Постанова 4857 № 1.380.2019.001542

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.001542 пров. № 857/11680/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Яцишина О.В., представника відповідача Тереха І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, - суддя (судді) в суді першої інстанції - Кузан Р.І. , час ухвалення рішення - 12:39:16, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення - 07.10.2019 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (ГУ НП у Львівській області), яким просив визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 18.02.2019 року № 577 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та від 28.02.2019 року № 129 о/с «По особовому складу» в чистині звільнення його із служби в поліції; поновити його на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 01.03.2019 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позов задоволено. Рішення мотивоване тим, що фактично у висновку службового розслідування наведено обставини, які встановлені досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні та викладені в повідомленні про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України. При цьому, пояснення, які надавались посадовими особами ГУ НП у Львівській області та наведені у висновку службового розслідування, також не містять даних про вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Однак, на переконання суду, такі обставини не можуть лягати в основу для висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, оскільки такий висновок напряму пов`язаний з необхідністю їх доведення в межах кримінального провадження. За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ ГУ НП у Львівській області від 18.02.2019 року № 577 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, також є протиправним наказ відповідача від 28.02.2019 року № 129 о/с «По особовому складу» в чистині звільнення позивача із служби в поліції, оскільки він виданий на виконання наказу від 18.02.2019 року №

577. Крім того, суд дійшов висновку, що оскільки накази про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та його звільнення зі служби в поліції є протиправними, то позивача також слід поновити на посаду, яку він займав перед звільненням. Рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що суд порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного виіршення справи, неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції стали саме обставини порушення позивачем службової дисципліни, правил етичної поведінки поліцейського та вимог законодавства, а не вчинення ним кримінальних правопорушень. При цьому, такі порушення були встановлені саме в ході службового розслідування, а не з матеріалів кримінального провадження. Також апелянт з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 зазначає, що правомірним є притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрите. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Наказом ГУ НП у Львівській області від 18.02.2019 року № 577 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУНП у Львівській області», серед іншого, за грубе порушення службової дисципліни та скоєння вчинку, що дискредитує звання поліцейського, до поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. На реалізацію цього наказу ГУ НП у Львівській області було прийнято наказ від 28.02.2019 року № 129 о/с «По особовому складу», яким відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), звільнено зі служби в поліції з 28.02.2019 року у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних наказів відповідача з таких підстав. Як встановив суд, ОСОБА_1 з 24.03.2017 року проходив службу в поліції на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області. 08.01.2019 року Прокуратура Львівської області в межах кримінального провадження № 42018140000000181 від 05.06.2018 року повідомила про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України старшому уповноваженому ВКП Залізничного ВП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , поліцейським ВППП відділення поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . В межах даного кримінального провадження, серед іншого, відносно ОСОБА_1 складено та затверджено прокурором обвинувальний акт від 29.01.2019 року, який передано на розгляд Залізничного районного суду м. Львова. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.01.2019 року позивача як підозрюваного було відсторонено від посади у межах строку досудового розслідування. У зв`язку з отриманням інформації про оголошення підозри зазначеним вище поліцейським, наказом ГУ НП у Львівській області від 11.01.2019 року № 92 було призначено за даним фактом службове розслідування у формі письмового провадження. 11.02.2019 року начальник ГУ НП у Львівській області затвердив висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області, в якому зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. У цьому висновку службового розслідування дисциплінарною комісією викладені обставини, які встановлені в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000181, та які стали підставою для оголошення підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем), а також у пособництві щодо таємного викрадення чужого майна, вчиненому повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України. Зокрема, у висновку зазначено, що службовим розслідуванням встановлено, що старший оперуповноважений ВКП Залізничного ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та поліцейські СПП ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП старші сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , будучи зобов`язаними відповідно до ст. ст. 3, 7, 18, 23, 64 Закону № 580-VIII, неухильно дотримуватись Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини та відповідно до покладених завдань, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють їх вчиненню, вживати у межах своєї компетенції заходів для усунення таких причин, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, а також у відповідності до посадової інструкції вживати заходів до розкриття злочинів на території обслуговування, в тому числі залізничного вокзалу в м. Львові, отримуючи інформацію про осіб, причетних до скоєння крадіжок, відповідних заходів до їх затримання, документування з метою розкриття злочинів, не вживали. Крім цього, про неодноразові факти отримання такої інформації, з метою оперативного реагування на кримінальні правопорушення, до найближчого органу поліції не повідомляли, чим скоювали вчинки, що підривають авторитет поліції, та грубо порушили службову дисципліну, Присягу поліцейського, основні обов`язки поліцейського, передбачені ст. 18 Закону № 580-VIII, щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимоги ч. 5 розділу І, п. 1 ч. 1 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейського», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1170, п. п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 