дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 спільно спричинену ними пошкодженням автомобіля матеріальну шкоду в розмірі 239301 грн. 02 коп. та з кожного стягнуто судові витрати у розмірі 4396,51 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.12.2018 рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 залишено без змін. На виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц видано виконавчий лист від 12.02.2019. 22.02.2019 Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавчі провадження №58445010 та 58444078 (а.с.66-70), стягувачем за якими є ОСОБА_1 . 11.03.2019 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Григорчуком П.В. винесено постанову про арешт коштів боржника - дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (а.с.72-73). 01.04.2019 згідно меморіального ордера від 01.04.2019 (а.с.78) позивачем сплачено на рахунок Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 2691,10 грн., а 12.04.2019 - 265 776,18грн. (а.с.79), всього - 268467,28 грн. 18.04.2019 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №200/16252/16-ц від 12.02.2019, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості у розмірі 239 301,02 грн. закінчено та припинено чинність арешту майна боржника, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.75). 16.04.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 01-14/334, яким просив у добровільному порядку відшкодувати кошти, сплачені у рахунок солідарного виконання зобов`язання з виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц (а.с.80-82). Листом від 26.04.2019 № 1-17/1112 відповідач відмовився від відшкодування суми судового збору, стягнутого за рішенням суду, вважав, що солідарне стягнення покладено на позивача та відповідача за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська лише в межах суми 239 301,02грн., та визнає суму 119 650,51 грн. (а.с.83-84). Втім, в добровільному порядку, навіть визнану суму заборгованості не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду. При цьому, згідно розрахунку суми позову, вимоги позивача складаються з 50% від суми: 239301,02 грн. - грошових коштів, що підлягають стягненню солідарно з ДП "Дніпропетровський облавтодор" та Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц; 23930, 01 грн. - сума виконавчого збору, стягнута в межах виконавчого провадження №58445010, 4396,51 грн. - судові витрати, що підлягають стягненню солідарно з ДП "Дніпропетровський облавтодор" та Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц; 439,65 грн. - виконавчий збір, стягнутий в межах виконавчого провадження №58444078; 839,65 грн. - витрати виконавчого провадження №58444078 та №58445010. Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд дійшов висновку, що за приписами частини 544 ЦК України до позивача перейшло право регресної вимоги внаслідок виконання солідарного обов"язку у повному обсязі за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц, при цьому лише в частині (50% або 119 650,51 грн) присудженої майнової шкоди. В той же час, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача виконавчого збору, який стягнуто в межах виконавчого провадження №58445010 та №58444078, судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №200/16252/16ц та витрат виконавчого провадження, стягнутого в межах виконавчих проваджень №58445010 та №58444078, суд дійшов висновку, що виконавчий збір, витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження і не входять до солідарного обов`язку, який встановлений рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц, а суму судових витрат у розмірі 4396,51 грн., рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц стягнуто з кожного боржника окремо, а не солідарно. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів. Аналізуючи правовідносини сторін, колегія суддів зазначає, що фактом виконання в повному обсязі солідарного зобов"язання, визначеного рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц, до позивача перейшло право зворотної вимоги до іншого боржника, визначеного цим рішенням, щодо відшкодування половини сплаченої суми майнової шкоди, що за своєю правовою природою створює правовідносини регресу. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Згідно положень ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно меморіальних ордерів від 01.04.2019 позивачем у цій справі сплачено на рахунок Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 2691,10 грн, а 12.04.2019 - 265 776,18 грн., всього - 268467,28 грн. заборгованості, визначеної постановами про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2019, щодо стягнення майнової шкоди у сумі 239 301,02 грн, судового збору у справі № 200/16252/16-ц, виконавчого збору, витрат виконавчих проваджень. 18 квітня 2019 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №200/16252/16-ц від 12.02.2019 про стягнення заборгованості у розмірі 239 301,02грн. закінчено у зв`язку зі сплатою боргу. Таким чином, позивачем надано докази повного виконання ним солідарного обов`язку, покладеного на нього та відповідача рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц, в зв`язку з чим, в силу вимог закону (ст.544 ЦК України), стягненню з відповідача на користь позивача в порядку регресу підлягає половина солідарного зобов`язання - 119650,51 грн. (239301 грн. 02 коп.:2). Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Згідно статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла станом на дату відкриття виконавчого провадження) кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Види та розмір витрат виконавчого провадження затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1300/29430. До витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено: виготовлення документів виконавчого провадження; пересилання документів виконавчого провадження; послуги поштового зв`язку; послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій; послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці; банківські послуги при операціях з іноземною валютою тощо. З урахуванням приписів ст.ст.27, 42 Закону України "Про виконавче провадження" судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача частини витрат по виконавчим провадженням, виконавчого збору (у двох виконавчих провадженнях), а також судового збору, оскільки вказаний судовий збір за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська стягувався з кожного з боржників окремо та вказані грошові кошти не є солідарним обов`язком. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно не виникнення обов`язку у відповідача перед позивачем, оскільки боржником у виконавчому провадженні по виконанню рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц визначений лише позивач у цій справі - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", то в силу вимог ст.543 ЦК України, норм Закону України "Про виконавче провадження" право пред`явлення вимоги до одного або кількох солідарних боржників належить виключно стягувачу (кредитору), який, скориставшись таким правом, пред`явив вимог до позивача у цій справі. В той же час, сплата солідарного зобов`язання одним боржником в повному обсязі припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором, при цьому саме зобов`язання не припиняється, а право вимоги на частину виконаного солідарного зобов`язання переходить до боржника, який виконав зобов`язання в повному обсязі, тобто відбувається заміна особи в зобов`язанні. Посилання скаржника на не оскарження дій державного виконавця позивачем щодо відкриття виконавчого провадження не приймаються в силу вимог Закону України "Про виконавче провадження" та ст.543 ЦК України. Крім того, відкриття виконавчого провадження відносно позивача у цій справі (який є солідарним боржником за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц) не змінює статус відповідача у цій справі, як другого солідарного боржника за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2017 по справі №200/16252/16ц та змінює резолютивної і мотивувальної частини рішення районного суду у вищевказаній справі. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 року у справі №904/3824/19 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 року у справі №904/3824/19 - залишити без змін. Судові витрати Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, м. Дніпро за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення . Повне рішення складено та підписано 24.02.2020. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя М.О. Дармін Суддя С.Г. Антонік