Постанова Західний апеляційний господарський суд № 921/558/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" лютого 2020 р. Справа № 921/558/19 Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії: Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г., Суддів: Бойко С.М., Матущак О.І., в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Захід-Агроінвест, б/н та б/д на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 листопада 2019 року (підписане 08.11.2019 року), суддя Хома С.О. у справі №921/558/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укрхім, м. Київ до відповідача Приватного підприємства Захід-Агроінвест, м. Ланівці, Тернопільська область про стягнення 163 699,20 грн. в с т а н о в и в : 27 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрхім» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» про стягнення 163 699,20 грн. заборгованості за договором №170719 купівлі-продажу від 10 липня 2019 року. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04 листопада 2019 року у справі №921/558/19 позов задоволено: присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрхім» 163 699,20 грн. основного боргу; 2 455,49 грн. в повернення сплаченого судового збору, 15 000 грн. витрат на правову допомогу. Рішення суду мотивоване тим, що позивач повністю виконав умови договору, проте відповідач свої зобов`язання, передбачені п.2.4 договору, щодо оплати отриманого ним товару в межах передбачених строків, не виконав. Поряд з цим, суд встановив, що при отриманні товару відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання продавцем (позивачем) прийнятих за договором зобов`язань з передання товару, тобто, підписавши видаткову накладну та отримавши від позивача товар, відповідач погодився з фактом виникнення в нього відповідних зобов`язань зі сплати вартості товару. У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №170719 купівлі-продажу від 10 липня 2019 року. Крім того, суд у рішенні зазначив про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду від 03 вересня 2019 року та від 25 вересня 2019 року; щодо ухвали від 15 жовтня 2019 року, то суд зазначив, що таку направив на адресу відповідача 16 жовтня 2019 року та вказане відправлення станом на час прийняття рішення, тобто станом на 04 листопада 2019 року, знаходилося «у точці видачі доставки». Відтак, посилаючись на ч.9 ст.165, ч.1 ст.202 ГПК України розглянув справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Приватне підприємство «Захід-Агроінвест» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 листопада 2019 року у справі №921/558/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо повідомлення відповідача про розгляд справи. Апелянт зазначає, що знаходження відправлення «у точці видачі доставки» не свідчить про належне повідомлення сторони про розгляд справи та не є доказом вручення судового рішення у відповідності до ст.242 ГПК України. На думку скаржника на дату винесення оскаржуваного рішення у суду були відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилаючись на п.п.3 ч.3 ст.277 ГПК України просить скасувати оскаржуване рішення у цій справі. По суті спору відповідач рішення суду першої інстанції не оскаржує, будь-які доводи щодо оскарження рішення по суті спору у апеляційній скарзі відсутні. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2019 року справу №921/558/19 розподілено колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), судді: Бойко С.М. та Матущак О.І. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» залишено без руху. Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №921/558/19 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Захід-Агроінвест». Ухвалою суду від 24 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України. Ухвала суду від 24 січня 2020 року отримана позивачем 10 лютого 2020 року та відповідачем (скаржником) 03 лютого 2020 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило. У заяві (б/н від 30.01.2020 року) позивач просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Поряд з тим, зазначив, що не отримував копії апеляційної скарги, у зв`язку з чим позбавлений можливості подати суду відзив на апеляційну скаргу. З приводу наведеного, колегія суддів зазначає наступне: Як доказ надіслання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі відповідачем долучено до апеляційної скарги фіскальний чек, накладну (відправлення №7901309445328) та опис вкладення у цінний лист на ім`я ТзОВ «Торговий дім «Укрхім» на адресу: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.2А, кв.800, що є належним доказом надіслання копії апеляційної скарги позивачу. Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного: Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрхім» (в тексті договору продавець) та Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» (в тексті договору покупець) укладено договір №170719 купівлі-продажу, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором оплатити й прийняти товар, а саме пшеницю, жито, кукурудзу, також всі зернові культури (найменування, вага та ціна вказуються у специфікаціях до даного договору). Згідно з п.2.1 Договору вартість однієї тонни товару на кожну конкретну партію товару вказана в накладних та/або в специфікаціях (додатках до даного договору), які є невід`ємними частинами цього договору. Загальна кількість товару визначається згідно видаткових накладних (п.2.2 Договору). Покупець оплачує продавцю вартість товару чи його партії шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок продавця (п.2.3 Договору). Відповідно до п.2.4 Договору після поставки продавцем товару в визначеному об`ємі в специфікації покупець зобов`язується проводити оплату вартості відповідної партії товару протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі та видаткової накладної, але в будь-якому випадку тільки після здійснення продавцем фактичної поставки (передачі права власності) товару і передачі повного пакету документів, який передбачений цим договором. Передача товару, вказаного у п.1.1 даного договору, здійснюється на складі продавця (п.3.1 Договору). У п.8.1 Договору сторони погодили, що останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань. Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб сторін договору. На виконання умов договору сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору купівлі-продажу №170719 від 10.07.2019 року, в якій продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору кукурудзу 3-го класу, врожаю 2018 року в кількості 38,476 тон (+/- 10%), ціною за одну одиницю з ПДВ 4 200 грн., загальною вартістю 161 599,20 грн., термін поставки по 12 липня 2019 року. Вказана специфікація підписана обома сторонами. 10 липня 2019 року позивач поставив відповідачу товар (кукурудзу 3-го класу, врожаю 2018 року в кількості 38,976 тон на суму 163 699,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №68 від 10 липня 2019 року. Вказана накладна підписана обома сторонами. Отримання товару відповідачем (представником за довіреністю №130 від 10 липня 2019 року Гарач В.М.) також підтверджується складською квитанцією на зерно №2 від 10 липня 2019 року, серія БА №090704 та актом приймання-передачі №ЗА-00000072 від 10 липня 2019 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи. Вказані квитанція та акт підписані представником відповідача керівником підприємства Гарач В.