Постанова 4817 № 607/17951/15

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/17951/15Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/817/126/20 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 351000000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 лютого 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Ткач З.Є. суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М., за участю секретаря Костів Х.Ю., з участю представника виконавчої служби Гнатюк Н.В., ОСОБА_1 та його представника адвоката Синюк А.С., Бонюкевич Т.В. та її представника адвоката Молень Р.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/17951/15 за апеляційною скаргою Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, правонаступником якого є Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2019 року, постановлену суддею Грицак Р.М., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Надії Володимирівни, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Синюк А.С. звернувся до суду із скаргою про скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Надії Володимирівни від 10 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №59773900 з виконання виконавчого листа №607/17951/15-ц виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2016 року. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2016 року у справі №607/17951/15-ц змінено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , наступним чином: встановити ОСОБА_1 графік побачень із сином ОСОБА_2 у такі дні: - кожний понеділок, середу та п`ятницю місяця з 17 год. по 19 год. в присутності матері ОСОБА_3 ; - щосуботи місяця з 10.00 год. по 11. 00 год. без присутності матері ОСОБА_3 у громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, ТРЦ «Подоляни» та інших громадських місцях, що призначені для повноцінного відпочинку дитини та відповідають віку та стану здоров`я дитини). Державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Н.Д. було відкрито виконавче провадження №59773900 з примусового виконання вказаного судового рішення. 10 вересня 2019 року постановою головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Н.Д. виконавче провадження № 59773900 закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення. Вважає, що державний виконавець не вжив всіх заходів для повного фактичного виконанням рішення, а його порушене батьківське право на участь у виховані дитини так і не відновлено. У зв`язку із наведеним, просить скаргу задовольнити. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2019 року постановлено: Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Надії Володимирівни задовольнити. Скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Надії Володимирівни від 10 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №59773900 з виконання виконавчого листа №607/17951/15-ц виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2016 року. Не погоджуючись із даною ухвалою, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Вказує, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення суду у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Звертає увагу суду на те, що на виконання вище вказаного припису закону державним виконавцем 16 серпня 2019 року здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому листі (місце проживання боржника: АДРЕСА_1 ) та встановлено, що побачення з сином ОСОБА_2 не відбулося через неявку батька. Наголошує на тому, що лише після отримання стягувачем повідомлення від 22 серпня 2019 року побачення з ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 відбулися 30 серпня 2019 року, 02 вересня 2019 року та 09 вересня 2019 року згідно графіку в присутності матері, про що складено акти державного виконавця. Таким чином, державним виконавцем виконано вимоги Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, тобто перевірено виконання боржником рішення суду у час та місці визначені рішенням суду. Зазначає, що документом, що підтверджує виконання рішення суду щодо встановлення побачення з дитиною є акти державного виконавця, які і стали підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Також зазначає, що судом не враховано, що згідно ст. 29 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем. Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, проводяться у час, передбачений частиною першою цієї статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника. Проведення виконавчих дій в інший час, ніж передбачено частиною першою цієї статті, допускається, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров`ю громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої години, необхідно продовжити. Саме тому виконавчі дії не проводились 17 серпня 2019 року (субота), 24 серпня 2019 року (субота), 31 серпня 2019 року (субота), 07 серпня 2019 року (субота). Відзиви стягувача та боржника на апеляційну скаргу до суду не надходили. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторін, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 лютого 2019 року на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2016 року видано виконавчий лист у справі №607/17951/15-ц про зміну способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: встановити ОСОБА_1 графік побачень із сином ОСОБА_2 у такі дні: - кожний понеділок, середу та п`ятницю місяця з 17 год. по 19 год. в присутності матері ОСОБА_3 ; - щосуботи місяця з 10.00 год. по 11. 00 год. без присутності матері ОСОБА_3 у громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, ТРЦ «Подоляни» та інших громадських місцях, що призначені для повноцінного відпочинку дитини та відповідають віку та стану здоров`я дитини). Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить до 18 вересня 2021 року. 12 серпня 2019 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Н.Д. відкрито виконавче провадження №59773900 на виконання виконавчого листа №607/17951/15-ц. Постановою державного виконавця про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 21 серпня 2019 року у виконавчому провадженні №59773900 внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість дати видачі виконавчого документа: 16.09.2016 зазначити дату видачі: 22.02.2019. 