Ухвала КАС ВС № 280/1719/19

УХВАЛА 24 лютого 2020 року Київ справа №280/1719/19 адміністративне провадження №К/9901/4766/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р.Ф., суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 280/1719/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 280/1719/19, предметом спору у якій є вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0006061305 від 05 квітня 2019 року, яким контролюючим органом нараховане податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені за результатами річного декларування у сумі 1132426 гривень 95 копійок та податкового повідомлення-рішення №0006071305 від 05 квітня 2019 року, яким контролюючим органом нараховане податкове зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 84989 гривень 11 копійок. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволенні частково, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0006061305 від 05 квітня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 558 238,69 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 139 559,67 гривень; №0006071305 від 05 квітня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору за основним платежем в розмірі 41 913,57 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10 478,39 гривень. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що курсова різниця, що виникла в наслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту) не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №280/1719/19 та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами, зокрема у справі №821/1594/17 у якій зазначено наступне. Положення абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) визначають сукупність умов, за наявності яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються основна сума боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором. З 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань". Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції. Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці. Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року. При цьому Верховний Суд акцентує увагу, що застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, предбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Аналізуючи рішення суду апеляційної інстанції, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №280/1719/18 відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Посилання податкового органу на позицію викладену Верховним Судом у справах №814/574/16, №802/1108/17-а, №805/4663/16-а, згідно якої основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника, не суперечить викладеному вище. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №280/1719/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова Судді І.А. Гончарова І.Я.Олендер