Постанова 4812 № 489/7944/18

19.02.20 22-ц/812/416/20 Провадження №22-ц/812/332/20 Провадження №22-ц/812/416/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 19 лютого 2020 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Бондаренко Т.З., суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М., із секретарем судового засідання: Богуславською О.М., за участю: представника позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №489/7944/18 за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення, яке постановлено Ленінським районним судом м. Миколаєва під головуванням судді Рум`янцевої Н.О. у приміщенні цього суду 12 грудня 2019 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації розміру аліментів та збільшення розміру аліментів, в с т а н о в и л а : У грудні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації розміру аліментів та збільшення розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що від шлюбу з відповідачем має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2010 року стягуються аліменти у розмірі 500 грн. Вказує, що через значні інфляційні процеси суттєво підвищилася вартість життя та прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, в зв`язку із чим 500,00 грн. аліментів не можуть забезпечити належний рівень матеріального утримання дитини. Вважає, що відповідач є людиною працездатного віку, вад здоров`я не має, отримує неофіційні доходи, розмір яких визначити не можливо. При цьому, його майновий стан поліпшився, оскільки він придбав нерухоме та рухоме майно, а саме автомобіль, земельні ділянки, будинок. Враховуючи наведене та уточнюючи вимоги, позивачка просила стягнути з відповідача суму індексації аліментів в розмірі 24569,95 грн. та збільшити розмір раніше стягнутих аліментів, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2010 року, стягнувши їх в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн., з урахуванням індексів інфляції щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2019 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 суму індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, в розмірі 24569 грн. 95 коп., збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 16 грудня 2010 року в справі №ц2-6241/10 та стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Відкликано виконавчий лист виданий на підставі рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 16 грудня 2010 року в справі №ц2-6241/10 про стягнення аліментів та розподілено судові витрати. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати в частині розміру стягнутих аліментів та ухвалити нове, яким збільшити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просив скасувати рішення в частині стягнення індексації аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цієї вимоги в сумі 6545 грн. 50 коп. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 слід відмовити, а апеляційну скаргу позивачки задовольнити виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідченням чого є свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 . Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2010 року, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина щомісячно у розмірі 500,00 грн., починаючи з 21 жовтня 2010 року і до його повноліття (а.с.35). На підставі вказаного рішення 16 грудня 2010 року було видано виконавчий лист (а.с.34). Позивачка зазначає, що з часу винесення рішення матеріальний стан відповідача значно поліпшився, оскільки 28 січня 2014 року відповідач придбав у власність автомобіль марки Ford Focus 998, 2013 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується постановою про розшук майна боржника від 04 грудня 2018 року ВП№57503869, інформацією на електронне звернення (а.с.18-20). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 є власником від 05 жовтня 2018 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4824280400:08:000:0164; від 05 жовтня 2018 року за договором купівлі продажу земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4824280400:08:000:0165; від 05 жовтня 2018 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки, площею 1,0547 га, кадастровий номер 4824280400:08:000:0166. Крім того, відповідач має у приватній власності жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 (а.с.24) Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складеного державним виконавцем, заборгованість за ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період з жовтня 2010 року по листопад 2018 року становить 49 000 грн. Згідно ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Згідно ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Відповідно до ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції закону до 01 січня 2016 року) та змінено до 103 відсотків з січня 2016 року. За змістом п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Виходячи з опублікованих індексів споживчих цін, індексації підлягає сума аліментів з червня 2013 року по лютий 2018 року, із визначенням коефіцієнта індексації шляхом множення індексів споживчих цін за вказаний період. На підтвердження позовних вимог, позивачка ОСОБА_4 надала розрахунки суми індексації розміру аліментів за період з листопада 2010 року по серпень 2019 року, згідно якого вона складає 24569,95 грн. Виходячи з викладеного, районний суд дійшов правильного висновку про стягнення індексації розміру аліментів в сумі 24569,95 грн. з відповідача. В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що суд безпідставно стягнув індексацію аліментів за весь період та не застосував позовну давність. Проте такі доводи не ґрунтуються на законі. Так, відповідно до положень ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139цього Кодексу. Враховуючи, що позовна давність не застосовується до спірних правовідносин, районний суд правомірно стягнув індексацію за весь період. Статтею 192 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З аналізу вказаної норми вбачається, що для збільшення /зменшення розміру аліментів або зміни способу їх стягнення потрібна наявність певних умов, зміна матеріального стану платника або одержувача аліментів, зміна стану здоров`я, тощо. Із змісту положень ч.3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надані позивачкою щодо придбання відповідачем рухомого та нерухомого майна відповідають вимогам ст.ст. 77-88 ЦПК України та свідчать про зміну його матеріального стану. Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і він може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Враховуючі наявні в матеріалах справи належні докази щодо придбання відповідачем рухомого та нерухомого майна, а саме автомобіля, земельних ділянок та житлового будинку, районний суд дійшов правильного висновку про те, що матеріальний стан відповідача, як платника аліментів, беззаперечно покращився порівняно з тим часом, коли були стягнуті з нього аліменти в розмірі 500 грн. Проте, визначаючи аліменти, які підлягають стягненню з відповідача, в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, районний суд не навів переконливих аргументів щодо обрання мінімального встановленого законом мінімуму їх розміру. Так, враховуючи матеріальний стан відповідача, його працездатний вік, стан здоров`я та сімейний стан, а саме відсутність інших утриманців, а також те, що відповідач не заперечував щодо часткового збільшення аліментів, колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 2000 грн. аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню. При цьому, не можна прийняти до уваги посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що на його утриманні перебуває мати з якою він проживає. Так, мати отримує пенсію, тобто утримання від держави, в зв`язку з чим не може вважатись такою, що перебуває на утриманні сина, що не виключає допомогу дітей. Також підлягають відхиленню посилання в апеляційній скарзі на те, що житловий будинок йому подарувала бабуся та ним він не користується, оскільки таке не впливає на його статус власника. Посилання відповідача на те, що він добровільно надає додаткові кошти на утримання сина, як то оплата додаткового навчання, оздоровлення, також підлягають відхиленню, оскільки таке не позбавляє позивачку права на звернення з даним позовом. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Виходячи з викладеного та враховуючи, що районний суд не повно з`ясував всі обставини справи, рішення в частині збільшення розміру аліментів підлягає зміні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 12 грудня 2019 року в частині збільшення розміру аліментів змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 24 лютого 2020 року. Судді: Т.З.Бондаренко Т.М.Базовкіна Л.М.Царюк