16 серпня 2019 року боржнику ОСОБА_3 доведено до відома зміст виконавчого листа №607/17951/15-ц, про що державним виконавцем складено акт. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Згідно зі ст.1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частинами другою та третьою ст. 451 ЦПК України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова від 10 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №59773900, яка винесена головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Н.Д. є неправомірною, оскільки державним виконавцем не було виконано в повному обсязі всіх необхідних виконавчих дій з примусового виконання рішення суду про зміну способу участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_2 , що призвело до порушення прав батька дитини. З такими висновками суду погоджується колегія суддів. Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2019 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Гнатюк Н.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59773900 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Порядок виконання рішень про встановлення побачень з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено ст.64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних праврвідносин, та розділом ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5. Зокрема, статтею ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Законом) визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 5-7 цієї статті, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Аналогічна норма міститься у пункті 10 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, в якій визначено, що у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону. Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактично мало місце часткове виконання виконавчого листа № 607/17951/15-ц. Актами державного виконавця від 16 серпня 2019 року, 19 серпня 2019 року, 21 серпня 2019 року засвідчено, що під час здійснення виконавчих дій за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що стягувач ОСОБА_1 на місце проведення виконавчих дій не з`явився, про причини неявки не повідомив, тому зустріч з сином не відбулася через неявку стягувача. Як вбачається з листа Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області №С-91аз від 16 вересня 2019 року, стягувач ОСОБА_1 в період з 25 липня 2019 року по 06 вересня 2019 року звертався в правоохоронні органи із заявами про неналежне виконання боржником ОСОБА_3 рішення суду від 16 вересня 2016 року у справі № 607/17951/15-ц про встановлення графіку побачень із їхнім сином, мотивуючи тим, що остання не дозволяє йому бачитись із сином ОСОБА_2 . Вказані звернення зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Тернопільського ВП за номерами: 28452 від 14 серпня 2019 року; 28784 від 17 серпня 2019 року; 30653 від 30 серпня 2019 року; 30737 від 31 серпня 2019 року; 31236 від 03 вересня 2019 року; 31238 від 03 вересня 2019 року та від 31405 від 04 вересня 2019 року. В ході проведення перевірки звернень ОСОБА_1 проводилось спілкування із гр. ОСОБА_3 , яка повідомляла, що вона жодних перешкод із сином побаченнях не чинить та виконанню рішення Тернопільського міськрайонного суду не перешкоджає. Як вбачається з актів державного виконавця (а.с. 86 87, 93), побачення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 відбулись 30 серпня 2019 року, 02 вересня 2019 року, 09 вересня 2019 року, що стверджується підписом стягувача в акті. 04 вересня 2019 року проведення виконавчих дій не відбулося у зв`язку із перебуванням сина стягувача на заняттях зі спорту, що підтверджується заявою боржника ОСОБА_3 та актом державного виконавця. Державний виконавець в суді апеляційної інстанції пояснила, що 16 серпня 2019 року (п`ятниця), 19 серпня 2019 року (понеділок), 21 серпня 2019 року (середа) згідно актів державного виконавця виконавчі дії проведені не були у зв`язку із неявкою стягувача. Суботні дні: 17, 24, 31 серпня та 7 вересня 2019 року, - є неробочими днями, а тому виконавчі дії в ці дні не вчинялися відповідно до вимог ст. 29 Закону України « про виконавче провадження». Крім того, згідно пояснень державного виконавця виконачі дії не проводились 23 серпня (пятниця) та 28 серпня (середа) у зв`язку із зверненням напередодні стягувача до правоохоронних органів із заявами про перешкоди ОСОБА_3 у виконанні рішення суду. Проаналізувавши фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державний виконавець прийшов до передчасного висновку про повне виконання рішення суду, оскільки причини, з яких не були проведені виконавчі дії 23 серпня та 28 серпня 2019 року, не можна визнати такими, що відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №59773900 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» не було. Відповідно до частин першої та другої статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. При наявності письмових звернень стягувача до правоохоронних органів та наявності конфлікту між сторонами виконавчого провадження державний виконавець не пересвідчився, що і в вихідні дні (субота) мало місце фактичне виконання рішення суду, що б давало право для висновку про виконання виконавчого провадження та винесення відповідної постанови. При цьому суд першої інстанці правомірно виходив з того, що будь-яких відомостей про виконання рішення суду 17 серпня 2019 року, 24 серпня 2019, 31 серпня 2019 року, 07 вересня 2019 року матеріали справи не містять. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить інших доводів щодо незаконності ухвали суду, що було б підставою для її скасування, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Тернопільський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, правонаступником якого є Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2019 року залишити без зміни. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повна постанова складена 19 лютого 2020 року. Головуючий: Ткач З.Є. Судді: Міщій О.Я. Шевчук Г.М.