Постанова 4850 № 812/1816/17

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року справа №812/1816/17 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., секретаря судового засідання Сухова М.Є., за участю представника позивача Петращук К.В., представника відповідача Височіна О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 812/1816/17 (головуючий І інстанції А.Г. Секірська) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (надалі - відповідач, ГУДФС) в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.11.2017 № 0026861314 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 510 грн. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 02 листопада 2019 року № 0026861314, прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, 11010100, у сумі 510,00 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянтом зазначено, що за відсутності підтверджуючих документів, не має підстав вважати, що позивач протягом 2016 року у встановлений чинним законодавством спосіб видав готівкові кошти підзвітним особам на відрядження та /або господарські витрати, які раніше було отримано у банку довіреною особою платника - ОСОБА_2 та які, у відповідності до вимог чинного законодавства, повинні бути оприбутковані підприємцем до початку їх видачі підзвітним особам. Отже, позивачем порушено вимоги до організації готівкових розрахунків в частині не оприбуткування готівки отриманої в банку довіреною особою та використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням. Апелянт вважає помилковим висновок суду, що отримані ОСОБА_2 готівкові кошти в Пат «Альфа-Банк» з рахунку, відкритого на імя позивача, не є доходом ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага, оскільки за умови відсутності інформації у Книзі обліку доходів та витрат за 2016 рік щодо оприбуткування коштів, одержаних довіреною особою платника податків ОСОБА_2 в установі банку та підтверджуючих документів щодо використання цих коштів на будь-які витрати на відрядження позивач повинен був врахувати ці кошти як витрати на виплату на відрядження. До перевірки не було надано документів, що підтверджують використання коштів, факт повернення підприємцю або довіреній особі коштів, використаних підзвітною особою, такі документи надані лише до суду. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 20202 року замінено в адміністративній справі № 812/1816/17 відповідача - Головне управління ДФС у Луганській області на Головне управління ДПС у Луганській області (далі - ГУДПС). Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав. Суд, заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа - підприємець 19.03.2003, перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (а.с. 134-136 т.1). На підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 15.08.2017 № 478 "Про проведення документальної планової невиїзної перевірки" (а.с. 58-59), згідно з повідомленням від 15.08.2017 № 98 (а.с. 60), на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.77.1, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, п.2 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області, проведено документальну планову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. За результатами перевірки складено акт від 29.09.2017 № 279/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (а.с. 171-199 т.1). Відповідно до висновків акту, зокрема, пунктам 1, 4, 6, 7 встановлено порушення самозайнятою особою ОСОБА_1 : 1.) п. 44.3 ст.44, п.п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, у результаті чого не забезпечено зберігання первинних, а також інших документів з питань обчислення і сплати належних сум податків (внеску) протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником оригіналів документів за період, що перевірявся; 4.) п. 51.1 ст. 51, абз. б) п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - порушено порядок заповнення Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1-ДФ), за результатами чого не у повному обсязі відображено відомості про суми виплаченого доходу платника податку; 6.) п.177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДФО за 2016 рік у сумі 810 189,90 грн; 7.) п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абзацу а) п.171.2 ст. 171, абз. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за результатами декларування доходів, отриманих від підприємницької діяльності за 2016 рік у сумі 236 915,09 грн (а.с.. 198 т.1). ГУ ДФС у Луганській області на підставі виявлених в пункті 1 висновків акту перевірки порушень, прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.11.2017 № 0027021314 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн, яке визнано протиправним та скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 812/1817/17 (а.с. 217-222), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 (а.с. 223-225 т.1). Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 812/1817/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 у справі № 812/1817/17 (а.