Постанова 4805 № 289/1413/18

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/1413/18 Головуючий у 1-й інст. Луньова Д. Ю. Категорія 60 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №289/1413/18 за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області, ухвалене 19 листопада 2019 року суддею Луньовою Д.Ю. у м. Радомишлі, повний текст рішення складено 29 листопада 2019 року, в с т а н о в и в : У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Радомишильської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області, у якому, просив визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, яке належало його рідній прабабі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і яке складається з: жилого будинку по АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами, вартістю 60000 грн, який знаходиться на неприватизованій земельній ділянці, площею 1689 кв.м, і належали їй на підставі свідоцтва № 1106 про право особистої власності на жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, виданого 02.04.1974 Виконавчим комітетом Радомишльської міської ради депутатів трудящих Житомирської області, в якому вона помилково зазначена як - « ОСОБА_4 »; на земельну часту (пай), площею 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 9204 грн, яка перебуває у колективній власності ПКСП «Нива» м.Радомишль, на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0158125, виданого 20.12.1996 на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА від 20.12.1996 № 383, зареєстрованого 21.07.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів за № 123, в якому вона помилково зазначена як - « ОСОБА_5 ». Обґрунтовував вимоги позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його прабаба ОСОБА_3 (рідна баба батька). Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане нерухоме майно. Спадкоємцем за заповітом померлої є його батько - ОСОБА_2 (третя особа у справі), який не претендує на спадщину та відмовився від її прийняття на його користь. Отже, він є єдиним спадкоємцем, проте не може оформити спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, у видачі яких йому відмовлено через розбіжності у зазначенні прізвища, імені та по-батькові спадкодавця, необхідності встановлення в судовому порядку фактів родинних зв`язків та факту належності правовстановлюючих документів, у зв`язку із чим він звернувся до суду. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про задоволення його позовних вимог. На думку ОСОБА_1 , суд не врахував його доводи щодо фактичного та юридичного прийняття ним та ОСОБА_2 спадщини, оскільки після смерті спадкодавця вони вступили у фактичне володіння та користування спадковим будинком, здійснювали у ньому ремонти. Крім того, на зберіганні у нього знаходяться оригінали правовстановлюючих документів на спірне майно, які йому передав його батько ОСОБА_2 . Також вказав, що для отримання спадщини йому необхідно звернутися до суду та встановити низку фактів: факту належності правовстановлюючих документів свідоцтва та сертифікату, тому він звернувся одразу з позовом про визнання права на спадщину. Крім того, послався на порушення судом строків внесення рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень. Також вважає, що у рішенні суду не наведено вагомих підстав для відмови у задоволенні позову та обмежено його право на вибір відповідного способу захисту прав, який не суперечить Закону. Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони в судове засідання не з`явились. Від голови Радомишльської міської ради Тетерського В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника міської ради. Від ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, апеляційну скаргу підтримали. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 (а.с. 9 т. 1). Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.10.2000 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7 т. 1). З копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Бойком В.М. 01.03.2000, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_2 (а.с.8 т. 1). З наданої до позовної заяви копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0158125, виданого на підставі рішення Радомишльської районної державної адміністрації від 20.12.1996 № 383, встановлено, що ОСОБА_5 , яка проживає в м. Радомишль Житомирської області, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства «Нива» розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.10 т. 1). З наданої до позовної заяви копії свідоцтва № 1106 на право особистої власності на жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, виданого 02.04.1974 виконкомом Радомишльської міської ради депутатів трудящих, вбачається, що ОСОБА_4 належить на праві особистої власності жилий будинок у АДРЕСА_1 (а.с.11 т. 1). З копії довідки, виданої 14.12.2010 ОСОБА_2 , що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 ; крім померлої в даному будинку ніхто не був зареєстрований на день її смерті (а.с.14 т. 1). З витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності померлій особі - ОСОБА_3 (а.с.132-133 т. 1). З відповіді на запит суду, наданої Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області, згідно перевірки, проведеної за даними Спадкового реєстру та по Алфавітним книгам обліку спадкових справ за 2000-2019 рік, до Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області спадкоємці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину - не звертались; спадкова справа до майна померлої Радомишльською державною нотаріальною конторою не заведена (а.с.156 т. 1). Ухвалюючи рішення про залишення позову без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не додержався визначеного законодавством порядку оформлення спадщини. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом. За змістом ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого; онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем Згідно ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини. Оскільки позивач зазначив, що спадкоємець за заповітом - ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння спадковим майном, то спадкоємство у даному випадку могло бути за вищезазначених законодавством умов та у випадку відмови ОСОБА_2 від спадщини на користь ОСОБА_1 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що спадкова справа до майна померлої не заводилась, ОСОБА_2 із заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом та законом або заявою про відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців не звертався. Враховуючи такі обставини, підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, з огляду на розбіжності, які містяться у прізвищі, імені та по батькові у правовстановлюючих документах спадкодавця, відсутності документів, які підтверджують родинні зв`язки позивача зі спадкодавцем, питання спадкоємства без встановлення фактів родинних зв`язків та факту належності правовстановлюючих документів у визначений позивачем спосіб є передчасним. Порушення судом строків внесення оскаржуваного рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень на його правильність не впливає. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 24 лютого 2020 року.