М. Всупереч положенням п.2.4 Договору, покупець не оплатив поставлений товар. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрхім» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» 163 699,20 грн. заборгованості за договором №170719 купівлі-продажу від 10 липня 2019 року. Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України). Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Обов`язок покупця щодо оплати товару передбачено частиною 1 ст.692 ЦК України. В силу положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Поряд з тим, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У п.2.4 Договору сторони погодили, що після поставки продавцем товару в об`ємі, визначеному в специфікації, покупець зобов`язується проводити оплату вартості відповідної партії товару протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі та видаткової накладної, але в будь-якому випадку тільки після здійснення продавцем фактичної поставки (передачі права власності) товару і передачі повного пакету документів, який передбачений цим договором. Як вбачається з акту приймання-передачі та видаткової накладної, копії яких знаходяться у матеріалах справи, такі підписані 10 липня 2019 року, докази протилежного у матеріалах справи відсутні, відтак, за умовами договору покупець повинен був оплатити поставлений товар протягом 11, 12 липня 2019 року. Докази сплати боргу відповідача в сумі 163 699,20 грн. в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані. Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України). Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 163 699,20 грн. заборгованості за договором №170719 купівлі-продажу від 10 липня 2019 року. Слід зазначити, що в апеляційній скарзі відповідач не навів будь-яких доводів щодо скасування рішення суду першої інстанції по суті спору. Поряд з тим, враховуючи задоволення позову, місцевим господарським судом правомірно задоволено заяву позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. Суд, дослідивши подані позивачем докази (договір про надання правової допомоги №10 від 12.10.2019 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7096/10 від 19.10.2018 року, ордер серії КС №493235 від 27.08.2019 року на надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2019 року, рахунок на оплату №91 від 26.09.2019 року та платіжне доручення №235 від 27.09.2019 року), керуючись положеннями ст.ст.123, 126 ГПК України дійшов правильного висновку про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу. Апелянт рішення суду першої інстанції в цій частині не спростував, будь-які доводи щодо скасування рішення в цій частині в апеляційній скарзі не навів. Як єдину обставину щодо скасування рішення місцевого господарського суду відповідач зазначає про відсутність у суду, станом на час прийняття рішення у справі, доказів повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, що на його думку є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у відповідності до пп.3 ч.3 ст.277 ГПК України. Відповідно до пп.3 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Згідно з ч.ч.2-4 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо). Як вбачається з матеріалів справи ухвала Господарського суду Тернопільської області від 03 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі №921/558/19 та призначення підготовчого засідання на 25 вересня 2019 року, надіслана відповідачу 04 вересня 2019 року на адресу: 47400, Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5 (вказана у позовній заяві та підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Вказану ухвалу відповідач отримав 13 вересня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 5). Наведене свідчить про обізнаність відповідача про розгляд Господарським судом Тернопільської області справи №921/558/19, та спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання 25 вересня 2019 року не з`явився, також не подав суду відзиву на позовну заяву. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 вересня 2019 року підготовче засідання у справі відкладено на 15 жовтня 2019 року. Вказана ухвала надіслана на зазначену вище адресу відповідача 26 вересня 2019 року та отримана останнім 27 вересня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 42). Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 листопада 2019 року. Зазначена ухвала надіслана на адресу відповідача 16 жовтня 2019 року та отримана останнім 19 листопада 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 51). В судовому засіданні 04 листопада 2019 року судом першої інстанції ухвалено рішення у справі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, разом з тим, судом встановлено, що з офіційного сайту «Укрпошта» вбачається, що станом на час ухвалення рішення відправлення з трек-номером 4602508601993 (ухвала суду від 15 жовтня 2019 року), направлене на адресу відповідача 16 жовтня 2019 знаходиться «у точці видачі доставки» (арк. арк. справи 70, 71). Вказане, на думку скаржника, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та ухвалення нового судового рішення у відповідності до ч.3 ст.277 ГПК України. Однак, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями апелянта, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач належно повідомлявся судом про розгляд справи, відтак, був обізнаний про наявність цього спору. При цьому, ухвалу від 15 жовтня 2019 року про призначення справи до судового розгляду по суті на 04 листопада 2019 року, суд надіслав на адресу відповідача 16 жовтня 2019 року, тобто судом дотримано вимоги ч.4 ст.120 ГПК України, згідно з якою ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Разом з цим, вчасне отримання вказаної ухвали (до судового засідання) в цьому випадку залежало від волі самого відповідача. Більше того, відповідач був обізнаний про розгляд справи №921/558/19 в Господарському суді Тернопільської області. Згідно з ч.2 ст.2 ЗУ «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15 жовтня 2019 року у справі №921/558/19 надіслано судом до Реєстру 15.10.2019 року; зареєстровано в Реєстрі 15.10.2019 року та оприлюднено в Реєстрі: 16.10.2019 року (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/84915646). Відтак, відповідач не був позбавлений можливості дізнатися про наступне судове засідання з розгляду справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Європейський суд з прав людини у п.41 свого рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відтак, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи учасником якої він є, та утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу (ст.43 ГПК України). Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції дотримано вимог щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Колегія суддів не вбачає в діях місцевого господарського суду порушення норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними. Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає. Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника. Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, постановив: Рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 листопада 2019 року у справі №921/558/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» без задоволення. Матеріали справи №921/558/19 повернути до Господарського суду Тернопільської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України. Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г. Суддя Бойко С.М. Суддя Матущак О.І.