Постанова 4873 № 911/1251/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" лютого 2020 р. Справа№ 911/1251/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Алданової С.О. Ткаченка Б.О. Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Рітейл ЦЕНТР" на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2019 (повний текст складено 14.08.2019) у справі № 911/1251/19 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" до Дочірнього підприємства "Рітейл ЦЕНТР" про стягнення 131 699,47 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" звернулось до Господарського суду Київської області 22.04.2019 з позовом до Дочірнього підприємства "Рітейл ЦЕНТР" про стягнення 131 699,47 грн. В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №РЦ028490 від 01.01.2015, згідно з яким позивач зобов`язувався поставити відповідачу товар (кондитерські вироби), а відповідач зобов`язувався його прийняти і оплатити. Відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково. Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість у заявленій сумі за період з 01.03.2019 по 03.04.2019. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви їого прийняття. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2019 у справі №911/1251/19 позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Рітейл ЦЕНТР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" 131 699 грн 47 коп. боргу та 1 975 грн 49 коп. судового збору. Суд дійшов висновку, що позивачем доведено поставку товару у спірний період на заявлену суму, відповідачем зазначеного факту не спростовано, тому позов задоволено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 12.09.2019 (згідно відтиску реєстраційного штемпеля Господарського суду Київської області на першій сторінці апеляційної скарги) Дочірнє підприємство "Рітейл Центр" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2019 у справі №911/1251/19 і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, у доводах апеляційного оскарження скаржник зазначає, що відсутні належні докази здійснення поставки товару, оскільки видаткові накладні не оформлені належним чином, а зобов`язання по оплаті товару в силу п. 7.9 договору, настане після виконання позивачем п. 3.6. Договору, а саме, надання належним чином оформлених накладних. Враховуючи зазначені обставини, відповідач наголосив, що у задоволенні позову слід відмовити повністю. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. При цьому, про відкриття апеляційного провадження у даній справі повідомлено завчасно - 24.12.2019, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням залученим до справи №0411629696598. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, у зв`язку з відсутністю доказів направлення апеляційної скарги ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич", зазначену апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто скаржнику. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019, справу №911/1251/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 відновлено Дочірньому підприємству "Рітейл Центр" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2019 у справі №911/1251/19. Відкрито апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2019 у справі №911/1251/19 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, всі заяви та клопотання в письмовій формі до 03.02.2020. Зупинено дію оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в апеляційному порядку. Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову не менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 131 699,47 грн, вказана справа, у відповідності до приписів ГПК України, відноситься до малозначних справ. Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного. Постанова суду приймається - 25.02.2020 після виходу з відпустки за сімейними обставинами судді Корсака В.А. та після виходу судді Ткаченка Б.О. з лікарняного і відпустки. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" (далі - позивач, Постачальник) та Дочірнім підприємством "Рітейл ЦЕНТР" (далі - відповідач, Покупець) 01.01.2015 року було укладено Договір № РЦ028490 (далі - Договір) з Додатковими угодами, згідно умов п. 1.1 якого, Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності із замовленням Покупця, поставити Товар, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Відповідно до п. 3.1 Договору Товар поставляється Постачальником у відповідності з замовленням Покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в Замовленні. Відповідно до 7.1 Договору Покупець оплачує Товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в Специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на Товар в специфікації вказується у гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (ціна без ПДВ та з ПДВ). Пунктом 7.8 Договору встановлено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка Товару. У відповідності до п. 7.9 Договору оплата за Товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника через 21 день з моменту приймання-передачі Товару та підписання накладної про прийняття Товару. При цьому, сторони домовились про те, що Покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500,00 грн. з кожного магазину Пунктом 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 06.01.2018 року сторони погодили, що даний Договір набирає силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 30.06.2018 року. Термін дії автоматично продовжується на кожний наступний календарний місяць у випадку, коли жодна із Сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому Договорі, але не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення терміну дії цього Договору. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання своїх зобов`язань за Договором, позивач за період з 01.03.2019 по 03.04.2019 він поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 132 122,28 грн, в підтвердження чого позивач додав до позовної заяви копії підписаних сторонами, видаткових накладних та Акт перевірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року на суму 115 241,47 грн (а/с 19-25; 27). Однак, як стверджує відповідач, в порушення п. 7.9 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати отриманого за період з 01.03.2019 по 03.04.2019 Товару не виконав, розрахувався частково на суму 422,81 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з оплати поставленого Товару за спірний період в сумі 131 699,47 грн, що також відображено в Акті перевірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року, підписаним уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками. Проте, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Так, предметом позову у справі є вимога позивача стягнення 131 699,47 грн через неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № РЦ028490 від 01.01.2015 в частині вчасного та повного проведення розрахунків за поставлений товар за період з 01.03.2019 по 03.04.2019. Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами ст. ст. 655,692, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Судом з`ясовано, на виконання умов договору постачання позивачем поставлено відповідачу товар. Так, в підтвердження поставки товару, позивчем надано Акт перевірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року, підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками, на суму 115 241,47 грн. (а/с 27) Крім того, в підтвердження поставки товару позивач додав до позовної заяви копії наступних, підписаних сторонами, видаткових накладних (надалі - накладні/видаткові накладні) : - №190005361 від 02.04.2019 на суму 2 944,98 грн; - №190005362 від 02.04.2019 на суму 722,64 грн; - №190005363 від 02.04.2019 на суму 1391,94 грн; -№190005364 від 02.04.2019 на суму 1326,36 грн; - №190005365 від 02.04.2019 на суму 670,92 грн; - №190005366 від 02.04.2019 на суму 980,76 грн; - №190005368 від 02.04.2019 на суму 3 232,68 грн; - №190005369 від 02.04.2019 на суму 670,98 грн; - №190005371 від 02.04.2019 на суму 1377,18 грн; - №190005373 від 02.04.2019 на суму 796,02 грн; - №190005374 від 02.04.2019 на суму 666,72 грн; -№190005375 від 02.04.2019 на суму 794,70 грн; - №190005408 від 02.04.2019 на суму 457,80 грн; - №190005313 від 03.04.2019 на суму 650,88 грн. Всього на суму 16 684,56 грн. Відповідач здійснив позивачу повернення товару на загальну суму - 226,56 грн, про що свідчить Акт невідповідності від 02.04.2019 №190005368. 24.06.2019 позивачем було долучено до справи також видаткові - накладні, підписані та скріплені печатками обох сторін, які є неоплаченими відповідачем, за період 01.03.2019 року по 30.03.2019 року. (а/с 63-101) Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором постачання свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов такого договору. З огляду вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що підписання сторонами видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленої за договором продукції у сукупності із іншими обставинами належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, свідчить про прийняття відповідачем товару за видатковими накладними та, відповідно, породжує для Дочірнього підприємства "Рітейл ЦЕНТР"обов`язок по сплаті вартості поставленого за договором товару у повному обсязі у передбачені договором строки. Вищевказані обставини відповідачем не спростовано. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт перевірки розрахунків за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 115 241,47 грн. Зазначений акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками/штампами підприємств. Доводи відповідача щодо невідповідності видаткових накладних вимогам закону, у тому числі, щодо не зазначення у таких документах уповноважених на отримання товару осіб та відсутність печатки підприємства, визнаються судом неспроможними з огляду на наступне. Колегія суддів звертає увагу, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні підписані та скріплені печатками/штампами сторін, а тому, враховуючи п. 3.6 договору та положення ст. 664 Цивільного кодексу України, є первинними документами, які підтверджують факт поставки відповідачем та прийняття позивачем товару за договором у спірний період. Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що оскільки відповідач прийняв товар, не повернув його позивачу, не направив претензію щодо його якості, кількості та комплектності чи письмових зауважень щодо неналежного оформлення документів, то правочин (щодо отримання поставленого товару) вважається схваленим шляхом підписання видаткових накладних. Довіреності на отримання матеріальних цінностей не підтверджують факт господарської операції по передачі чи прийманні товару, а самі лише недоліки в оформлені первинних документів не спростовують їх дійсність та факту поставки/отримання товару. Крім того, у п. 5.1 договору вказано, що перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі відповідача, а згідно п. 5.2 договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі відповідача в порядку, передбаченому чинним законодавством. Отже, відповідач, підписавши та скріпивши печатками/штампами видаткові накладні, погодив таку їх форму, товар прийняв, а тому його заперечення спростовуються матеріалами справи, а посилання на неналежність видаткових накладних є безпідставними. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висноку, що відповідач належними та допустимими доказами заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар за договором №РЦ028490 від 01.01.2015 не спростував, будь-яких доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов`язань за вказаним договором не надав. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Як слідує зі змісту видаткових накладних, наданих позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій з поставки відповідачу товару за договором, вказані накладні містять передбачені законом реквізити. Водночас, незначні недоліки деяких накладних, як відсутність посад осіб, які приймали товар від імені відповідача, не перешкоджають можливості ідентифікувати відповідних осіб з огляду на наявність їх прізвищ, ініціалів та особистих підписів. При цьому, всі накладні містять відбиток печатки відповідача. Відтак, враховуючи викладене в сукупності не знаходять свого підтвердження доводи відповідача про те, що відсутні належні докази здійснення поставки товару, оскільки видаткові накладні не оформлені належним чином. Аргументи апеляційної скарги відповідача з посиланням на п. 7.9 Договору, про те, що строк оплати за поставлену продукцію не настав, та зобов`язання по оплаті товару настане після виконання позивачем п. 3.6. Договору, а саме, надання всієї належним чином оформленої супровідної документації суд апеляційної інстанції оцінює критично, виходячи з наступного. Так, згідно п. 3.6 Договору встановлено, що разом з товаром постачальник зобов`язаний пред`явити наступні супровідні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна; посвідчення якості товару; коригувальні податкові накладні, та інші документи. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що видаткові накладні свідчать про приймання-передачу визначеного товару, що містить найменування, кількість ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечення відповідача. Інших обґрунтованих доводів та міркувань, які б слугували підставою скасування судового рішення, відповідачем не наведено. Всім доводам відповідача надано належну правову оцінку. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Колегія вважає, що у зазначеному питанні слід керуватися принципом "обґрунтованої достатності" визначених судом мотивів та підстав прийняття відповідного рішення. Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації"). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає. Судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на відповідача (скаржника). Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270,273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2019 у справі №911/1251/19 залишити без змін.

3. Поновити дію Рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2019 у справі №911/1251/19.

4. Матеріали справи №911/1251/19 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано - 25.02.2020 після виходу з відпустки за сімейними обставинами судді Корсака В.А. та після виходу судді Ткаченка Б.О. з лікарняного і відпустки. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді С.О. Алданова Б.О. Ткаченко