с.226-227 т.1). ГУ ДФС у Луганській області на підставі виявлених в пункті 7 висновків акту перевірки порушень, прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Д" від 02.11.2017 № 0027251314, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання щ ПДФО на суму 352 442,68 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням + 236915,09 грн, за штрафними (фінансовими) санкціям 165528,04 грн, сума пені - 49999,55 грн (а.с. 200-206 т.1). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі № 812/1821/17 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 02.11.2017 № 0027251314 (а.с. 155-163 т.1). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 812/1821/17 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі № 812/1821/17 змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 164-168 т.1). ГУ ДФС у Луганській області на підставі виявлених в пункті 6 висновків акту перевірки порушень, прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.11.2017 № 0027221314, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 810 189,90 грн, 405094,95 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 95837,70 грн - пені, а всього на суму 1 215 284,85 грн, яке оскаржено позивачем в судовому порядку. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 812/1823/17 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № 812/1823/17, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Луганській області від 03.11.2017 № 0027221314 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 664256,73 грн та в частині застосування штрафних снакцій у сумі 332128,37 грн, всього на суму 996385,10 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено (арк.спр. 108-118, 119-128). Постановою Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 812/1823/17 касаційну скаргу ГУ ДФС у Луганській області залишено без задоволення, касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі № 812/1823/17 в частині відмови в розподілі судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог в цій частині - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Луганській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 49530,62 грн, в іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № 812/1823/17 залишено без змін (а.с. 209-216 т.1). ГУ ДФС у Луганській області, на підставі виявлених в пункті 4 висновків акту перевірки порушень, прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.11.2017 № 0026861314, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, код платежу 11010100 (а.с. 38 т.1). Відповідно до додатку до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 № 0026861314, у податковій звітності за формою 1-ДФ ФОП ОСОБА_1 не відображено факти отримання довіреною особою підприємця - ОСОБА_2 доходів у вигляді додаткового блага за ознакою доходу - " 126" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 1316194,96 грн (а.с. 39). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено отримання довіреною особою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доходу у вигляді додаткового блага при отриманні готівкових коштів в ПАТ "Альфа-Банк" з рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , протягом 2016 року, відповідно в позивача були відсутні підстави для відображення у податковій звітності за формою 1-ДФ за І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2016 року фактів отримання ОСОБА_2 доходів у вигляді додаткового блага за ознакою доходу " 126", що, в свою чергу, виключає можливість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. За п. 163.1, 163.2 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Згідно п.164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу. За положенням пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу)…. Відповідно до пункту 51.1 статті 51 ПК України Платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків. Згідно із пункту 176.2 статті 176 ПК України, особи Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено. ФОП ОСОБА_1 27.04.2016 подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області податковий розрахунок № 9066389456 за І квартал 2016 року з зазначенням суми доходу 229 268,06 грн (а.с. 146-147 т.1). 11.07.2016 позивачем подано до контролюючого органу податковий розрахунок № 9130386217 за ІІ квартал 2016 року з зазначенням суми доходу 368408,30 грн (а.с. 144-145 т.1). 20.10.2016 позивачем подано до контролюючого органу податковий розрахунок № 9197349175 за ІІІ квартал 2016 року з зазначенням суми доходу 251909,71 грн (а.с.142-143 т.1). 01.02.2017 ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу податковий розрахунок № 9268730035 за IV квартал 2016 року з зазначенням суми доходу 466608,89 грн (а.с. 140-141 т.1). За довіреністю від 09.04.2013, посвідченою приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кізімою В.В., терміном дії 5 років, якою Коляденко Ю.І. уповноважує ОСОБА_2 розпоряджатися усіма його рахунками, які відкриті на його ім`я в Публічному акціонерному товаристві "Альфа-Банк" (а.с. 207 т.1), ОСОБА_2 отримано у 2016 році готівкові кошти з розрахункового рахунку НОМЕР_2 ПАТ "Альфа-Банк" (а.