LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/244/17

від 24.02.2020 · Господарська

УХВАЛА 24 лютого 2020 року м. Київ Справа № 910/244/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва у складі судді Марченко О. В. від 21.10.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Коробенко Г. П., Євсіков О. О., Куксов В. В. від 23.12.2019 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 1 143 613 230,68 грн, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі № 910/244/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019, у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 відмовлено. 20 січня 2020 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/244/17. Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15). Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн. З огляду на таке, судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 2 102,00 грн. Однак до касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" не додано доказів сплати судового збору. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). У зв`язку з несплатою судового збору, Акціонерному товариству "Укртрансгаз" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/244/17 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 2 102,00 грн. Також, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/244/17 складена та підписана 24.12.2019, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/244/17 було 13.01.2020, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Із касаційної скаргою Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось 20.01.2020, про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення, в якому зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови отриманий 28.12.2019, на підтвердження чого додана копія поштового конверту з трек номером 0411629802304 та роздруківка з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта". Отже скаржник мав право на поновлення пропущеного строку відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, до 17.01.2020 включно. Проте, як зазначено вище, із касаційною скаргою Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось лише 20.01.2020 та у якості причини поважності пропуску процесуального строку зазначає велику кількість вихідних днів (новорічний період) та значне навантаження працівників юридичного департаменту, що позбавило скаржника можливості належним чином підготувати касаційну скаргу у даній справі у межах строку. При цьому наголошуючи про своє "право на суд", посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцію України, рішення Європейського суду з прав людини, тощо. Розглянувши наведені обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, зазначені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Такі причини як то перебування працівників у відпустках, вихідні дні та завантаженість працівників не звільняють учасника справи від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007). Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) також визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57). Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/224/17 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Укртрансгаз", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

4. Роз`яснити Акціонерному товариству "Укртрансгаз", що у разі не наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених інших підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Н. М. Губенко Судді О. А. Кролевець В. І. Студенець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»