та ст. 12 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 16.02.018 року № 111, ч. 5 розділу ІІ «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377. Такі висновки дисциплінарною комісією зроблено за результатами аналізу вказаного вище повідомлення від 08.01.2019 року про підозру у вчиненні позивачем кримінальних правопорушень та пояснень посадових осіб ГУНП у Львівській області. Як зазначено вище, наказом ГУ НП у Львівській області від 18.02.2019 № 577 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали описані вище порушення вимог законодавства, вказані у висновку службового розслідування. Також на реалізацію цього наказу, 28.02.2019 року ГУ НП у Львівській області прийнято наказ № 129 о/с по особовому складу, яким позивача з 28.02.2019 року звільнено зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Частинами 1, 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно з ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до вказаних норм законодавства для застосування до поліцейського будь-якого виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку, що призвело до порушення ним службової дисципліни. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, або у разі невиконання поліцейським конкретних службових обов`язків. При цьому, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. «Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України» затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (далі - Порядок № 893). Так, відповідно до п. 1, 4 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Суд першої інстанції правильно вказав, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого. Водночас, як правильно встановив суд першої інстанції, із змісту висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУ НП у Львівській області 11.02.2019 року, не встановлено вчинення позивачем конкретних дій чи бездіяльності, що містять ознаки дисциплінарного проступку чи свідчать про невиконання ним службових обов`язків, а фактично лише продубльовано обставини, які встановлені досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018140000000181 та викладені в повідомленні від 08.01.2019 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень. Пояснення, які надавались посадовими особами ГУ НП у Львівській області та наведені у висновку службового розслідування, також не містять даних про вчинення позивачем дисциплінарного проступку. В цьому контексті слід зазначити, що обставини, описані в повідомленні про підозру та висновку службового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій, які мають ознаки кримінального правопорушення, були достатніми для відсторонення позивача від посади до завершення досудового розслідування та доведення у встановленому законодавством порядку його вини. Разом з тим, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, такі обставини не можуть бути належною підставою для висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, оскільки такий висновок безпосередньо пов`язаний з необхідністю їх доведення в межах кримінального провадження, а застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях або недоведених фактах. Зокрема, ні у висновку службового розслідування, ні в оскарженому наказі не вказано обставин, часу, місця і наслідків вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням позивача та його наслідками, не наведено ступеня вини кожної з осіб, відносно яких проводилось службове розслідування, а також мотиви протиправної поведінки позивача і його ставлення до вчиненого. Тобто, висновком службового розслідування не обґрунтовано, в чому проявилося саме порушення позивачем службової дисципліни та вимог законодавства і якими це підтверджується доказами крім обставин, описаних в оголошенні про підозру позивачу. Не наведено таких фактів представником відповідача і в судовому засіданні. Також слід зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Крім того, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, водночас, для звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням відповідних обставин. Щодо посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 колегія суддів зазначає таке. Згідно з висновками, викладеними у цій постанові та у рішеннях Європейського суду з прав людини, на які посилалась Велика Палата, правомірним є притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, а також відповідач у спірному випадку не вирішував питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірив наявність в його діях складу дисциплінарного проступку в контексті обставин, встановлених в межах кримінального провадження. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, визнаючи протиправним звільнення ОСОБА_1 , не обмежився лише констатацією факту відсутності обвинувального вироку щодо позивача у зазначеному вище кримінальному провадженні, а дослідив і надав мотивовану оцінку відомостям, встановленим в ході службового розслідування, а саме, як описано вище, дійшов висновку про те, що висновком службового розслідування не обґрунтовано, в чому проявилося саме порушення позивачем службової дисципліни та вимог законодавства і якими це підтверджується доказами крім обставин, описаних в оголошенні про підозру. Колегія суддів також погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки у висновку службового розслідування відсутні будь-які відомості та докази про вчинення ОСОБА_1 вимог законодавства та правил етичної поведінки поліцейського. Так, у висновку службового розслідування крім відомостей, описаних у повідомленнях про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , містяться пояснення посадових та службових осіб Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області, зокрема, безпосередніх керівників зазначених осіб, проте кожен з опитаних не лише не підтвердив, але й заперечив вказані факти або зазначив, що йому про це нічого не відомо. Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наказ ГУ НП у Львівській області від 18.02.2019 року № 577 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області» в частині застосування стягнення до позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також, зважаючи, що наказ ГУ НП у Львівській області від 28.02.2019 року № 129 о/с «По особовому складу» в чистині звільнення позивача із служби в поліції винесений відповідачем на реалізацію наказу від 18.02.2019 року № 577, а саме у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, то даний наказ також є протиправним і підлягає скасуванню . Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Відповідно до ч. 3 ст. 77 Закону № 580-VIII день звільнення вважається останнім робочим днем. Враховуючи наведене вище, а саме незаконність звільнення позивача, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області з 01.03.2019 року. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.001542 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 24 лютого 2020 року