с. 62, 63-66 т.1). З акту перевірки вбачається, що на думку відповідача, оскільки ФОП ОСОБА_1 в ході перевірки не надано будь-яких підтверджуючих документів про використання готівкових коштів у власній господарській діяльності та не доведено, що фактично отримано готівкові кошти з банку довіреною особою підприємця - ОСОБА_2 були використані нею особисто за призначенням (госп.витрати та відрядження у межах господарської діяльності підприємця), готівкові кошти у розмірі 830000,00 грн та 1275500 руб. (в гривневому еквіваленті 486194,96 грн) є доходом довіреної особи підприємця ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага на загальну суму у гривневому еквіваленті 1316194,96 грн (а.с. 196 зв. Т.1). За невідображення у податковій звітності за формою 1-ДФ фактів отримання ОСОБА_2 доходів у вигляді додаткового блага за ознакою доходу № 126" за 2016 рік до позивача спірним ППР застосовано штраф. Матеріали справи свідчать, що висновки акту перевірки № 279/12-32-13-14/ НОМЕР_1 від 29.09.2017 були предметом судового розгляду, зокрема, у справах № 821/1821/17, 812/1817/17, 812/1823/17. Рішення судів набрали законної сили та є чинними. Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини, встановлені судом у зазначених справах є преюдиційними та не підлягають доказуванню при розгляді справи № 812/1816/17. У ході розгляду вказаних справ встановлено, що відповідач в запиті, який отриманий позивачем 12.09.2017, зокрема, зобов`язав надати до перевірки касові документи, пов`язані з виплатою під звіт та повернення готівки грошових коштів підзвітним особам за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (видаткові та прибуткові касові документи). Позивачем в ході розгляду вказаних справ було надано копії наказів позивача про відрядження найманих працівників з розпорядженням-розрахунком добових експлуатаційних витрат, копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, видаткових касових ордерів, прибуткових касових ордерів, посвідчень на відрядження, квитанцій. Отримання готівкових коштів на відрядження відображено у додатку № 6 до акту перевірки та підтверджується банківськими документами, відомостями видачі готівкових коштів на відрядження та касовими ордерами, що містяться в матеріалах справи Суди дійшли висновку, що висновок контролюючого органу про надання документів позивачем не у повному обсязі не відповідає дійсності, оскільки позивачем надано докази надання для перевірки ГУ ДФС у Луганській області первинних документів, що підтверджено копіями реєстрів наданих документів. Крім того, доводи відповідача також спростовуються наведеним в п. 1.13 акту перевірки переліком документів, де у п. 9 зазначено, що при перевірці використано, у тому числі авансові звіти, накази та розрахунки на відрядження суцільним порядком. Судами в ході розгляду вищевказаних справ було досліджено висновок експерта № 2640 від 30.11.2018 за результатами проведеної судової економічної експертизи по адміністративній справі № 812/1823/17. . Згідно висновку експерта, дослідженням наданих документів, висновки Головного управління ДФС у Луганській області, викладені в акті № 279/12-32-13-14/ НОМЕР_1 від 29.09.2017 про результати документальної планової невиїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 32.12.2016, про порушення позивачем п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України та заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік на суму 810 189,90 грн. документально не підтверджуються. Суд першої інстанції у рішенні, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, прийнятому за результатами розгляду справи № 821/1821/17 та яке набрало законної сили, дійшов до висновку, що в силу приписів ст. 239 Цивільного кодексу України вчинені ОСОБА_2 правочини з отримання коштів в ПАТ «Альфа-Банк» на підставі виданої позивачем довіреності не можуть вважатися доходом довіреної особи підприємця ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага. Оскільки, як встановлено самим Актом перевірки, отримані довіреною особою ОСОБА_2 грошові кошти витрачені із зазначенням призначення платежу та підтверджені первинними документами, які надавалися на перевірку. Отже, оскільки судовими рішеннями, що набрало законної сили, при розгляді вищевказаних справ, у яких брали участь ті самі особи, встановлено, що вчинені ОСОБА_2 правочини з отримання коштів в ПАТ «Альфа-Банк» на підставі виданої позивачем довіреності не можуть вважатися доходом довіреної особи підприємця ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага, в позивача були відсутні підстави для відображення у податковій звітності за формою 1-ДФ за І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2016 року фактів отримання ОСОБА_2 доходів у вигляді додаткового блага за ознакою доходу " 126", що, в свою чергу, виключає можливість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України. Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення - рішення від 02.11.2017 № 0026861314 є протиправним та підлягає скасуванню. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 812/1816/17 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 812/1816/17 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 25 лютого 2020 року. Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв Судді Т.Г. Арабей Г.М. Міронова