Постанова 4855 № 640/7325/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7325/19 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування Наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, та грошового утримання за весь час затримки по день фактичного розрахунку, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року позовну заяву задоволено частково. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача та представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав. Як вбачається з Витягу з Наказу Відповідача «По особовому складу» від 06.02.2015 року №193 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 (М-105278) - підполковника міліції, заступника начальника Управління з кіберзлочинністю - начальника організаційно-аналітичного відділу, з 06 лютого 2015 року звільнено в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів). Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2015 року у справі №826/3425/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування Наказу від 06.02.2015 р. № 193 о/с про звільнення з роботи, поновлення на роботі, позовні вимоги задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2015 року № 193 о/с про звільнення з роботи в частині звільнення з посади заступника начальника - начальника організаційно-аналітичного відділу Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника організаційно-аналітичного відділу Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України з 07 лютого 2015 року; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час перебування у відпустці в період з 15.12.2014 р. до 05.02.2015 р., грошову допомогу при виході у відпустку за 2014 рік відповідно до Наказу № 2689 о/с від 24.12.2014 р., а також середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07 лютого 2015 року по час поновлення на посаді. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у зазначеній справі, апеляційну скаргу задоволено частково; Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 16 червня 2015 року скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час перебування у відпустці в період з 11.11.2014р. до 05.02.2015р., матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до Наказу №2689 о/с від 24.12.2014р; в решті позовних вимог відмовлено. Проте, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2016 року, касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України і ОСОБА_1 задоволено частково; Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову про скасування Наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та в цій частині залишено в силі Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 16 червня 2015 року; в решті рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін. Наказом Відповідача «По особовому складу» від 31.01.2017 № 81 о/с, на виконання Ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2016 та Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2015 у справі № 826/3425/15, скасовано пункт Наказу від 06.02.2015 № 193 о/с «По особовому складу» в частині звільнення Позивача; поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 (М-105278) на посаді заступника начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю - начальника організаційно-аналітичного відділу Міністерства внутрішніх справ України з 07 лютого 2015 року. Як вбачається з Витягу з Наказу Відповідача «По особовому складу» від 02.02.2017 №86 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 Розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 (М-105278), якого Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2016 та Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2015 у справі № 826/3425/15 поновлено на посаді заступника начальника Управління з кіберзлочинністю - начальника організаційно-аналітичного відділу, з 06 листопада 2015 року звільнено в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 у справі №826/3641/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним Наказу, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 86 о/с від 02.02.2017 року «По особовому складу» в частині звільнення згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх з 6 листопада 2015 року в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) підполковника міліції ОСОБА_1 (М-105278); поновлено ОСОБА_1 на службі в Міністерстві внутрішніх справ України на посаді, відповідно до його кваліфікації, спеціалізації, освіти, досвіду роботи на керівних посадах у сфері протидії кіберзлочинності з врахуванням вільного володіння англійською мовою та знанням в галузі ІТ-технологій, яка відповідає посаді заступника начальника - начальника Організаційно-аналітичного відділу Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України; стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з дня звільнення визначеного Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 86 о/с «По особовому складу» від 02.02.2017 року за період з 06.11.2015 по 06.11.2016; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Наказом Відповідача «По особовому складу» від 21.01.2019 № 42 о/с, на виконання Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 у справі №826/3641/17, поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 (М-105278) на посаді заступника начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю - начальника організаційно-аналітичного відділу Міністерства внутрішніх справ України. Листом Відповідача «Про наступне вивільнення» від 24.01.2019 №972/05/22-2019 повідомлено Позивача, що після закінчення двомісячного терміну з дати отримання цього персонального попередження він підлягає звільненню з посади заступника начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю - начальника організаційно-аналітичного відділу МВС України за п. 64 «г» (через скорочення штатів, у зв`язку з відсутністю можливості подальшого використання на службі) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114. 01.02.2019 Міністру внутрішніх справ Позивачем подано Рапорт про звільнення його з органів внутрішніх справ у зв`язку з переведенням до Національної поліції України. Листами Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 25.02.2019 №996/12/1/2/01-2019 та Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2019 №22/1/2-1024 повідомлено Позивача, що оскільки термін подання відповідної Заяви про прийняття на службу в поліцію минув, норми пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» до нього не застосовуються. Як вбачається з Витягу з Наказу Відповідача «По особовому складу» від 02.04.2019 №251 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 (М-105278), заступника начальника Управління з кіберзлочинністю - начальника організаційно-аналітичного відділу Міністерства внутрішніх справ України, з 02 квітня 2019 року звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів - у зв`язку з відсутністю можливості подальшого використання на службі). Згідно зі ст. 18 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (надалі - Закон №565-ХІІ), порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIІI (надалі - Закон №580-VIІI), національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Згідно з п.1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIІI, цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. 06 серпня 2015 року Закон №580-VIІI опубліковано в газеті «Голос України» №141-142. Згідно з Приписами пунктів 9.,10.,11. Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції; посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції; працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено у Постанові Верховного суду від 07 березня 2019 року у справі №813/1760/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Третя особа - Яворівський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання протиправними і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Відповідно до наведених приписів законодавства, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва. Така ініціатива є обов`язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до пп. «г» п.64 Положення №114. У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту). З наведеного слідує, що лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь у конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування п.10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення особи за скороченням штатів. Отже, звільнення Позивача можливе, проте роботодавець зобов`язаний працевлаштувати його на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до його спеціальності. Відповідачем обов`язку щодо подальшого працевлаштування Позивача не виконано, при звільненні іншої посади йому не запропоновано. Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано. На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Наказ Відповідача від 02.04.2019 року №251 о/с є протиправним і підлягає скасуванню, а Позивач - поновленню на роботі зі стягненням на його користь грошового утримання за час вимушеного прогулу. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Постанову складено в повному обсязі 24.02.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Єгорова Н.М. Федотов І.В.